Марина Алдон — Чи хоче Кремль, Москва війни?

25 января, 2015 4:05 пп

im578x383-ьь
Чи хоче Кремль, Москва війни?

За мотивами вірша Євгенія Євтушенко «Хотят ли русские войны»

Чи хоче Кремль, Москва війни?
Спитайте в мами… край труни,
Що плаче стомлена… без сил,
Бо там її єдиний син…
Чечню спитайте, Дагестан,
Як убиває злий тиран…
Як шле в Абхазію десант,
Як меч здіймає окупант…
І запитайте в молдован,
Які ж обійми в росіян…
Та поцікавтеся, між тим,
Для чого Путінові Крим…
Чи любить «брат» московський нас,
Коли обстрілює Донбас?
Коли влаштовує теракт,
Ще й видає брехню за факт…
На жаль, Росія без війни,
Неначе хата без стіни,
Немов без неба дикий птах…
Весь час імперія… в боях…
Про цілий мріє материк…
Не змити кров із рук брудних!
Бо ж наш сусід… із давнини…
Не може жити без війни!

 

25 січня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: АТО, війна, громадянська лірика и Україна. 1 комментарий к записи Марина Алдон — Чи хоче Кремль, Москва війни?

Марина Алдон — Ми братами не будем ніколи

25 января, 2015 2:08 пп

dVhDI3CLuRM

Ми братами не будем ніколи

За мотивами вірша Анастасії Дмитрук «Ніколи ми не будемо братами…»

Ми братами не будем ніколи,
Цю війну не забудем повік…
Вздовж кордону зведем частоколи
Від кремлівських духовних калік…
Ви не сестри, не родичі кровні,
Ви чужі, ви – азійська орда!
До снаги вам накази гріховні
Інквізитора… звіра… вождя!
За людей не вважаєте зовсім
Корінний український народ…
І звучать щохвилини погрози
Ваших блазнів – катів-воєвод…
Ми братами ніколи не будем,
Поміж нами зневір’я і вир…
Помираєте ви за Іуду,
Ну а ми помираєм за мир…
Хоч лани золотої пшениці
Нищить ваш завойовницький танк,
Та скарає вас доля, убивці,
Бо, повірте, життя – бумеранг!

 

25 січня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: АТО, війна, громадянська лірика и Україна. 1 комментарий к записи Марина Алдон — Ми братами не будем ніколи

Марина Алдон — Ця війна…

25 января, 2015 11:53 дп

47b187353c8dd3d9876acfa769_757721_s2

Ця війна…

Ця війна у серцях багатьох поколінь
Буде яро, нестерпно боліти…
Та почує Господь голос наших молінь,
Невмовкаючі звуки трембіти…
Бо до неба на крилах несуть журавлі
Чисті душі героїв загиблих…
На омитій гарячою кров’ю землі
Супротивник кидає нам виклик!
Не вторгаємось ми до чужих володінь,
Захищаємо власну державу
Від кремлівської «вати», нікчемних створінь,
Що приховують вдачу лукаву…
Хоч немало іще до мети перешкод,
Нас не спинять конвої Расєї!
Помирати не страшно за рідний народ
І за волю Вітчизни своєї!
Ця війна у серцях поколінь багатьох
Вбивчу «дружбу» нагадувать буде…
Україна воскресне! Поможе нам Бог!
Славу, врешті, країна здобуде!
Розпадеться Московія, жде її крах…
Буде Путін у пеклі горіти!
Ми ж повинні ступити на величі шлях,
Заслуживши повагу у світі!

 

25 січня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: АТО, війна, громадянська лірика и Україна. 3 комментария к записи Марина Алдон — Ця війна…

Марина Алдон — Ми боремося, Господи, за мир

1 января, 2015 11:56 дп

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Ми боремося, Господи, за мир

 

Ми боремося, Господи, за мир,

Воюємо відважно проти звіра,

Веде нас  уперед незламна  віра

І Ти для нас – єдиний поводир.

 

Залита кров’ю батьківська земля,

Палає небо, сонце у окопі…

Відстоюєм майбутнє у Європі,

А не в руках пияки-москаля!

 

Розгніваний кремлівський ліліпут

Ричить на Україну із барлоги,

Та ми дійдем таки до перемоги,

Тернистий подолаємо маршрут…

 

Ніколи не зірве державний стяг

З флагштоків наших душ лихий противник…

Кидаємо катам-чужинцям виклик,

Молитва надихає до звитяг!

 

Ми боремося, Господи святий,

За волю із агресором цинічним,

Слугує оберегом символічним

Тризуб сакральний… древній… золотий…

 

1 січня 2015

© Copyright Marina Aldon 2015

Фото: Іванна Сабадош «За мир» (пластилінова аплікація)

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: громадянська лірика и Україна. 1 комментарий к записи Марина Алдон — Ми боремося, Господи, за мир

Марина Алдон — Рідна, прекрасна, кохана… свята Україно

5 октября, 2014 9:28 дп

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Рідна, прекрасна, кохана… свята Україно

 

Рідна, прекрасна, кохана… свята Україно,

В серці пульсуєш, мої наповняєш судини…

Знай, возвеличиться слава твоя неодмінно,

Бо з небозводу Всевишній цілує зернини…

 

Слово твоє має силу, що непереможна,

Мудро звучать у народних піснях афоризми…

Наче стібок вишиванки, стежиночка кожна,

Разом утворює мапу детальну Вітчизни…

 

Нібито княжа корона, тризуб величавий,

Прапор оздоблює і майорить урочисто…

Краплі-кровинки, пролиті за волю держави,

Дрібно нанизані на пурпурове намисто…

 

Рідна, прекрасна, кохана… свята Батьківщино,

Всесвіте мрій і нетлінна поезіє духу!

Коренем предківським з’єднані ми воєдино…

Я б не знесла із тобою тривалу розлуку…

 

5 жовтня 2014

© Copyright Marina Aldon 2014

Малюнок Іванки Сабадош

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: громадянська лірика и Україна. 1 комментарий к записи Марина Алдон — Рідна, прекрасна, кохана… свята Україно

Марина Алдон — Не брат

17 августа, 2014 10:01 дп

photo_53749

Не брат

 

Не брат ти нам… Скоріше кат!

Не убиває брата брат,

Не прагне хату підпалити…

Не витягає автомат,

Не розпинає, як Пилат,

Озлоблий і несамовитий…

 

Ти – Ірод лютий, чи Нерон?

Озолотивши власний трон,

Жадаєш більшої ще слави,

Стягаєш військо на кордон…

Але утратиш батальйон,

Бо з нами Бог і голос правди!

 

Ти на іконах у церквах,

На юрби наганяєш жах,

Російський ідоле проклятий!

Кров українська на руках…

Та не забудь, що тіло – прах,

Душі же – за гріхи конати…

 

Не брат ти нам, а тільки кат!

Цар для затурканих байстрят,

Які не знають свого роду…

Відстоїмо райський сад…

І згине кожен супостат,

Що хоче вкрасти в нас свободу!

 

14 серпня 2014

© Copyright Marina Aldon 2014

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: громадянська лірика и Україна. 2 комментария к записи Марина Алдон — Не брат

Марина Алдон — Українське одкровення

20 июля, 2014 9:43 пп

війна

Українське одкровення

Хоч це ще не Армагеддон,

Хоч не кінець земного світу,

Криваве в Україні літо,

Встає держава проти гніту,

Росія ж – вічний Вавилон,

Що сіє злість несамовиту,

Загарбні має апетити,

Переступає рубікон…

 

Вбиває Каїн в котрий раз

Жорстоко Авеля, бездушно,

Співає дикий вітер тужно,

А терористи незворушно

Готові виконать наказ…

Стріляти їм не осоружно…

Гуркоче грім війни потужно,

У недруга – хронічний сказ…

 

У Голіафа хоч і міць,

Але Дивид непереможний,

Бо добросовісний, побожний,

Любити віддано спроможний

І не лякається темниць…

Тріпоче «пан ясновельможний»,

За ним поразка, крик тривожний…

Упасти просто мусить ниць!

 

20 липня 2014

© Copyright Marina Aldon 2014

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: громадянська лірика и Україна. 2 комментария к записи Марина Алдон — Українське одкровення

Марина Алдон — Здолати ворогів!

9 июня, 2014 9:48 дп

війна

Здолати ворогів!

 

Долає ворогів не тільки сила,

А вміння передбачити події…

Поперечу – хоч слава, хоч могила,

Найперше – перемога, точні дії…

Хай поруч гори, ліс, вулкана кратер,

Довкола – супротивника зневага,

В бою гартує воїн свій характер,

Снага допомагає та відвага…

 

Долає ворогів не куля власне,

А гра із майстерна з недругом, логічна,

Підкріплення сплановане та вчасне,

Атака непроста психологічна…

Кривавий бій за щастя, за свободу

Хоч нелегкий, боротись треба гідно

Із почуттям любові до народу,

Леліючи у серці  мову рідну…

 

Долає ворогів молитва щира,

Бо знає Бог де правда, де омана…

Повинна впасти зброя чи сокира

З рук окупанта, лютого тирана…

Військовий клич і запах рути-м’яти

Ведуть у наступ з моря та із суші,

Суперників виштовхуючи з хати…

Не побороти грішним чесні душі!

9 червня 2014

© Copyright Marina Aldon 2014

 

Рубрики: P. S., Мої вірші, Прості вірші и Три ковтки тиші. Метки: вйна, громадянська лірика и Україна. 1 комментарий к записи Марина Алдон — Здолати ворогів!

Марина Алдон – Не можу любити

12 мая, 2014 6:21 пп

sVfVR-J1OUI

Не можу любити

Клятим сепаратистам

 

Не можу любити я тих, що свою рідну землю

Плюндрують, нівечать, ворожий вивішують стяг,

Впускають агресорів диких у спільну оселю,

Державності хочуть позбавити нас і звитяг…

 

Не можу пробачити тих, що зрікаються мови,

Бо слово – народу нетлінна співуча душа,

Здається, вкраїнською тихо шепочуть діброви

І інша розмова лісам незнайома, чужа…

 

Не можу ніяк божевільних отих зрозуміти,

Які присягають на вірність ворожим катам

І предками складені… палять… книжки, заповіти,

Руйнують руками Вітчизни священної храм…

 

Не можу любити я тих, що Велику Країну

Ненавидять яро… ще їх проклянуть імена!

Чи люди, чи звірі вони? Продають Україну…

Вона ж бо як мати, у цілому світі одна!

 

 

12 травня 2014

© Copyright Marina Aldon 2014

 

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: громадянська лірика, мої вірші и Україна. 2 комментария к записи Марина Алдон – Не можу любити

Марина Алдон — Ми – бандерівці!

23 марта, 2014 4:40 пп

39038762

Ми – бандерівці!

 

Чужих у нас клюють пернаті,

Кусають боляче джмелі,

Є чупакабра в кожній хаті…

Тремтіть і бійтесь, москалі!

У нас бандерівські троянди

Та українські огірки…

Не підступайте, окупанти,

Бо упадуть на вас зірки!

Ми не скоряємось нікому!

Не відбере ніхто в нас прав!

Ідіть, агресори, додому,

Допоки Бог не покарав!

23 березня 2014

© Copyright Marina Aldon 2014

 

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: громадянська лірика и Україна. Комментариев к записи Марина Алдон — Ми – бандерівці! нет

« Следующие