Марина Алдон – 2 серпня. Декорує простір буря…

28 мая, 2013 1:25 пп

Друге серпня. Декорує простір буря…

3D, у техніці розчинення

День Іллі

Ілля вітрами кришить скелі первозданні, потойбічні,
Пряде серпневий день тумани з очерету біля річки…
На натяжній небесній стелі дивні символи магічні –
Чорніють хмари, як сутани, закриваючи смерічки…

Тонкі зигзаги блискавиці трохи сиві та блискучі,
Як волосинки із борідки проповідника старого…
Тремтять фіалки, дикі птиці, навіть ягоди пахучі…
Гірські ліси негоди свідки й переляку грозового…

Природа трохи дратівлива – їй тепла бракує, світла…
Чекає сонце допомоги? Його шкіра зараз бура…
Жонглює від світанку злива почуттями в серці літа…
Невільно краплями вологи декорує простір буря…

У тексті розчинено вірш:

Ілля вітрами кришить скелі,
Пряде серпневий день тумани…
На натяжній небесній стелі
Чорніють хмари, як сутани…

Тонкі зигзаги блискавиці,
Як волосинки із борідки…
Тремтять фіалки, дикі птиці…
Гірські ліси негоди свідки…

Природа трохи дратівлива…
Чекає сонце допомоги?
Жонглює від світанку злива
Невільно краплями вологи…

 

 

28 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, пейзажна лірика, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 2 серпня. Декорує простір буря… нет

Марина Алдон – 1 серпня. Роздуми над картиною Катерини Білокур «Квіти за тином»

28 мая, 2013 1:23 пп

Перше серпня. Роздуми над картиною Катерини Білокур «Квіти за тином»

3D, у техніці розчинення

Тин вербовий, наче кошик, міцно сплетений, надійно,
Підпирає небо чисте і бездонне, і безкрає…
А іще учора дощик плакав сумно, неспокійно,
Танцював брейк данс на листі… нині й сліду вже немає…

Пахне літом сад розкішний, перше яблучко – рум’янцем…
Тут усе здається раєм… у землі цілюща сила…
Гладить трАви вітер ніжний… вказівним прозорим пальцем,
Зайчик сонячний стрибає у метелика на крилах…

Не мовчать пташині хори, у мотивах таємниці,
Через клопоти серпневі, в поті верх чола планети…
Літо створює узори із волошок, чорнобривців,
Сині, білі та рожеві на палітрі дня букети…

У тексті розчинено вірш:

Тин вербовий, наче кошик,
Підпирає небо чисте…
А іще учора дощик
Танцював брейк данс на листі…

Пахне літом сад розкішний,
Тут усе здається раєм…
Гладить трАви вітер ніжний,
Зайчик сонячний стрибає…

Не мовчать пташині хори
Через клопоти серпневі…
Літо створює узори
Сині, білі та рожеві…

 

28 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, квіти, літо, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 1 серпня. Роздуми над картиною Катерини Білокур «Квіти за тином» нет

Марина Алдон – 31 липня. Самотня вічність

25 мая, 2013 8:39 пп

Тридцять перше липня. Самотня вічність

3D, у техніці розчинення

Півмісяця срібне вістря лоскоче обрій,
Розгойдує сни у колисці природи нічка…
Без тебе гірке повітря, дере у горлі…
І всохлі струмки-віршописці не жде вже річка…

Приймає у лоно ватра тремтливі тіні,
Листи, не дописані часом вітрисько топче…
Невже я тебе не варта? Душа в молінні…
Ніколи не будемо разом… Ти сам не хочеш…

Зірки… за рельєфом різні, та схожі блиском,
Об’єднує тільки мовчання крайнебо й вічі…
Імла не страшить у лісі, хоч північ близько…
Лякає життя без кохання, самотня вічність…

У тексті розчинено вірш:

Півмісяця срібне вістря
Розгойдує сни у колисці…
Без тебе гірке повітря
І всохлі струмки-віршописці…

Приймає у лоно ватра
Листи, не дописані часом…
Невже я тебе не варта?
Ніколи не будемо разом…

Зірки… за рельєфом різні,
Об’єднує тільки мовчання…
Імла не страшить у лісі,
Лякає життя без кохання…

 

25 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, інтимна лірика, вірші про кохання, кохання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 31 липня. Самотня вічність нет

Марина Алдон – 30 липня. У краплі роси

25 мая, 2013 8:38 пп

Тридцяте липня. У краплі роси

3D, у техніці зіставлення

У краплі роси ніжний запах липневого цвіту,
Верлібри серпанку гортають травинки чубаті…
Пташок голоси – віртуозна мелодія світу…
Рапсодія ранку в небесній воді непочатій…

У краплі роси промінь сонця малює веселку,
Розріджено всесвіт сльозами святими провидців…
Астральні мости інкарновані часу люстерком,
Розгойдують безвість вітри, різних див очевидці…

У краплі роси відображена творчість Господня,
Галактики подих у цятці вологи маленькій…
Осердя краси декорує принада природна,
На перлах прозорих рельєфи опуклі й рівненькі…

У тексті розчинено два вірші:
1.
У краплі роси
Верлібри серпанку…
Пташок голоси –
Рапсодія ранку…

У краплі роси
Розріджено всесвіт…
Астральні мости
Розгойдують безвість…

У краплі роси
Галактики подих…
Осердя краси
На перлах прозорих…

2.
Ніжний запах липневого цвіту
Гортають травинки чубаті…
Віртуозна мелодія світу
В небесній воді непочатій…

Промінь сонця малює веселку
Сльозами святими провидців…
Інкарновані часу люстерком
Вітри, різних див очевидці…

Відображена творчість Господня
У цятці вологи маленькій…
Декорує принада природна,
Рельєфи опуклі й рівненькі…

 

25 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 30 липня. У краплі роси нет

Марина Алдон – 29 липня. Без одежі

21 мая, 2013 10:01 пп

Двадцять дев’яте липня. Без одежі

3D, у техніці розчинення

У снах твоїх з’являюсь без одежі інстинктивно…
По той бік мрій оголена душа… не жде спокуси…
Немов на дні Великого Ковша… туман загуслий…
Стою, як Єва… Це тебе бентежить? Дуже дивно…

У стилі ню… у млі первинній… зручно понад світом
Зірками йти до тебе по любов, по жмуток щастя…
Нести слова поезій-молитОв, сльозу – причастя…
Зі мною лиш папір і авторучка для поміток…

Не те важливо, тіло чи у сукні, чи в білизні,
А чи відкрите серце для чуттів, чи б’ється з шалом…
Чи значу щось для тебе у житті (багато – мало)…
На тлі ночей і вражень незабутніх – афоризми…

Вдивляюся у небо нескінченне, стогне явір…
Летять вітри на місяць навмання… неквапно, яро…
Втішає, що коли я без вбрання… в форматі макро…
На міліметр ближче ти до мене… у уяві…

У тексті розчинено вірш:

У снах твоїх з’являюсь без одежі…
По той бік мрій оголена душа…
Немов на дні Великого Ковша,
Стою, як Єва… Це тебе бентежить?

У стилі ню… у млі первинній… зручно
Зірками йти до тебе по любов,
Нести слова поезій- молитОв…
Зі мною лиш папір і авторучка…

Не те важливо, тіло чи у сукні,
А чи відкрите серце для чуттів,
Чи значу щось для тебе у житті
На тлі ночей і вражень незабутніх…

Вдивляюся у небо нескінченне…
Летять вітри на місяць навмання…
Втішає, що коли я без вбрання,
На міліметр ближче ти до мене…

 

22 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду

 

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, інтимна лірика, вірші про кохання, еротика, еротичні вірші, Камасутра, кохання, секс и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 29 липня. Без одежі нет

Марина Алдон – 28 липня. Дорога

20 мая, 2013 9:37 пп

Двадцять восьме липня. Дорога

3D, у техніці розчинення

Дорога починається із серця, з підсвідомості,
Коріння світу там, вода життя, основа сутності…
Емоції загострені, чуття аж до абсурдності…
І мрії – візерунками в ясельцях невідомості…

Стежина починається із ліній – мотиваторів,
Що на руці, із сонця промінців маршрути зіткані…
Вони малюють шлях, мов олівці, шифрують відстані
Крізь коридори вічності нетлінні… з лона матері…

Бере початок путь завжди від Бога Всемогутнього…
Ми – подих Його вуст… та Слова плоть… як текст із збірника,
Як пісня, що з’являється із нот… на струнах лірника…
Із неба починається дорога… до майбутнього…

У тексті розчинено вірш:

Дорога починається із серця,
Коріння світу там, вода життя,
Емоції загострені, чуття…
І мрії – візерунками в ясельцях…

Стежина починається із ліній,
Що на руці, із сонця промінців…
Вони малюють шлях, мов олівці,
Крізь коридори вічності нетлінні…

Бере початок путь завжди від Бога…
Ми – подих Його вуст… та Слова плоть,
Як пісня, що з’являється із нот…
Із неба починається дорога…

 

25 травня 2011

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, релігія, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 28 липня. Дорога нет

Марина Алдон – 27 липня. В руїнах замку

19 мая, 2013 2:39 пп

Двадцять сьоме липня. В руїнах замку

3D, у техніці розчинення

Гортають хмари верховіттями ялини, сосни вперті,
Узгір’я – начебто святилище природи, храм для серця…
А у фортеці білі штори з павутини десь подерті…
В руїнах замку вітер водить хороводи і сміється…

На стінах фрески часу, надписи таємні на санскриті…
Роса на квітах, наче сльози Магдалини, світла ніжність…
Здається, тіні на камінні тут об’ємні, не розмиті…
В руїнах замку снять легенди і билини… дише вічність…

Шліфує сонце літнє променем підлогу древню, з глини…
Господар вежі нині сам Господь де-юре… офіційно…
Сюди самі думки протоптують дорогу крізь світлини,
В руїнах замку інкарнується минуле… традиційно…

У тексті розчинено вірш:

Гортають хмари верховіттями ялини…
Узгір’я – начебто святилище природи…
А у фортеці білі штори з павутини…
В руїнах замку вітер водить хороводи…

На стінах фрески часу, надписи таємні…
Роса на квітах, наче сльози Магдалини…
Здається, тіні на камінні тут об’ємні…
В руїнах замку снять легенди і билини…

Шліфує сонце літнє променем підлогу…
Господар вежі нині сам Господь де-юре…
Сюди самі думки протоптують дорогу…
В руїнах замку інкарнується минуле…

 

19 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, місто, роздуми, Україна, філософія життя, Хуст и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 27 липня. В руїнах замку нет

Марина Алдон – 26 липня. Едельвейс

19 мая, 2013 11:31 дп

Двадцять шосте липня. Едельвейс

3D, у техніці розчинення

Де струмки – гірські тунелі життєдайні,
Сосни до небес кресанями* сягають…
В кам’яній долоні скелі натуральній
Квітне едельвейс  – окраса виднокраю…

Там вітрів звучить сопілка у Карпатах,
Б’є у бубен грім гуцульськими руками…
П’є росу рослина-зірка непочата,
Підправляє німб їй місяць промінцями…

Мужня, гарна, білолиця, жовтоока…
Диво з див Творця… стеблинка – вістря шпаги…
Дивна шокова косиця одинока –
Ідеал митця… а ще – вінець наснаги…

У тексті розчинено вірш:

Де струмки – гірські тунелі,
Сосни до небес,
В кам’яній долоні скелі
Квітне едельвейс…

Там вітрів звучить сопілка,
Б’є у бубен грім…
П’є росу рослина-зірка,
Підправляє німб…

Мужня, гарна, білолиця,
Диво з див Творця…
Дивна шокова косиця –
Ідеал митця…

*Кресаня – гуцульський капелюх

19 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, гори, Карпати, квіти, ліс, літо, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 26 липня. Едельвейс нет

Марина Алдон – 25 липня. Захід сонця над морем

19 мая, 2013 8:31 дп

Двадцять п’яте липня. Захід сонця над морем

3D, у техніці розчинення

Занурює у море тіло сонце… рухом звичним…
Тьмяніє мимоволі дня останок – промінь русий…
Здається… кущ малини незнайомцем… галактичним…
Трава шорстка… пригублює серпанок… ще не згуслий…

Вітрисько на піску виводить знаки, пише вірші,
Насвистуючи Шуберта сонату, пташка мріє…
Хмарини, мов багряні дивні маки, в небі-ніші…
Від літнього п’яніють аромату всі стихії…

Півмісяць нахиляється до скелі, до діброви,
Долоні хвиль оздоблює різьбою, гаптуванням…
Зірки готові вийти вже із келій загадкових
І свічі запалити над водою… до світання…

У тексті розчинено вірш:

Занурює у море тіло сонце…
Тьмяніє мимоволі дня останок…
Здається… кущ малини незнайомцем…
Трава шорстка… пригублює серпанок…

Вітрисько на піску виводить знаки,
Насвистуючи Шуберта сонату…
Хмарини, мов багряні дивні маки,
Від літнього п’яніють аромату…

Півмісяць нахиляється до скелі,
Долоні хвиль оздоблює різьбою…
Зірки готові вийти вже із келій
І свічі запалити над водою…

 

19 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 25 липня. Захід сонця над морем нет

Марина Алдон – 24 липня. Полуничне морозиво

19 мая, 2013 8:29 дп

Двадцять четверте липня. Полуничне морозиво

3D, у техніці розчинення

Смак полуниці на губах та шал нестримний…
І сонце, мов на сукні пляма… для прикраси…
Співає ніжно соло птах мотив інтимний,
А шлях веде до річки прямо із тераси…

Віршує вітер, як Шекспір, старий, вусатий…
Під парасолькою смереки клаптик раю…
Здається, хмарка, мов пломбір… як скуштувати?
Думки розпечені від спеки відганяю…

Чи ж то ромашки в молоці, чи то тумани?
Чи у стакані мрії згуслі особисті…
Солодкий лід на язиці поволі тане…
Я їм морозиво із мушлі… як в дитинстві…

У тексті розчинено вірш:

Смак полуниці на губах
І сонце, мов на сукні пляма…
Співає ніжно соло птах,
А шлях веде до річки прямо…

Віршує вітер, як Шекспір,
Під парасолькою смереки…
Здається, хмарка, мов пломбір…
Думки розпечені від спеки…

Чи ж то ромашки в молоці?
Чи у стакані мрії згуслі?
Солодкий лід на язиці…
Я їм морозиво із мушлі…

 

19 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 24 липня. Полуничне морозиво нет

« Следующие