Вдихаю щасливу осінь
Вдихаю щасливу осінь на повні груди…
Бринить у повітрі ранок… на павутині…
Для сонця одне – чи свято якесь, чи будень:
Тріпоче промінням-крильми у небі синім…
Стікає невільно бронза з пір’їн на листя
І змінює світ невільно тендітна мрія…
А вітер кудись прямує… за межі міста…
Не сум вересневий в нього, а ейфорія…
Вдихаю щасливу осінь… з останком літа…
Туман світанковий гладжу… від хмар ніжніший…
Попереду шлях… дорога… земна орбіта…
На ній не сліди лишаю, а власні вірші…
В природи хороший настрій… безмежна радість…
Вона, як і я, звичайно, в душі романтик…
Впускаю чуття найвищі в свою реальність,
Нехай зігрівають серце і сім галактик…
4 вересня 2016
© Copyright Marina Aldon 2016
