Чотирнадцяте грудня. Де же ти зараз?
3D, у техніці розчинення
Сповнити треба б вірою в серці розбитім пустку,
Тексти пісень інтимних часто чомусь пророчі…
Ступінь страждань вимірюю милями болю, суму,
Літрами сліз нестримних ніч умиває очі…
Вітер у мряці крилами б’є у вікно безжально,
Гладить твій світ об’ємний місяць і клен колише…
Поза моїми силами дихати вже нормально,
Дикий порив душевний перекриває кисень…
Грудень дивує примхами, тихо тремтять Карпати…
Всесвіт у летаргії, в межах шарів глибинних…
Як же тебе ще кликати, як же іще мовчати?
Як повернути мрії до праорбіт первинних?
В грудях, за мега-раною, вірші, удвох прожиті…
Міжгалактичний протяг майже в ядрі планети…
Я тебе, любий, згадую… згадую щастя миті…
Сниться розлучник-потяг… Де же ти зараз? Де ти?
У тексті розчинено вірш:
Сповнити треба б вірою
Тексти пісень інтимних…
Ступінь страждань вимірюю
Літрами сліз нестримних…
Вітер у мряці крилами
Гладить твій світ об’ємний…
Поза моїми силами
Дикий порив душевний…
Грудень дивує примхами,
Всесвіт у летаргії…
Як же тебе ще кликати?
Як повернути мрії?
В грудях, за мега-раною,
Міжгалактичний протяг…
Я тебе, любий, згадую…
Сниться розлучник-потяг…
20 липня 2013
© Copyright Marina Aldon 2013
На фото:
работа Малыгина Андрея Владимировича «Воспоминание»
Оставить комментарий