Марина Алдон — На переході

7 января, 2015 11:29 дп

Rain in Delhi

На переході

3D, у техніці розчинення
перевернутий сонет + ЯС

На переході пахне м’ятним чаєм…
Затоптано хмарини у калюжі…
В асфальт зернистий сирість проростає…

Між пішоходів стомленість, байдужість…
Сіряві дві пташини тінь лякає…
Невже туристи мчать назустріч стужі?

Безмовні світлофори при дорозі
Рахують миті… Терпнуть парасолі…
Провулки-коридори людні досить…
Дощами вмиті верби і тополі…

Холодний ранок дивиться в вітрини
Очима сонця, схованого в воду…
Сигналять роздратовані машини…
Юрба штовхає вітер… і негоду…

У тексті розчинено японський сонет:
На переході
Затоптано хмарини
В асфальт зернистий…

Між пішоходів
Сіряві дві пташини…
Невже туристи?

Безмовні світлофори
Рахують миті…
Провулки-коридори
Дощами вмиті…

 

7 січня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: Мої вірші, Нові 3D, Сонети и Три ковтки тиші. Метки: 3D вірші, дощ, пейзажна лірика, самотність у натовпі, сонети и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон — На переході нет

Марина Алдон — Цвітіння сливи

28 апреля, 2014 8:34 пп

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Цвітіння сливи

3D у техніці розчинення

Перевернутий сонет + ЯС

 

Цвітіння сливи – свято в етностилі…

Помножене на сонце небо глибше…

Природне диво в серці крутосхилів…

 

Вітри мінливі пісню тчуть із тиші…

Далекі незнайомці лускокрилі

П’ють мед активно ранній, найсмачніший…

 

Настромлено на віти срібні роси,

Бутони білі, майже великодні…

Рахує квітень квіти при дорозі –

На власнім тілі родимки Господні…

 

Горянка-річка досить балакуча,

Вода цілюща, свіжа, кришталева…

Весна в Карпатах ніжна і пахуча,

Віночки одягає на дерева…

 

У тексті розчинено японський сонет:

Цвітіння сливи,

Помножене на сонце –

Природне диво…

 

Вітри мінливі,

Далекі незнайомці

П’ють медактивно…

 

Настромлено на віти

Бутони білі…

Рахує квітень квіти

На власнім тілі…

28 квітня 2014

© Copyright Marina Aldon 2014

 

Рубрики: Мої вірші, Нові 3D и Сонети. Метки: 3D вірші, весна, рослини, сонети и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон — Цвітіння сливи нет

Марина Алдон – Січневий етюд

1 января, 2014 6:09 пп

Січневий етюд

3D у техніці розчинення

Перевернутий сонет + ЯС

 

Олійні фарби, пензлик невеличкий

Художник іменитий – холод… гладить…

Бере зі скрині вечір рукавички…

 

Зимові мандри, гори та левади

Потрібно зобразити, згідно звички…

Майстерно нинівітер Бога славить…

 

Сніжинки –  білі плями між ялинок,

Крупа космічна… ніби на картині…

Оздоблено свічками весь будинок…

Етюдник січня – стіл для господині…

 

Але на полотні пейзажі дивні

Ще треба оживити… Штих останній…

І хмари розтуляються масивні,

А янгол колядує у тумані…

 

У тексті розчинено ЯС:

 

Олійні фарби

Художник іменитий

Бере зі скрині…

 

Зимові мандри

Потрібно зобразити

Майстерно нині…

 

Сніжинки –  білі плями,

Крупа космічна…

Оздоблено свічками

Етюдник січня…

 

1 січня 2014

© Copyright Marina Aldon 2013

На фото: робота Ірини Долгової  «Сутінки»

Рубрики: Мої вірші, Нові 3D и Сонети. Метки: 3D вірші, зима, пейзажна лірика и сонети. Комментариев к записи Марина Алдон – Січневий етюд нет

Марина Алдон – У зимовому лісі

29 декабря, 2013 1:17 пп

У зимовому лісі

3D у техніці розчинення

Перевернутий сонет + ЯС

 

На гілці вишні брошка січня біла,

Мереживо із шовку на ялині…

Мистецький витвір – ніби вседовкілля…

 

Шепоче вірші зіронька хмарині…

Захеканому вовкумла– дозвілля…

Холодний вітерстогне на стежині…

 

У дикім лісі зимно, трохи нудно…

Ефект гіпнозу? Гори, як світлиці…

У темряві не видно абсолютно

Очейморозу, шарфика криниці…

 

Голодна пташка хрипне від негоди?

Безмовний місяць зараз у заметі?

Вдихаю спокій…  дивної природи…

Фіксую серцем… зміни на планеті…

 

У тексті розчинено ЯС:

 

На гілці вишні

Мереживо із шовку –

Мистецький витвір…

 

Шепоче вірші

Захеканому вовку

Холодний вітер…

 

У дикім лісі зимно,

Ефект гіпнозу…

У темряві не видно

Очей морозу…

 

 

29 грудня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото:

Виктор Цыганов «Морозный день»,

http://www.photosight.ru/photos/5341995/?from_member

Рубрики: Мої вірші, Нові 3D, Сонети и Три ковтки тиші. Метки: 3D вірші, зима, ліс, пейзажна лірика и сонети. Комментариев к записи Марина Алдон – У зимовому лісі нет

Марина Алдон – Самотній ранок

11 августа, 2013 5:27 пп

Самотній ранок

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Крізь скло віконне плавиться серпанок,
Пірнає в вазу промінь свічки хутко…
Червоним світлом дивним сяє ранок…

Крайнебо стогне, молиться нечутно…
Хмарина у долоні… і фіранок
Укупі з вітром дише ледь відчутно…

Самотній птах… із голосом предтечі
Читає вірші власні у польоті…
Ніхто не бачить сліз моїх… до речі,
Вони стають піснями у блокноті…

Не розділити навпіл миль розлуки,
Світів між нами більше не з’єднати…
Без тебе на канапі терпнуть руки…
Не пахне снами арт-декор кімнати…

У тексті розчинено ЯС:

Крізь скло віконне
Пірнає в вазу промінь
Червоним світлом…

Крайнебо стогне,
Хмарина у долоні
Укупі з вітром…

Не розділити навпіл
Світів між нами…
Без тебе на канапі
Не пахне снами…

 

11 серпня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Дегтяревой Евгении Витальевны «Автопортрет с травяным ангелом»

Рубрики: Мої вірші, Нові 3D, Сонети и Улюблене. Метки: 3D вірші, роздуми, самотність у натовпі, сонети и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон – Самотній ранок нет

Марина Алдон – Осінній дощ

11 августа, 2013 1:11 пп


Осінній дощ

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Земля холодна… небо із каміння?
Летить у вирій птаха-мандрівниця…
На сонце інше схоже павутиння…

Краса природна макам диким сниться…
Убору Мономаха в сквері тління…
На гілці вишні вересня каплиця…

Плетуть вінки із листя, сум колишуть
Вітри осінні… дикі, невеселі…
Куди опівдні з міста змито тишу?
Втікають тіні грітися в оселі?

Тілами парасолі механічно
Прасують сірі хмари над юрбою…
Туман повзе, як равлик… неритмічно…
А дощ танцює самбу із рікою…

У тексті розчинено ЯС

Земля холодна…
Летить у вирій птаха,
На сонце інше?

Краса природна
Убору Мономаха
На гілці вишні…

Плетуть вінки із листя
Вітри осінні…
Куди опівдні з міста
Втікають тіні?

11 серпня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

На фото: работа Троцика Павла Ивановича «Двое»

Рубрики: Мої вірші, Сонети и Улюблене. Метки: 3D вірші, дощ, осінь, пейзажна лірика, сонети и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон – Осінній дощ нет

Марина Алдон – Вода і камінь

24 июля, 2013 7:39 дп

Вода і камінь

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Прозора хвиля лиже скелю сіру…
На березі морському кров липнева…
Вода і камінь мають душу, шкіру…

Не крок, не миля від човна до неба…
Далекий шлях додому… В серці віру
Крізь кілька храмів пронести ще треба…

На скелі краплі сонця в формі кілець,
Вологи промінь топче черепаха…
Не стиснути в долоньці ранку крилець…
Вітриська гомін має швидкість птаха…

У мить оцю народжується днина…
Пісок на чужині сльозами повний…
Відточує з граніту не людина,
А рідина планетна… дзвін церковний…

У тексті розчинено ЯС:

Прозора хвиля
На березі морському…
Вода і камінь…

Не крок, не миля,
Далекий шлях додому,
Крізь кілька храмів…

На скелі краплі сонця,
Вологи промінь…
Не стиснути в долоньці
Вітриська гомін…

24 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

На фото: работа Дегтяревой Евгении Витальевны «Вода и камень»

Рубрики: Мої вірші, Нові 3D, Різне, Сонети и Три ковтки тиші. Метки: 3D вірші, літо, море, пейзажна лірика, роздуми, сонети и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон – Вода і камінь нет

Марина Алдон – Серпнева свічка

24 июля, 2013 7:37 дп

Серпнева свічка

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Стікає з свічки кров життєва в вічність…
Невільно ніч серпнева п’є мартіні…
В долоню теплу мла роняє свіжість…

У межах звички знов танцюють тіні…
Шукаю на деревах іншу дійсність…
Зоринку стерплу бачу в парафіні…

На жаль, немає фільтру для кохання,
Для слів та воску пломінь не завада…
Розплавлено палітру мрій… зітханням…
У клітках мозку ти… тривога… зрада…

Вогонь листи, світлини поглинає,
Та спомини болять іще сильніше…
Безмовно… вкритим димом… небокраєм
Тебе шукати знову линуть вірші…

У тексті розчинено ЯС:

Стікає з свічки
Невільно ніч серпнева
В долоню теплу…

У межах звички
Шукаю на деревах
Зоринку стерплу…

На жаль, немає фільтру
Для слів та воску…
Розплавлено палітру
У клітках мозку…

24 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа bregeda victor victorovich «Молитва»

Рубрики: Мої вірші, Нові 3D, Різне, Сонети и Три ковтки тиші. Метки: 3D вірші, інтимна лірика, літо, роздуми, сонети и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон – Серпнева свічка нет

Марина Алдон – 26 грудня. Ялинка

22 июля, 2013 12:50 пп

Двадцять шосте грудня. Ялинка

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

В моїй кімнаті місячне проміння…
Вже прибрана ялинка, штора з хвої…
Чекає свята доня з нетерпінням…

Верхівка в ваті панни лісової…
На гілочці перлинка чи насіння?
Два янголята поруч, два герої…

Червоні кулі гарні в коридорі…
Розкішні шати дереву так личать!
Гірлянди різнобарвні, наче зорі…
Усюди в хаті тиша таємнича…

Вічнозелена панна, як царівна,
Ногою топче килим натуральний…
Стоїть безмовно, гордо, струнко, рівно…
А за віконцем холод аномальний…

У тексті розчинено ЯС:

В моїй кімнаті
Вже прибрана ялинка,
Чекає свята…

Верхівка в ваті,
На гілочці перлинка,
Два янголята…

Червоні кулі гарні –
Розкішні шати…
Гірлянди різнобарвні
Усюди в хаті…

 

22 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Болундь Инны Андреевны «Рождественская ночь»

Рубрики: Мої вірші, Сонети и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, роздуми, свята, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 26 грудня. Ялинка нет

Марина Алдон – 17 грудня. Зимове сонце

21 июля, 2013 5:26 пп

Сімнадцяте грудня. Зимове сонце

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Над осокором – грудня колискові…
Одна мала хмарина снігом повна…
Холодне сонце з віхолою в змові…

З тонким узором стежки срібна вовна…
Прозора скатертина на ставкові…
Й записка: «Хто це?» від зими… умовна…

Вікно відкрите навстіж… Трохи смутно…
Біліє рама, свічка-альбіноска…
Ніхто не хоче заміж абсолютно
За вітрюгана, навіть за Морозка…

Синичку пригостити, може, чаєм?
Тремтить і птаха, і безлюдний скверик…
Світило денне холод пропускає
У всі шари земної атмосфери…

У тексті розчинено ЯС:

Над осокором
Одна мала хмарина,
Холодне сонце…

З тонким узором
Прозора скатертина
Й записка: «Хто це?»

Вікно відкрите навстіж,
Біліє рама…
Ніхто не хоче заміж
За вітрюгана…

 

21 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Ходюкова Александра Дмитриевича «П 206»

Рубрики: Мої вірші, Сонети и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, пейзажна лірика, сонети и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 17 грудня. Зимове сонце нет

« Следующие