Марина Алдон — Знаєш…

Hot_summer_night

Знаєш…

Сотні разів перечитую серцем листи, що залишені

Променем сонця останнім на небі… за гранню доступності…

Знаєш, вони  продиктовані світові Силами Вищими…

Я збережу їх до ранку… у вимірі власної сутності…

Вечір торкається простору ледь прохолодними віями…

А у долоні срібляста роса… чи зоря…  з невагомості…

Знаєш, мій дім духмяніє липневими квітами-мріями…

Просто ти в снах, поза снами, у всіх іпостасях свідомості…

 

Сотні разів перечитую серцем листи… сконцентровано…

Записи власні, твої… кожне слово залишене в вічності…

Знаєш, у млі не планети довкола осі зашифровано

Оберти плавні… постійні… а код галактичної ніжності…

Літо пульсує у скронях…   римую емоції, враження…

Настрій чомусь поетичний… пора для ліричного  роздуму?

Знаєш, ти дійсності іншої начебто… є відображенням,

Ніби теорія вибуху всесвіту… спалах…  для розуму…

 

20 липня 2016

© Copyright Marina Aldon 2016

Оставить комментарий