Марина Алдон — Карпатська весна

3 мая, 2015 8:36 пп

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Карпатська весна

3D, у техніці розчинення

сонет+японський сонет

Весна барвиста в бусах із насіння…
Квіткові вернісажі її, трави –
Мистецтво праці зливи і проміння…

Вербове листя… простір для уяви…
Один із видів пряжі – павутиння –
Для декорацій лісу і галяви.

На камені трофеї – часу шрами,
Емблеми роду в склепі старовиннім…
Дороги-галереї між світами,
До небозводу… вивести повинні…

Вітри гойдають тіні і багаття…
Карпатська ватра дивиться в зіниці…
Співає дика птаха із завзяттям
Про сині гори, травень і криниці…

У тексті розчинено ЯС:
Весна барвиста
Квіткові вернісажі
Мистецтво праці

Вербове листя
Один із видів пряжі
Для декорацій

На камені трофеї –
Емблеми роду
Дороги-галереї
До небозводу…

 

3 травня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

На фото: робота Віктора Чепинця

Рубрики: Мої вірші, Нові 3D и Три ковтки тиші. Метки: 3D вірші, весна, Карпати, ліс и пейзажна лірика. Комментариев к записи Марина Алдон — Карпатська весна нет

Марина Алдон — Музика дощу

29 марта, 2015 1:40 пп

дощ

Музика дощу

Кожна крапля, як нота у музиці зливи, дощу,
У гармонії звуки, акорди оркестру природи…
Я вслухаюсь у ритми… тамую дихання… мовчу…
Це лунає всесвітня рапсодія, пісня свободи…

Осідає волога, торкається листя дерев,
І здається, неначе бентежно циклон барабанить,
Зачаровують світ… автентичні мотиви джерел,
Ніби грають у лісі старі механічні орга́ни…

Плаче скрипка нестямно у східного вітру в руках,
Аплодує трава, у поклоні схиляються квіти…
А зі сцени-гнізда озивається юний ще птах,
Його сурми душі, як мелодії диво-трембіти…

Фантастична акустика опадів… Трохи тремчу,
Промокаю, але… відчуваю прилив насолоди…
Кожна крапля, як нота у музиці зливи, дощу,
У гармонії звуки, акорди оркестру природи…

 

29 березня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: весна, вода, Карпати, ліс, мої вірші и пейзажна лірика. 2 комментария к записи Марина Алдон — Музика дощу

Марина Алдон — Я наберу весни в долоні

27 марта, 2015 9:18 пп

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Я наберу весни в долоні

Я наберу весни в долоні,
Вдихну п’янке багатотрав’я,
Торкнусь вустами ніжно травня –
Під звуки вітру саксофонні…
Нехай впадає в небо річка,
Нехай лоскоче сонця промінь,
Пташиний намалюю гомін
Лісам смарагдовим на щічках…

Я наберу роси в бутони
Тендітних верховинських квітів,
Сплету веселку, кращу в світі,
Оздоблю нею гір корони…
Нехай розчісують ялини
Гілками хмари кучеряві,
Хай день розмотує в уяві
Стежини, виліплені з глини…

Я наберу весни у груди,
Ковтну наснаги, благодаті,
Джмелі прилинуть волохаті
В танок до мене… звідусюди…
Природи сили чудотворні
Здійснять таємні хай бажання,
Хай душу сповнюють коханням
Прекрасні миті неповторні…

 

27 березня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: весна, гори, Карпати, ліс и пейзажна лірика. Комментариев к записи Марина Алдон — Я наберу весни в долоні нет

Марина Алдон — Осіння Верховина

1 ноября, 2014 4:49 пп

5703656_large

Осіння Верховина

 

Ліс – крематорій осінній… Показує жовтий оскал

Древня карпатська печера, при вході завалена листям…

Камінь за міццю нагадує трохи фактурний метал,

Бо упирається в кожен із вимірів дійсності вістрям…

 

Гори – споруди, збудовані з глини, дерев і струмків,

А поміж ними стежини до неба тоненькі, імлисті…

Всюди контрасти довкілля об’ємні, сезонні, чіткі,

Схожий рельєф на глибинне метро та висотки у місті…

 

Гай медитує на слово вітриська, впадає у транс,

Жовтень нечутно дощами природі тече по судинах…

Серцем вимірюю біля бескиду вологи баланс

І утішаюсь, прекрасна, велична яка Верховина!

 

 

1 листопада 2014

© Copyright Marina Aldon 2014

Фото: Роберт «***»

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: гори, Карпати, ліс, осінь и пейзажна лірика. Комментариев к записи Марина Алдон — Осіння Верховина нет

Марина Алдон — Танення снігу

1 ноября, 2014 12:40 пп

5701920_large

Танення снігу

 

Танення снігу в долоні не значить, що вже не зима,

Що розпадаються білі кристали на тисячі крапель.

Хоч і співає вітрисько, природа глуха та німа,

Просто відлига торкається криги, неначебто скальпель.

 

Танення снігу у грудні – можливо, лише конденсат,

Що на душі залишає узори ажурні невільно.

Льодовиковий період по той і по цей бік Карпат

У потепління глобальне невже переходить повільно?

 

Танення снігу у лісі доволі умовний процес,

Як і тепло ефемерне жовтавого сонця-лампади.

Скоро посиплеться пил діамантовий знову з небес

Та приховає оголених скель автентичні принади.

 

1 листопада 2014

© Copyright Marina Aldon 2014

Фото: megadron4 «дорога»

 

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: гори, зима, Карпати, ліс, пейзажна лірика и пори року. Комментариев к записи Марина Алдон — Танення снігу нет

Марина Алдон — Лісовий світанок

6 июля, 2014 3:09 пп

ліс

Лісовий світанок

 

Небо – підвісна надземна стеля,

Вранці розсуває чорні штори,

Від очей людських ховає зорі

Десь у часових вузьких тунелях…

Квіти умиваються росою:

Чистота ж – здоров’я запорука,

Має аж іскритися перука

І Карпати тішити красою…

 

Сонце, наче пензлем Рафаеля,

Променем малює дивні твори,

Барви дня наносячи на гори,

Щоб життя вдихнула кожна скеля,

Божий світ наповнило… щоб світло,

Лагідно торкаючись травиці,

Заспівали щоб молитву птиці

Разом із тремтливим диким вітром…

 

Пахне полониною світанок…

І мовчить годинник… проти правил…

У палатці, жаль, немає кави…

Три суниці свіжі – на сніданок…

Надихає літо на ідеї,

Напуває щастям тіло й душу…

Лиш метелик жовтий непорушно

Спить іще у клена на киреї…

 

6 червня 2014

© Copyright Marina Aldon 2014

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: гори, Карпати, ліс и пейзажна лірика. Комментариев к записи Марина Алдон — Лісовий світанок нет

Марина Алдон — Світанок у лісі

9 июня, 2014 8:42 пп

сонце

Світанок у лісі

 

Як розступилась стрімко море перед праведним Мойсеєм,

Отак розходиться уранці мла прогіркла перед сонцем…

Роса… здається… кришталева на траві святим єлеєм,

У лісі тихо походжає дикий вітер незнайомцем…

 

Струмок засуху пророкує… вкотре, начебто Єрмія,

До клена горнеться ялина, мов Даліла до Самсона…

Світанок дише у обличчя… Наступає  ейфорія…

В осерді гір шукаю справжню я премудрість Соломона…

 

Немов Давид осанну Богу після сну співає птаха…

Природа – справжній храм Господній… дивовижно пахне літо…

Плоди смородини чорніють, як одежа у монаха…

І… Йона з черева кита мов… постає день перед світом…

 

9 червня 2014

© Copyright Marina Aldon 2014

 

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: гори, Карпати, ліс, літо, пейзажна лірика и ранок. Комментариев к записи Марина Алдон — Світанок у лісі нет

Марина Алдон — У лісі

9 июня, 2014 8:02 дп

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

У лісі

 

У лісі між землею я і небом…

З узгір’я гладжу хмари сиві скроні,

Годую дикий вітер із долоні

Ромашковим густим прозорим медом…

І слухаю пташину коломийку,

Яка лунає гучно, мелодійно,

Струмочок підтанцьовує граційно,

Нагадуючи вигнуту лінійку…

 

Глибокий яр із запахом суниці…

Напевно, поруч ягода рум’яна…

У серці відчувається нірвана…

Дерева, наче стіни на каплиці…

Земля священна, край благословенний!

Молитва тут вечірня найщиріша,

Звеличує єство Творця у віршах…

Поезія ж – духовний хліб щоденний…

 

У лісі пізнаю природу щастя!
Глибокий склеп – і лігво, і фортеця,

Де час закаменілим зостається,

В печері віщі сни лише гніздяться…

Лаштунки ніби, зарості ожини,

За ними, як на сцені, на галяві,

Гриби брунатні трішечки, біляві…

Й… немовби Шлях Чумацький – серпантини…

 

 

9 червня 2014

© Copyright Marina Aldon 2014

 

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: гори, Карпати, ліс, літо и пейзажна лірика. Комментариев к записи Марина Алдон — У лісі нет

Марина Алдон – Мелодія струмочка лісового

12 мая, 2014 8:47 пп

10150805_677766048925668_4977986495166707920_n

Мелодія струмочка лісового

Спасибі Анатолію Сакалошу за натхнення!

 

Мелодія струмочка лісового

Лунає, ніби Лисенка мотив,

Душа бажає нот високих, див

І темпу особливого, швидкого…

Неначе барабани, камінці,

Мов палички ударні – промінці

Навпроти вітровія-вартового…

 

Вода – як грань небесного й земного,

Єднає і фантазію, і яв,

Усмоктує солодкий запах трав,

Крізь пори тіла власного… тонкого…

Волога трансформує почуття,

Бо є кардіограмою життя,

В системі світовиміру чіткого…

 

Автографи струмочка лісового

Виводить стержень русла-олівця,

Неначебто гладка рука митця –

Досвідченого, мудрого, старого…

Овальні краплі, буцімто мазки,

Абстракції утворюють зразки

На тлі пейзажу літнього…гірського…

 

 

12 травня 2014

© Copyright Marina Aldon 2014

На фото робота Анатолія Сакалоша «Струмок»

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: вода, гори, Карпати, ліс, літо и пейзажна лірика. Комментариев к записи Марина Алдон – Мелодія струмочка лісового нет

Марина Алдон – Ліс – мегаполіс?

11 мая, 2014 8:39 пп

5507976_large

Ліс – мегаполіс?

 

До чого тут сучасний мегаполіс?

Ліс –

Найдавніше місто на землі!

Оселі дерев’яні в півімлі

Таять далеких предків рідний голос…

 

Заселені гаї, галяви щільно,

Вражає демографія тварин,

Птахів, зірок заблудлих і хмарин…

А як, до речі, дихається вільно!

Струмочки метушливі енергійно

Виконують Вівальді раз-у-раз,

Впадає дикий вітер у екстаз,

При чому, вигинається граційно…

Відкрито тут портал у вимір інший,

Зникає відчуття в душі журби,

А сосни, клени, яблуні, дуби

Шепочуть тиші кожен ранок вірші…

Печери непролазні в формі келій

Застелені карпатським бур’яном,

Як ліжка…

Та… шокує маяком

Спина урбанізованої скелі…

 

Для чого ж мегаполіс тут сучасний?

Природа – не піддослідний об’єкт!

Гора – не архітектора проект!

Хто сміє плюндрувати світ прекрасний?!

 

11 травня 2014

© Copyright Marina Aldon 2014

Фото Романа Астахова «***»

 

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: гори, Карпати, ліс, пейзажна лірика и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон – Ліс – мегаполіс? нет

« Следующие