Марина Алдон – 9 листопада. Фокстрот осіннього листя

Дев’яте листопада. Фокстрот осіннього листя

3D, у техніці розчинення

Танцює з листям вітер бородатий, кличе сонце до зеніту…
Жонглює мегажмутками уміло, артистично…
Крильми́ планету хоче обійняти, обійти довкола світу,
Щодня тренує спортом розум, тіло еластичне…

Незвичні без перук дерева, лисі, та цікаві й без одежі…
Ріка співає тихо і скорботно щось форелі…
Вкладає спати осінь трави в лісі, за гірським порядком стежить…
Тупцює тільки вихор безтурботно біля скелі…

Стрибає з листям вітер неритмічно, вигинається невправно…
Вивчає рухи танго та фокстроту, навіть квесту…
Блідий туман сміється іронічно, а утім небезпідставно –
Підніжку ставить із-за повороту балетмейстеру…

У тексті розчинено вірш:

Танцює з листям вітер бородатий,
Жонглює мегажмутками уміло…
Крильми́ планету хоче обійняти,
Щодня тренує спортом розум, тіло…

Незвичні без перук дерева, лисі,
Ріка співає тихо і скорботно,
Вкладає спати осінь трави в лісі…
Тупцює тільки вихор безтурботно…

Стрибає з листям вітер неритмічно,
Вивчає рухи танго та фокстроту…
Блідий туман сміється іронічно,
Підніжку ставить із-за повороту…

 

10 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото:
Sergey Sukhovey, «Дети стихий»,
http://www.photosight.ru/photos/5120622/

Марина Алдон – 8 листопада. Дроти

Восьме листопада. Дроти

3D, у техніці розчинення

У небі ні хмарини… З висоти руки залізної
Напевно краще видно шпиль собору кафедрального…
Бо ж між містами кабелі, дроти напруги різної –
Чи для зв’язку, чи просто для декору спеціального…

А біля рік інертних, гомінких електролінії…
Старі вітри злітаються у зграю… аж із Арктики…
Гладкі волокна пружних струн тонких, покритих інеєм,
Світи поміж собою сполучають, не галактики…

І стрілки, і контактна мережа, і схема живлення
Ведуть тролейбус… мов сліпий сліпого… понад прірвою…
Але душа не вірить рубежам, вона окрилена…
Без проводу спілкується із Богом, власне вірою…

У тексті розчинено вірш:

У небі ні хмарини… З висоти
Напевно краще видно шпиль собору…
Бо ж між містами кабелі, дроти –
Чи для зв’язку, чи просто для декору…

А біля рік інертних, гомінких
Старі вітри злітаються у зграю…
Гладкі волокна пружних струн тонких
Світи поміж собою сполучають…

І стрілки, і контактна мережа
Ведуть тролейбус… мов сліпий сліпого…
Але душа не вірить рубежам,
Без проводу спілкується із Богом…

 

10 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Марина Алдон – 7 листопада. Іній

Сьоме листопада. Іній

3D, у техніці розчинення

Вже перший іній на дорозі, наче вишивка…
А небо, ніби сіра пляма… Затуманення?
Тремтить вітрисько від морозів, мучить гикавка…
У трансі ліс, як Далай-Лама, бачить марення…

На травах чисті рукавички із воланами,
Ажурний ніжний шар кристалів трохи світиться…
Невже диск сонячний у річці, вкритий ранами?
Чи став крижинкою в бокалі замість місяця?

Доволі ранок неспокійний… очі втомлені…
Де жовта осінь? У гримерці? Майже пудриться…
Сивіє світ, як Ной біблійний після повені…
Здається, паморозь на серці… Срібна вулиця…

У тексті розчинено вірш:

Вже перший іній на дорозі,
А небо, ніби сіра пляма…
Тремтить вітрисько від морозів…
У трансі ліс, як Далай-Лама…

На травах чисті рукавички,
Ажурний ніжний шар кристалів…
Невже диск сонячний у річці?
Чи став крижинкою в бокалі?

Доволі ранок неспокійний…
Де жовта осінь? У гримерці?
Сивіє світ, як Ной біблійний…
Здається, паморозь на серці…

 

10 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – 6 листопада. Роздуми над картиною «Німа» Рафаеля Санті

Шосте листопада. Роздуми над картиною «Німа» Рафаеля Санті

3D, у техніці розчинення

мрії фільтрують буття у глибинах душі…
сурдоперекладу звуку немає на мову людства…

 

Весь вірш тут.

 

10 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Марина Алдон – 5 листопада. Листопад

П’яте листопада. Листопад

3D, у техніці зіставлення

Світанок у вазі знов миє мрії-перли,
Уявно співа зі степом монах, мандрівник-вітрисько…

Продовдження вірша читайте за посиланням.

 

10 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Фото:
Сергей Курков, «***»,
http://www.photosight.ru/photos/5119153/