Марина Алдон – 24 листопада. Голодомор

Двадцять четверте листопада. Голодомор

3D, у техніці розчинення
24 листопада – День пам’яті жертв голодомору

Голодомор… Яке жорстоке слово… Дев’ять літер…
Дитячі очі, тисячі смертей, убиті мрії…
А на хрестах читає гарячково дати вітер…
Маленька свічка прізвища людей собою гріє…

Душа болить за трупи у канаві, злодіяння,
За те безхліб’я штучне, за народ, що прагнув волі,
За все, що звідать випало державі, за страждання,
За не один трагічний епізод, удари долі…

Голодомор… Суцільне божевілля та безладдя…
Земля і небо… крики матерів… пісні козацькі…
Червоних екзекуторів свавілля, самовладдя…
Та страдників могили… без вінків… звичайно, братські…

О, Україно, краю журавлиний, рідний краю!
Чому пустила ката на поріг, на власні ниви?
Ридають кров’ю кетяги калини біля гаю…
Господь засудить винних за цей гріх! Він – справедливий!

У тексті розчинено вірш:

Голодомор… Яке жорстоке слово…
Дитячі очі, тисячі смертей…
А на хрестах читає гарячково
Маленька свічка прізвища людей…

Душа болить за трупи у канаві,
За те безхліб’я штучне, за народ,
За все, що звідать випало державі,
За не один трагічний епізод…

Голодомор… Суцільне божевілля …
Земля і небо… крики матерів…
Червоних екзекуторів свавілля…
Та страдників могили… без вінків…

О, Україно, краю журавлиний!
Чому пустила ката на поріг?
Ридають кров’ю кетяги калини…
Господь засудить винних за цей гріх!

 

14 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Оставить комментарий