Третє жовтня. Дощ
Текст тут.
1 липня 2013
© Copyright Marina Aldon 2013
У колажі використано роботу:
Владимира Зимина, «Ночное спокойствие»,
http://www.photosight.ru/photos/5108375/
Марина Алдон – 3 жовтня. Дощ
1 июля, 2013 9:23 пп
Марина Алдон – 2 жовтня. Осінь у місті
1 июля, 2013 9:20 пп
Друге жовтня. Осінь у місті
Текст за посиланням
1 липня 2013
© Copyright Marina Aldon 2013
Фото:
alex-bredy, «Осенняя тишина»,
http://www.photosight.ru/photos/5104020/
Марина Алдон – 1 жовтня. Музика осені
1 июля, 2013 1:34 пп
Перше жовтня. Музика осені
1 жовтня – Міжнародний день музики
3D, у техніці розчинення
Музика осені – крик журавлиний, сумний на третину,
Що проростає у зорі тремтячі, в планети великі,
Аж до весни, поки до батьківщини, у рідну хатину
Знов не повернуться птиці бродячі, паломники дикі…
Музика осені – вітру соната… Звучать звідусюди
Шуберта вальси, ноктюрни Шопена, симфонії Баха…
На оперети природа багата, на ретро-етюди…
Скверик, галявина – все її сцена, мов храм у монаха…
Музика осені – звуки дощинок, як дріб барабанний,
Зв’язані в спільну мелодію долі рингтони вологи…
Ноти небесний мають відтінок і ритм бездоганний,
Крапельки пишуть дієзи, бемолі на шкірі дороги…
Музика осені – листя мотиви із запахом тління…
І під ногами думок шелестіння, залежно від кроку…
Голос ріки надзвичайно красивий у стані моління…
Чим бо не диво – спів для каміння стрімкого потоку!
У тексті розчинено вірш:
Музика осені – крик журавлиний,
Що проростає у зорі тремтячі,
Аж до весни, поки до батьківщини
Знов не повернуться птиці бродячі…
Музика осені – вітру соната,
Шуберта вальси, ноктюрни Шопена…
На оперети природа багата:
Скверик, галявина – все її сцена…
Музика осені – звуки дощинок,
Зв’язані в спільну мелодію долі…
Ноти небесний мають відтінок,
Крапельки пишуть дієзи, бемолі…
Музика осені – листя мотиви
І під ногами думок шелестіння…
Голос ріки надзвичайно красивий…
Чим бо не диво – спів для каміння!
1 липня 2013
© Copyright Marina Aldon 2013
*На фото: робота члена Національної спілки художників України Ласло Гайду
Марина Алдон – 30 вересня. Кленовий листок
1 июля, 2013 10:04 дп
Тридцяте вересня. Кленовий листок
3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС
Листок кленовий з бронзи, із граніту?
Жовтіє на бруківці жмуток глини?
Тонким узором вкрита шкіра світу…
Конверт поштовий в дзьобі у пташини…
Із віршем на листівці знімок вітру…
Під семафором нитка павутини…
Впирається у натовп мла корінням…
Фонтан у сквері в стані безголосся…
Густий, холодний надто запах тління…
Туман ввечері в’ється, як волосся…
Схвильовано співає в місті осінь
Ту ж пісню колискову, що й у лісі…
Тремтять сіренькі тіні на дорозі…
Ліхтар сміється… Міць його в залізі…
У тексті розчинено ЯС:
Листок кленовий
Жовтіє на бруківці
Тонким узором…
Конверт поштовий
Із віршем на листівці
Під семафором…
Впирається у натовп
Фонтан у сквері…
Густий, холодний надто
Туман ввечері…
1 липня 2013
© Copyright Marina Aldon 2013
Для колажу використано роботу
Эдуарда Гордеева, «***»,
http://www.photosight.ru/photos/5100402/
Марина Алдон – 29 вересня. Помирають квіти
1 июля, 2013 5:02 дп
Двадцять дев’яте вересня. Помирають квіти
3D, у техніці розчинення
Помирають квіти, помирають у невинності…
Вітерець співає «Отче наш», дослівно… з Біблії…
Душі їхні мчать до небокраю, прагнуть милості,
Там із хмар мозаїка, вітраж та фрески білії…
У тонких судинах кров холоне…. Крику жодного!
Сонця промінь вводить свій наркоз… Для операції?
А тіла приймає ґрунт до лона благородного…
У трави ослаблої психоз від медитації…
Опадають пагони, бутони пожмаковані,
Омиває осінь світ дощем, сама ж оголена…
Аж дрижать налякані вазони розцяцьковані…
Дійсність видається міражем, бо надто зболена…
Помирають квіти, помирають у агонії…
Вересень співає «Отче наш» чомусь замріяно…
Хто й чому забрав птахів до раю? Божі лодії?
Хто змінив улюблений пейзаж так несподівано?
У тексті розчинено вірш:
Помирають квіти, помирають,
Вітерець співає «Отче наш»…
Душі їхні мчать до небокраю,
Там із хмар мозаїка, вітраж…
У тонких судинах кров холоне,
Сонця промінь вводить свій наркоз,
А тіла приймає ґрунт до лона…
У трави ослаблої психоз…
Опадають пагони, бутони,
Омиває осінь світ дощем…
Аж дрижать налякані вазони…
Дійсність видається міражем…
Помирають квіти, помирають,
Вересень співає «Отче наш»…
Хто й чому забрав птахів до раю?
Хто змінив улюблений пейзаж?
1 липня 2013
© Copyright Marina Aldon 2013
*На фото: робота члена Національної спілки художників України Ласло Гайду
Марина Алдон – 28 вересня. Роздуми над картиною І.Шишкіна «Осінь»
1 июля, 2013 4:59 дп
Двадцять восьме вересня. Роздуми над картиною І.Шишкіна «Осінь»
3D, у техніці розчинення
У осені ліричний настій, атрибутика церковна…
Рахує дні безхмарні, ясні коло сонячне в уяві…
У лісі зміна декорацій – звісно, планова, сезонна,
Нові мольберти, та прекрасні на замріяній галяві…
У небі птаха одинока знає слово «Батьківщина»,
Вивчає вересень на дотик, в чужину не емігрує…
А вільха, клен, сосна висока, явір, граб, стара ліщина
В передчутті уже дрімоти, сон на вітах балансує…
Трава – заручниця погоди, як і інша вся рослинність,
Давно не свіжа, пахне тліном та чуттям тривоги, смути…
Фарбує вітер кров природи, незважаючи на сирість,
У жовтизну – адреналіном… бо жага митцем побути…
У тексті розчинено вірш:
У осені ліричний настій,
Рахує дні безхмарні, ясні…
У лісі зміна декорацій –
Нові мольберти, та прекрасні…
У небі птаха одинока
Вивчає вересень на дотик,
А вільха, клен, сосна висока
В передчутті уже дрімоти…
Трава – заручниця погоди,
Давно не свіжа, пахне тліном…
Фарбує вітер кров природи
У жовтизну – адреналіном…
1 липня 2013
© Copyright Marina Aldon 2013
