Коли душі не хочеться мовчати
Коли душі не хочеться мовчати,
Коли сам Бог підказує слова,
Натхненно б’ється серце і… співа,
А тиша одягає рими-шати…
Коли із ран ростуть незримі крила,
Втрачає гравітацію цей світ,
У тексти галактичний алфавіт
Невільно трансформує дивна сила…
Коли душі не хочеться мовчати,
Виводить коди Всесвіту рука,
Щоб образна поезія… дзвінка…
Молитвою могла в безчассі стати…
Коли ідей вихлюпується сутність
Стрімким потоком літер на папір,
Немовби оживає кожен твір,
Бо віршам притаманна невмирущість…
19 липня 2015
© Copyright Marina Aldon 2015
Фото: © the_eugene «***»
13 октября, 2015 7:17 пп
Таки притаманна невмерущість …
15 октября, 2015 7:41 пп
дякую! 🙂
17 февраля, 2016 11:32 пп
Душі цієї сутність є слова…..
Шептати, плакати кричати!!!
Терпіти що бува несе молва.
Радіти, бігти щастя роздавати
Душі цієї сутність є слова…..
Душі цієї сутність стани
Астральних вимірів тонких
Неперевершено глибокі океани
Що мало хто і знається на них…
18 февраля, 2016 2:29 пп
…дивні стАни…↑