Марина Алдон – 20 жовтня. Роздуми над картиною К. Юона «Нова планета»

5 июля, 2013 2:09 пп

Двадцяте жовтня. Роздуми над картиною К. Юона «Нова планета»

3D, у техніці розчинення

Космічна трансформація пітьми… Імли спотворення?
Народжує нову планету небо, важко тужиться…
Переполох, тривога між людьми, занепокоєння…
Сховатись кожен прагне хоч де-небудь… Де же вулиця?

Тремтять безмовно зорі і серця від надреальності…
Світ чорно-кармазИново-гірчичний, ще й каштановий…
Рукою ватажка, жерця, Творця, Отця моральності
Переворот вершиться галактичний… позаплановий…

Глобальні зміни… Дивний катаклізм… Думок окислення…
Спалахує в повітрі мирний атом розчленований…
Скрізь марновірство, безлад, фаталізм і самознищення …
З лиця землі усе стирає натовп роздратований…

У тексті розчинено вірш:

Космічна трансформація пітьми…
Народжує нову планету небо…
Переполох, тривога між людьми,
Сховатись кожен прагне хоч де-небудь…

Тремтять безмовно зорі і серця…
Світ чорно-кармазИново-гірчичний…
Рукою ватажка, жерця, Творця
Переворот вершиться галактичний…

Глобальні зміни… Дивний катаклізм…
Спалахує в повітрі мирний атом…
Скрізь марновірство, безлад, фаталізм…
З лиця землі усе стирає натовп…

5 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 20 жовтня. Роздуми над картиною К. Юона «Нова планета» нет

Марина Алдон – 19 жовтня. Осінні Карпати

5 июля, 2013 10:32 дп

Дев’ятнадцяте жовтня. Осінні Карпати

3D, у техніці розчинення

Вдихає осінь казку лісову, сезонну, звісно…
А ранок знов туманом оповитий симетрично…
Струмок цілує вицвілу траву не зовсім ніжно,
Стебло сухе бажає оживити істерично…

Щось декламує вітер, як Сізіф, іще й голосить,
Зриває шарф яскравий із діброви енергійно…
Підйомник – непростий карпатський ліфт, комфортний досить,
Звичайно, до зими ще не готовий, спить спокійно…

Збирає жовтень жолуді з землі, міцні горішки,
Напевно, білку хоче пригостити персонально…
Танцює ватра… Руки у теплі… Ще б сонця трішки…
Дим поглинає настрій сумовитий… весь буквально…

У тексті розчинено вірш:

Вдихає осінь казку лісову,
А ранок знов туманом оповитий…
Струмок цілує вицвілу траву,
Стебло сухе бажає оживити…

Щось декламує вітер, як Сізіф,
Зриває шарф яскравий із діброви…
Підйомник – непростий карпатський ліфт,
Звичайно, до зими ще не готовий…

Збирає жовтень жолуді з землі,
Напевно, білку хоче пригостити…
Танцює ватра… Руки у теплі…
Дим поглинає настрій сумовитий…

 

5 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду «Осінь у Карпатах»

 

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, гори, Карпати, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 19 жовтня. Осінні Карпати нет

Марина Алдон – 18 жовтня. Роздуми над картиною «Дівчина з перлинною сережкою» Яна Вермера

5 июля, 2013 10:26 дп

Вісімнадцяте жовтня. Роздуми над картиною «Дівчина з перлинною сережкою» Яна Вермера

3D, у техніці розчинення

Без нього ти – проста звичайна жінка-трудівниця безіменна…
Без вроди особливої, харизми, шарму, дару, хисту…
Краса духовна непомітна… В чому ж таємниця незбагненна
Портрету, що нагадує банальну драму особисту?

Чому художник образ твій підніс до небокраю власним твором?
Невже привабила митця сережка модна… філігранна?
Адже одних, як книжку прочитавши, забувають дуже скоро,
А інших, як тебе, увічнюють в полотнах, у романах…

Твоя перлина діамантом стала на мольберті, на картині,
Бо відтворив прикрасу майстер іменитий бездоганно…
Ти будеш думати про нього навіть після смерті, в домовині…
Знай, за усе в житті доводиться платити… пізно-рано…

У тексті розчинено вірш:

Без нього ти – проста звичайна жінка-трудівниця,
Без вроди особливої, харизми, шарму…
Краса духовна непомітна… В чому ж таємниця
Портрету, що нагадує банальну драму?

Чому художник образ твій підніс до небокраю?
Невже привабила митця сережка модна?
Адже одних, як книжку прочитавши, забувають,
А інших, як тебе, увічнюють в полотнах…

Твоя перлина діамантом стала на мольберті,
Бо відтворив прикрасу майстер іменитий…
Ти будеш думати про нього навіть після смерті,
Знай, за усе в житті доводиться платити…

 

5 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 18 жовтня. Роздуми над картиною «Дівчина з перлинною сережкою» Яна Вермера нет