Дванадцяте грудня. Згадай зиму півбожевільну….
3D, у техніці розчинення
Згадай зиму півбожевільну, найгарячішу із усіх,
Сердець сонату нашу спільну, єднання душ, солодкий гріх,
Кохання, ночі безгоміння, екстаз думок, нірвану тіл,
У ліжку місячне проміння і галактичну заметіль…
Згадай зиму казково-білу, природи гіпнотичний сон,
Гірську стежину посивілу, тоненькі лінії долонь,
Накидку крижану на річці, чомусь безвідрадній, сумній,
Сльозу-перлиночку на свічці та вірші, вирощені з мрій…
Згадай зиму астральнокрилу, камін – комфорту оберіг,
Легенький дотик небосхилу до вуст твоїх… та до моїх…
У млі годинника зітхання, сталеві слухавки валіз,
Свої слова у мить прощання… перон, ритмічний стук коліс…
У тексті розчинено вірш:
Згадай зиму півбожевільну,
Сердець сонату нашу спільну,
Кохання, ночі безгоміння,
У ліжку місячне проміння…
Згадай зиму казково-білу,
Гірську стежину посивілу,
Накидку крижану на річці,
Сльозу-перлиночку на свічці…
Згадай зиму астральнокрилу,
Легенький дотик небосхилу,
У млі годинника зітхання,
Свої слова у мить прощання…
19 липня 2013
© Copyright Marina Aldon 2013
На фото: работа Кудряшовой Екатерины Павловны «Вдвоем»
Оставить комментарий