Марина Алдон — Я хочу побути грішною

image_532011110731492864674_mid

Я хочу побути грішною

Я хочу побути грішною
На ніч, чи хоча б годину…
Нестримною дикою кішкою,
Що нігті пускає в спину…
Що може губами вологими
На флейті чуттів заграти
І стати для тебе обрієм,
Стихією навіть стати…

Я хочу побути грішною…
Відчути в душі пожежу…
Щомиті здаватися різною…
Із тебе зривать одежу…
Пірнати у небо… окрилено…
Точніше – в бездонні очі…
Тобі шепотіти знесилено:
«Бери мене, як захочеш!»

Я хочу побути грішною
Сьогодні… негайно… зразу…
Хай виллється лавою ніжною
На мене вулкан екстазу…
Від пристрасті свічка хай плавиться…
Нехай кожен вигин тіла,
Безмірним коханням освятиться…
Я ж завжди цього хотіла…

 

2 січня 2016

© Copyright Marina Aldon 2016

Марина Алдон – 30 серпня. Цілуй мене…

Тридцяте серпня. Цілуй мене…

3D, у техніці розчинення

Цілуй мене палко, ніжно, несамовито,
Зривай мені зорі пізні, за ними вирій…
Хай буде в тілах нам тісно, хай мліє літо…
Хай душі зіллються в пісні лірично-щирій…

Одежу знімай нервово – тонку спідницю…
Голуб мої пружні перса та білі стегна…
Хочу тебе гарячково, немов блудниця…
Бач, крига на серці скресла… кипить кров, певно…

Хай пахне трава причастям у чистім полі…
А мла, наче чорна кава… як шафи – граби…
Тебе називаю щастям та зодчим долі…
І стигне спокуси лава… у гирлі зваби…

Хай вітер кошлатить вії та коси русі,
Диктуй мені всі бажання… найбільш інтимні…
Тобі довіряю мрії, мольберт ілюзій…
І вірші свої, й кохання, і очі сині…

У тексті розчинено вірш:

Цілуй мене палко, ніжно,
Зривай мені зорі пізні…
Хай буде в тілах нам тісно,
Хай душі зіллються в пісні…

Одежу знімай нервово…
Голуб мої пружні перса…
Хочу тебе гарячково,
Бач, крига на серці скресла…

Хай пахне трава причастям,
А мла, наче чорна кава…
Тебе називаю щастям…
І стигне спокуси лава…

Хай вітер кошлатить вії,
Диктуй мені всі бажання…
Тобі довіряю мрії…
І вірші свої, й кохання…

16 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду

 

 

 

Марина Алдон – 29 липня. Без одежі

Двадцять дев’яте липня. Без одежі

3D, у техніці розчинення

У снах твоїх з’являюсь без одежі інстинктивно…
По той бік мрій оголена душа… не жде спокуси…
Немов на дні Великого Ковша… туман загуслий…
Стою, як Єва… Це тебе бентежить? Дуже дивно…

У стилі ню… у млі первинній… зручно понад світом
Зірками йти до тебе по любов, по жмуток щастя…
Нести слова поезій-молитОв, сльозу – причастя…
Зі мною лиш папір і авторучка для поміток…

Не те важливо, тіло чи у сукні, чи в білизні,
А чи відкрите серце для чуттів, чи б’ється з шалом…
Чи значу щось для тебе у житті (багато – мало)…
На тлі ночей і вражень незабутніх – афоризми…

Вдивляюся у небо нескінченне, стогне явір…
Летять вітри на місяць навмання… неквапно, яро…
Втішає, що коли я без вбрання… в форматі макро…
На міліметр ближче ти до мене… у уяві…

У тексті розчинено вірш:

У снах твоїх з’являюсь без одежі…
По той бік мрій оголена душа…
Немов на дні Великого Ковша,
Стою, як Єва… Це тебе бентежить?

У стилі ню… у млі первинній… зручно
Зірками йти до тебе по любов,
Нести слова поезій- молитОв…
Зі мною лиш папір і авторучка…

Не те важливо, тіло чи у сукні,
А чи відкрите серце для чуттів,
Чи значу щось для тебе у житті
На тлі ночей і вражень незабутніх…

Вдивляюся у небо нескінченне…
Летять вітри на місяць навмання…
Втішає, що коли я без вбрання,
На міліметр ближче ти до мене…

 

22 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду

 

Марина Алдон – 17 червня. Танець рук

Сімнадцяте червня. Танець рук

3D, у техніці розчинення

Твої долоні лагідні, гарячі та пестиві
Вивчали коси, родимки на дотик… серед спальні…
Живили щастям мрії нетерплячі, трохи хтиві,
Фантазіям даруючи висОти орбітальні…

Твої тоненькі пальці… симетричні… сексуальні…
Блукали тілом, як у небі хмари… ледь відчутні…
Гортали сни ночами…  еротичні, ірреальні,
Втирали в шкіру кращі в світі чари незабутні…

Твої засмаглі витончені руки – дужі, сильні,
В пориві шалу… наче танцювали вальс чуттєвий…
Вивчали стегна, груди, серця стуки божевільні…
Був кожен жест доречним… досконалим… та миттєвим…

У тексті розчинено вірш:

Твої долоні лагідні, гарячі
Вивчали коси, родимки на дотик…
Живили щастям мрії нетерплячі,
Фантазіям даруючи висОти…

Твої тоненькі пальці… симетричні…
Блукали тілом, як у небі хмари…
Гортали сни ночами…  еротичні,
Втирали в шкіру кращі в світі чари…

Твої засмаглі витончені руки
В пориві шалу… наче танцювали…
Вивчали стегна, груди, серця стуки…
Був кожен жест доречним… досконалим…

 

 

4 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Марина Алдон – 13 травня. Бери мене

Тринадцяте травня. Бери мене

3D, у техніці розчинення

Бери мене, і лагідно, і грубо, поки темно…
Цілунком дефлоруй мою свідомість поетичну…
Хай буде нам і солодко, і любо, п’янко й тепло,
Нехай пірнають душі в невагомість галактичну…

Бери мене! Хай зорі в очі світять ліхтарями!
Гладь руки, ноги, спину та сідниці… ще й обличчя…
Подушкою хай буде жовтий місяць, круглий саме…
Не видасть він нікому таємниці опівніччя…

Бери мене! Та так, щоб затремтіла від кохання,
Від щирих почуттів, щоб застогнала інстинктивно…
Жадає ласки дуже-дуже тіло… до світання…
Нехай проллється в лоно зваби лава імпульсивна…

У тексті розчинено вірш:

Бери мене, і лагідно, і грубо,
Цілунком дефлоруй мою свідомість…
Хай буде нам і солодко, і любо,
Нехай пірнають душі в невагомість…

Бери мене! Хай зорі в очі світять,
Гладь руки, ноги, спину та сідниці…
Подушкою хай буде жовтий місяць,
Не видасть він нікому таємниці…

Бери мене! Та так, щоб затремтіла
Від щирих почуттів, щоб застогнала…
Жадає ласки дуже-дуже тіло…
Нехай проллється в лоно зваби лава…

 

16 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – Двадцять четверте березня. Еротичні фото

Двадцять четверте березня. Еротичні фото

3D, у техніці розчинення

Пам’ятаєш листи відверті на місячних жовтих скельцях?
Пахли мрії щемким польотом… служила весна молебен…
Відсилала тобі в конверті не сльози, а ноти серця,
Я свої еротичні фото знімала лише… для тебе…

Пам’ятаєш, писала вірші на річці замерзлій… кров’ю…
На долоні нічного неба мережала нічка ймення,
Як складав вітер зорі в ніші і дихав на них любов’ю,
Рахував місячЕнька ребра… наначе святі знамення…

Пам’ятаєш, мене голубив спокусливо, відчайдушно,
Коли мла вигинала спИну, за свічку ховались тіні…
Цілував руки, стегна, губи та родимку, що за вушком…
І нестямно, і без упину у очі вдивлявся сині…

Пам’ятаєш, троянду… смайлом та роздуми у мовчанці…
Як було нам обом скорботно у вимірі надтонкому…
Відсилала окремим файлом відбитки душі, не пальців…
Я тобі еротичні фото збирала для НЮ–альбому…

У тексті розчинено вірш:

Пам’ятаєш листи відверті?
Пахли мрії щемким польотом…
Відсилала тобі в конверті
Я свої еротичні фото…

Пам’ятаєш, писала вірші
На долоні нічного неба,
Як складав вітер зорі в ніші,
Рахував місяче́нька ребра…

Пам’ятаєш, мене голубив,
Коли мла вигинала спину,
Цілував руки, стегна, губи
І нестямно, і без упину…

Пам’ятаєш, троянду… смайлом…
Як було нам обом скорботно…
Відсилала окремим файлом
Я тобі еротичні фото…

 

3 лютого 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Марина Алдон – Дванадцяте березня. Цілуй мене

Дванадцяте березня. Цілуй мене

3D, у техніці розчинення

Цілуй мене так, щоб ніч затремтіла заздрісно,
Кричала в екстазі гучно моя незайманість,
Щоб сльози текли зі свіч, обіймай безжалісно,
Щоб було на ліжку зручно, забудь про стриманість…

Цілуй мене, щоб весна заспівала збуджено,
Зігріла планеті скроню інтимним подихом,
Щоб зіронька із-за скла знала, що їй суджено –
Упала в мою долоню… Порадуй дотиком…

Цілуй мене, щоб любов оголяла цінності,
Позбавила серце смути, відкрила секрет романтики,
Щоб я захотіла знов еротизму, ніжності –
Тебе у собі відчути, неначе ядро галактики…

У тексті розчинено вірш:

Цілуй мене так, щоб ніч
Кричала в екстазі гучно,
Щоб сльози текли зі свіч,
Щоб було на ліжку зручно.

Цілуй мене, щоб весна
Зігріла планеті скроню,
Щоб зіронька із-за скла
Упала в мою долоню.

Цілуй мене, щоб любов
Позбавила серце смути,
Щоб я захотіла знов
Тебе у собі відчути.

 

27 січня 2012

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – Двадцяте лютого. Стриптиз – танець кохання

Двадцяте лютого. Стриптиз – танець кохання

3D, у техніці розчинення

НадвОрі тремтять дощі в доріг на шорстких зап’ястях…
І рвуться у рІчки вени… відлига іде легально…
А, хочеш, тобі вночі п’янке подарую щастя,
Станцюю стриптиз шалений спокусливо, сексуально…

Здригається ніби світ, крайнебо неначе ближче,
Втікає зима лякливо, без опору та без бунту…
Бажаєш? Цілуй живіт… пупок, навіть трохи нижче…
Всміхнися у млі звабливо… Твій корінь чекає ґрунту…

Кохання – чуття земне, хоч тільки наполовину…
Потрібна снага для тіла, для мрій же – злиття духовне…
Жадаєш? Бери мене! Пий стогони, крик, сльозину…
Безумно, щоб кров кипіла, щоб гріло гніздо любовне…

Зі мною пізнай екстаз глибокий, міжгалактичний,
Та так, щоб проснулись клени (у лютому їм вже можна)…
А, хочеш, тобі хоч раз зроблЮ масаж еротичний…
Станцюю стриптиз шалений, оголена, віртуозно…

У тексті розчинено вірш:

НадвОрі тремтять дощі
І рвуться у річки вени…
А, хочеш, тобі вночі
Станцюю стриптиз шалений…

Здригається ніби світ,
Втікає зима лякливо…
Бажаєш? Цілуй живіт…
Всміхнися у млі звабливо…

Кохання – чуття земне,
Потрібна снага для тіла…
Жадаєш? Бери мене!
Безумно, щоб кров кипіла…

Зі мною пізнай екстаз,
Та так, щоб проснулись клени…
А, хочеш, тобі хоч раз
Станцюю стриптиз шалений…

 

17 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Марина Алдон – Вісімнадцяте лютого. Дивися на місяць

Вісімнадцяте лютого. Дивися на місяць

3D, у техніці розчинення

Дивися на місяць пильно… Він, наче зіниця ока…
Там мрії мої, бажання, на срібній сльозі світила…
Люби мене щиро, сильно… Не спиться, а ніч глибока…
В душі я твоїй остання, за мною… лише могила…

Згадай же слова відверті, що сам говорив недавно,
Як ніжив мене чуттєво у ліжку та на канапі…
Молитви писав на серці вустами своїми вправно…
Для щастя це так суттєво… як яблуко зваби… навпіл…

Хоч дихав цей світ зимою, коли ми були укупі,
Нас гріла жага щомиті, тремтіли тілА свічками…
Ти в небо стрибав зі мною і гладив зірки в шкаралупі…
Завії ловив сердиті, вітри відганяв руками…

Дивися на місяць, любий, неначе на купол храму…
На ньому мої світлини… і віршів, пісень палітра…
Журба розпинає груди, читає Бог телеграму…
Ти в венах… із середини, у кожнім ковтку повітря…

У тексті розчинено вірш:

Дивися на місяць пильно,
Там мрії мої, бажання…
Люби мене щиро, сильно…
В душі я твоїй остання …

Згадай же слова відверті,
Як ніжив мене чуттєво,
Молитви писав на серці…
Для щастя це так суттєво…

Хоч дихав цей світ зимою,
Нас гріла жага щомиті…
Ти в небо стрибав зі мною,
Завії ловив сердиті…

Дивися на місяць, любий…
На ньому мої світлини…
Журба розпинає груди…
Ти в венах… із середини…

 

16 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Марина Алдон – Одинадцяте лютого. Попередні ласки. Камасутра

Одинадцяте лютого. Попередні ласки. Камасутра

3D, у техніці зіставлення

Цілуй, обіймай, голуб… ковтай мене, як причастя,
Диханням своїм грій плечі, словами лікуй від стресу…
Хай ду́ші вступають в шлюб… я хочу, нарешті, щастя…
Серця́ хай вінчає вечір, а вітер хай править месу…

Хай віхола грає джаз, танцює мороз сердито…
Кохай мене палко, ніжно, як вперше та як востаннє…
Накриє нехай екстаз шалено, несамовито
Лавиною наше ліжко… Вирує чуття хай справжнє!

У очі дивись мої! Є сила тертя між нами?
Забудь же про заборони… довірся закону казки…
Дозволь, я знайду твої на шкірі родимі плями,
Усі ерогенні зони, повір, потребують ласки…

Цілуй, обіймай, голуб… Зірви тихо плід спокуси…
Хай тане в долоні лютий, віддайся же ейфорії…
Хай стогін зринає з губ… бо ж любощі – землетруси…
Несила тебе забути… Здійсни заповітні мрії!

У тексті розчинено два вірші:
1.
Цілуй, обіймай, голу,
Диханням своїм грій плечі…
Хай ду́ші вступають в шлюб,
Серця́ хай вінчає вечір…

Хай віхола грає джаз,
Кохай мене палко, ніжно…
Накриє нехай екстаз
Лавиною наше ліжко…

У очі дивись мої!
Забудь же про заборони…
Дозволь, я знайду твої
Усі ерогенні зони…

Цілуй, обіймай, голуб…
Хай тане в долоні лютий…
Хай стогін зринає з губ…
Несила тебе забути…

2.
Ковтай мене, як причастя,
Словами лікуй від стресу…
Я хочу, нарешті, щастя!
А вітер хай править месу…

Танцює мороз сердито,
Як вперше та як востаннє…
Шалено, несамовито
Вирує чуття хай справжнє!

Є сила тертя між нами?
Довірся закону казки…
На шкірі родимі плями,
Повір, потребують ласки…

Зірви тихо плід спокуси…
Віддайся же ейфорії…
Бо ж любощі – землетруси
Здійсни заповітні мрії!

 

13 січня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013