Восьме жовтня. У лісі осінь справді золота…
3D, у техніці розчинення
У лісі осінь справді золота… Вона – навпроти!
Багряне листя, срібне павутиння – півовалом…
Жаль, що холодні в сонечка уста, шорсткі на дотик,
Та гладить гори все іще промінням, що прив’яло…
Пейзаж казковий, чути дзвін криниць чи шум безодні…
Летять у світ далекий дикі гуси зимувати…
У сірій скелі сотні таємниць і міфів сотні…
На скрипці грає вітер сивовусий, бородатий…
Ожина, ніби справжній світлофор на роздоріжжі:
Плоди червоні, жовті та зелені на гілляці…
Яскравий, гарний кожен мухомор, опеньки ніжні…
Біліють хмари, наче наречені… Хто ж обранці?
У лісі осінь справді золота… Чарує тлінність…
Таке блакитне небо неозоре та красиве!
В природі скрізь розкішна простота і гармонійність…
Повітря свіже, чисте та прозоре, особливе…
У тексті розчинено вірш:
У лісі осінь справді золота!
Багряне листя, срібне павутиння…
Жаль, що холодні в сонечка уста,
Та гладить гори все іще промінням…
Пейзаж казковий, чути дзвін криниць…
Летять у світ далекий дикі гуси…
У сірій скелі сотні таємниць…
На скрипці грає вітер сивовусий…
Ожина, ніби справжній світлофор:
Плоди червоні, жовті та зелені…
Яскравий, гарний кожен мухомор…
Біліють хмари, наче наречені…
У лісі осінь справді золота!
Таке блакитне небо неозоре…
В природі скрізь розкішна простота…
Повітря свіже, чисте та прозоре…
2 липня 2013
© Copyright Marina Aldon 2013
*На фото: робота члена Національної спілки художників України Ласло Гайду
Оставить комментарий