Двадцять друге жовтня. Роздуми над картиною «Дахи» Давида Штеренберга
3D, у техніці розчинення
Хто вимкнув світло в небі та в кімнаті у сусідки?
Приховує імла відбитки пальців офіційно…
Скоріш за все, то дзьобами пернаті бозна-звідки,
Або вітри, кружляючи у вальсі традиційно…
Дахи, неначе сходи в вимір інший, спокійніший,
Дороговкази – труби димохідні… керамічні…
А ніч сортує сни, як скарб найбільший, найцінніший
І здійснює обряди необхідні, канонічні…
Є в місяця тонке, астральне тіло чудернацьке,
Він інколи ховається у ньому сам від себе…
Світ пігментує сажа чи чорнило канцелярське?
Зірки мовчать. Відколи? Невідомо. Та й не треба…
У тексті розчинено вірш:
Хто вимкнув світло в небі та в кімнаті?
Приховує імла відбитки пальців…
Скоріш за все, то дзьобами пернаті,
Або вітри, кружляючи у вальсі…
Дахи, неначе сходи в вимір інший,
Дороговкази – труби димохідні…
А ніч сортує сни, як скарб найбільший
І здійснює обряди необхідні…
Є в місяця тонке, астральне тіло,
Він інколи ховається у ньому…
Світ пігментує сажа чи чорнило?
Зірки мовчать. Відколи? Невідомо…
6 липня 2013
Оставить комментарий