Вісімнадцяте жовтня. Роздуми над картиною «Дівчина з перлинною сережкою» Яна Вермера
3D, у техніці розчинення
Без нього ти – проста звичайна жінка-трудівниця безіменна…
Без вроди особливої, харизми, шарму, дару, хисту…
Краса духовна непомітна… В чому ж таємниця незбагненна
Портрету, що нагадує банальну драму особисту?
Чому художник образ твій підніс до небокраю власним твором?
Невже привабила митця сережка модна… філігранна?
Адже одних, як книжку прочитавши, забувають дуже скоро,
А інших, як тебе, увічнюють в полотнах, у романах…
Твоя перлина діамантом стала на мольберті, на картині,
Бо відтворив прикрасу майстер іменитий бездоганно…
Ти будеш думати про нього навіть після смерті, в домовині…
Знай, за усе в житті доводиться платити… пізно-рано…
У тексті розчинено вірш:
Без нього ти – проста звичайна жінка-трудівниця,
Без вроди особливої, харизми, шарму…
Краса духовна непомітна… В чому ж таємниця
Портрету, що нагадує банальну драму?
Чому художник образ твій підніс до небокраю?
Невже привабила митця сережка модна?
Адже одних, як книжку прочитавши, забувають,
А інших, як тебе, увічнюють в полотнах…
Твоя перлина діамантом стала на мольберті,
Бо відтворив прикрасу майстер іменитий…
Ти будеш думати про нього навіть після смерті,
Знай, за усе в житті доводиться платити…
5 липня 2013
© Copyright Marina Aldon 2013
Оставить комментарий