Тридцяте листопада. Біла ворона
3D, у техніці розчинення
Довкола ворони чорні, і їх багато –
На вулицях, у трамваях дивакуватих
І вежі старій у горлі… кричать завзято…
Не місто – пташина зграя, юрба пернатих…
А я тут єдина біла, ізгой-самітник,
Неначе більмо на оці… рахую втрати…
Не можна змінити ж тіло, мов одяг, цінник…
Як кількості плям на сонці не поміняти…
Нехай не така, як інші, душа сміється…
Хай прагнуть моєї крові і стону мого,
Але не зречуся віршів – уламків серця,
Життєвих позицій, мови й Творця святого…
Довкола ворони чорні, немов пантери…
На здобич летять стрілою із височіні…
Нервово клюють долоні, перо, папери…
Та й так… зостанусь собою… пісні ж нетлінні!
У тексті розчинено вірш:
Довкола ворони чорні –
На вулицях, у трамваях
І вежі старій у горлі…
Не місто – пташина зграя…
А я тут єдина біла,
Неначе більмо на оці…
Не можна змінити ж тіло,
Як кількості плям на сонці…
Нехай не така, як інші,
Хай прагнуть моєї крові,
Але не зречуся віршів,
Життєвих позицій, мови…
Довкола ворони чорні
На здобич летять стрілою…
Нервово клюють долоні…
Та й так… зостанусь собою…
15 липня 2013
© Copyright Marina Aldon 2013
На фото:
работа Батырова Зубайдуллы Борисовича, «Белая ворона»
Оставить комментарий