Двадцять п’яте листопада. У фонтані
3D, у техніці розчинення
У фонтані журлива осінь нудьгує мовчки…
Білосніжні пряде тумани, найкращі в світі…
Чорні хмари в її волоссі – старі примочки?
Замість бантиків – ікебани із мертвих квітів…
У фонтані вітрисько дикий… цілком по-людськи…
Перемішує воду з льодом, на власний розсуд…
Уявляє фужер великий, з вином бургундським…
Із бетонним фігурним сподом цікавить посуд?
У фонтані тоненький промінь гіпотетично
Миє власне ефірне тіло, найдовший палець…
Холоднеча в небеснім домі давно вже звична…
Де же сонця тепло поділось і де рум’янець?
У фонтані краплинки-сльози… мої, можливо…
І кораблик пливе картонний… вірш на папері…
Листопад відливає з бронзи на стежці диво…
Не скульптури, а сум сезонний стрічаю в сквері…
У тексті розчинено вірш:
У фонтані журлива осінь
Білосніжні пряде тумани…
Чорні хмари в її волоссі,
Замість бантиків – ікебани…
У фонтані вітрисько дикий
Перемішує воду з льодом,
Уявляє фужер великий
Із бетонним фігурним сподом…
У фонтані тоненький промінь
Миє власне ефірне тіло…
Холоднеча в небеснім домі…
Де же сонця тепло поділось?
У фонтані краплинки-сльози…
І кораблик пливе картонний…
Листопад відливає з бронзи
Не скульптури, а сум сезонний…
15 липня 2013
Оставить комментарий