Марина Алдон – 5 жовтня. Каштан

1 июля, 2013 9:28 пп

П’яте жовтня. Каштан

3D, у техніці розчинення

Дозріває каштан у лісі… ховає цноту…
Дивовижний брунатний плід, насінина свіжа…
Буде трохи розваги білці, а ще – єноту,
Жде оленя смачний обід та поживна їжа…

Волохатий кожух зелений, неначе панцир,
Огортає горіх, як німб, чи як тіло душу…
Я ховаю його в кишені, бо коле пальці…
Принести хочу в теплий дім, наче цяцьку з плюшу…

Дозріває каштан поволі… У певній мірі
Жовтень тішиться з-поміж хмар, що є свідком дива…
Натирають вітри мозолі на власній шкірі,
Коли гладять природи дар…  і не чує злива…

У тексті розчинено вірш:

Дозріває каштан у лісі,
Дивовижний брунатний плід…
Буде трохи розваги білці,
Жде оленя смачний обід…

Волохатий кожух зелений,
Огортає горіх, як німб…
Я ховаю його в кишені, …
Принести хочу в теплий дім…

Дозріває каштан поволі…
Жовтень тішиться з-поміж хмар…
Натирають вітри мозолі,
Коли гладять природи дар…

 

1 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, ліс, осінь, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 5 жовтня. Каштан нет

Марина Алдон – 4 жовтня. Старенька бабця молиться у храмі

1 июля, 2013 9:26 пп

Четверте жовтня. Старенька бабця молиться у храмі

3D, у техніці розчинення

Старенька бабця молиться у храмі вранці-рано…
Рахують люди тіні на свічках та юродивих…
Вона ж не відчуває навіть шрамів, ран та ранок
Під час розмови з Богом, на руках своїх тремтливих…

Старенька бабця молиться в соборі… Скроні сиві…
Здоров’я просить друзям, ворогам, усім на світі…
Для неї ніби щось святе є в хорі, у мотиві…
Душа радіє музиці, пісням, іще й графіті…

Старенька бабця молиться в каплиці… тихо, скраю…
Кладе монетку в кошик… Пан отець чомусь сердитий…
Стоїть, пильнує… очі – блискавиці… скрізь стріляють…
Але пустий у жінки гаманець… Що їй робити?

Старенька бабця молиться у церкві щиро дуже…
Кепкують прихожани із одеж немодних, сірих…
Та чує Сам Творець слова відверті, бачить душі
І іронічні грубі жарти теж… і ступінь віри…

У тексті розчинено вірш:

Старенька бабця молиться у храмі,
Рахують люди тіні на свічках…
Вона ж не відчуває навіть шрамів
Під час розмови з Богом, на руках…

Старенька бабця молиться в соборі,
Здоров’я просить друзям, ворогам…
Для неї щось святе є ніби в хорі,
Душа радіє музиці, пісням…

Старенька бабця молиться в каплиці…
Кладе монетку в кошик… Пан отець
Стоїть, пильнує… очі – блискавиці…
Але пустий у жінки гаманець…

Старенька бабця молиться у церкві…
Кепкують прихожани із одеж…
Та чує Сам Творець слова відверті
І іронічні грубі жарти теж…

 

1 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Фото:
kosta7x7, «Троица. Свято-Троицкая церковь в селе Горная Саниба. В ожидании батюшки»,
http://www.photosight.ru/photos/5108023/?from_member

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, релігія, роздуми, самотність у натовпі, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 4 жовтня. Старенька бабця молиться у храмі нет

Марина Алдон – 3 жовтня. Дощ

1 июля, 2013 9:23 пп

Третє жовтня. Дощ

 

Текст тут.

1 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

У колажі використано роботу:
Владимира Зимина, «Ночное спокойствие»,
http://www.photosight.ru/photos/5108375/

Рубрики: Улюблене и Щоденник. Метки: щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 3 жовтня. Дощ нет

Марина Алдон – 2 жовтня. Осінь у місті

1 июля, 2013 9:20 пп

Друге жовтня. Осінь у місті

 

Текст за посиланням

1 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Фото:
alex-bredy, «Осенняя тишина»,
http://www.photosight.ru/photos/5104020/

Рубрики: Щоденник. Метки: щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 2 жовтня. Осінь у місті нет

Марина Алдон – 1 жовтня. Музика осені

1 июля, 2013 1:34 пп

Перше жовтня. Музика осені

1 жовтня – Міжнародний день музики
3D, у техніці розчинення

Музика осені – крик журавлиний, сумний на третину,
Що проростає у зорі тремтячі, в планети великі,
Аж до весни, поки до батьківщини, у рідну хатину
Знов не повернуться птиці бродячі, паломники дикі…

Музика осені – вітру соната… Звучать звідусюди
Шуберта вальси, ноктюрни Шопена, симфонії Баха…
На оперети природа багата, на ретро-етюди…
Скверик, галявина – все її сцена, мов храм у монаха…

Музика осені – звуки дощинок, як дріб барабанний,
Зв’язані в спільну мелодію долі рингтони вологи…
Ноти небесний мають відтінок і ритм бездоганний,
Крапельки пишуть дієзи, бемолі на шкірі дороги…

Музика осені – листя мотиви із запахом тління…
І під ногами думок шелестіння, залежно від кроку…
Голос ріки надзвичайно красивий у стані моління…
Чим бо не диво – спів для каміння стрімкого потоку!

У тексті розчинено вірш:

Музика осені – крик журавлиний,
Що проростає у зорі тремтячі,
Аж до весни, поки до батьківщини
Знов не повернуться птиці бродячі…

Музика осені – вітру соната,
Шуберта вальси, ноктюрни Шопена…
На оперети природа багата:
Скверик, галявина – все її сцена…

Музика осені – звуки дощинок,
Зв’язані в спільну мелодію долі…
Ноти небесний мають відтінок,
Крапельки пишуть дієзи, бемолі…

Музика осені – листя мотиви
І під ногами думок шелестіння…
Голос ріки надзвичайно красивий…
Чим бо не диво – спів для каміння!

1 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, ліс, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 1 жовтня. Музика осені нет

Марина Алдон – 30 вересня. Кленовий листок

1 июля, 2013 10:04 дп

Тридцяте вересня. Кленовий листок

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Листок кленовий з бронзи, із граніту?
Жовтіє на бруківці жмуток глини?
Тонким узором вкрита шкіра світу…

Конверт поштовий в дзьобі у пташини…
Із віршем на листівці знімок вітру…
Під семафором нитка павутини…

Впирається у натовп мла корінням…
Фонтан у сквері в стані безголосся…
Густий, холодний надто запах тління…
Туман ввечері в’ється, як волосся…

Схвильовано співає в місті осінь
Ту ж пісню колискову, що й у лісі…
Тремтять сіренькі тіні на дорозі…
Ліхтар сміється… Міць його в залізі…

У тексті розчинено ЯС:

Листок кленовий
Жовтіє на бруківці
Тонким узором…

Конверт поштовий
Із віршем на листівці
Під семафором…

Впирається у натовп
Фонтан у сквері…
Густий, холодний надто
Туман ввечері…

 

1 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Для колажу використано роботу
Эдуарда Гордеева, «***»,
http://www.photosight.ru/photos/5100402/

Рубрики: Мої вірші, Сонети и Щоденник. Метки: 3D вірші, місто, осінь, пейзажна лірика, сонети и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 30 вересня. Кленовий листок нет

Марина Алдон – 29 вересня. Помирають квіти

1 июля, 2013 5:02 дп

Двадцять дев’яте вересня. Помирають квіти

3D, у техніці розчинення

Помирають квіти, помирають у невинності…
Вітерець співає «Отче наш», дослівно… з Біблії…
Душі їхні мчать до небокраю, прагнуть милості,
Там із хмар мозаїка, вітраж та фрески білії…

У тонких судинах кров холоне…. Крику жодного!
Сонця промінь вводить свій наркоз… Для операції?
А тіла приймає ґрунт до лона благородного…
У трави ослаблої психоз від медитації…

Опадають пагони, бутони пожмаковані,
Омиває осінь світ дощем, сама ж оголена…
Аж дрижать налякані вазони розцяцьковані…
Дійсність видається міражем, бо надто зболена…

Помирають квіти, помирають у агонії…
Вересень співає «Отче наш» чомусь замріяно…
Хто й чому забрав птахів до раю? Божі лодії?
Хто змінив улюблений пейзаж так несподівано?

У тексті розчинено вірш:

Помирають квіти, помирають,
Вітерець співає «Отче наш»…
Душі їхні мчать до небокраю,
Там із хмар мозаїка, вітраж…

У тонких судинах кров холоне,
Сонця промінь вводить свій наркоз,
А тіла приймає ґрунт до лона…
У трави ослаблої психоз…

Опадають пагони, бутони,
Омиває осінь світ дощем…
Аж дрижать налякані вазони…
Дійсність видається міражем…

Помирають квіти, помирають,
Вересень співає «Отче наш»…
Хто й чому забрав птахів до раю?
Хто змінив улюблений пейзаж?

 

 

1 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, квіти, осінь, пейзажна лірика, роздуми, рослини, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 29 вересня. Помирають квіти нет

Марина Алдон – 28 вересня. Роздуми над картиною І.Шишкіна «Осінь»

1 июля, 2013 4:59 дп

Двадцять восьме вересня. Роздуми над картиною І.Шишкіна «Осінь»

3D, у техніці розчинення

У осені ліричний настій, атрибутика церковна…
Рахує дні безхмарні, ясні коло сонячне в уяві…
У лісі зміна декорацій – звісно, планова, сезонна,
Нові мольберти, та прекрасні на замріяній галяві…

У небі птаха одинока знає слово «Батьківщина»,
Вивчає вересень на дотик, в чужину не емігрує…
А вільха, клен, сосна висока, явір, граб, стара ліщина
В передчутті уже дрімоти, сон на вітах балансує…

Трава – заручниця погоди, як і інша вся рослинність,
Давно не свіжа, пахне тліном та чуттям тривоги, смути…
Фарбує вітер кров природи, незважаючи на сирість,
У жовтизну – адреналіном… бо жага митцем побути…

У тексті розчинено вірш:

У осені ліричний настій,
Рахує дні безхмарні, ясні…
У лісі зміна декорацій –
Нові мольберти, та прекрасні…

У небі птаха одинока
Вивчає вересень на дотик,
А вільха, клен, сосна висока
В передчутті уже дрімоти…

Трава – заручниця погоди,
Давно не свіжа, пахне тліном…
Фарбує вітер кров природи
У жовтизну – адреналіном…

 

 

1 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

 

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ліс, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 28 вересня. Роздуми над картиною І.Шишкіна «Осінь» нет