Марина Алдон – 13 жовтня. На мові ніжності

Тринадцяте жовтня. На мові ніжності

3D, у техніці розчинення

Зірки мовчать, неначе зачаровані, жовтневою габою…
Листочки клена осінню розхристані, розкидані у вічності…
Є ти і я. Є душі заримовані молитвою святою…
Болять слова… В піснях – любов на відстані… Рядки – на мові ніжності…

Стікає сум із сЕрденька сльозиною, скривавленою трохи…
Гортаю млу, відкинувши умовності, тонкими часу крилами…
До тебе йду астральною стежиною, рахую власні кроки…
Крізь мрії, сни на рівні підсвідомості… тремчу між небосхилами…

Дивують вітру дивні інтонації із тихим передзвоном,
У ніч таку емоції відчутніші… дихання свічки з павзами…
Хоч доля нас тримає на дистанції, роз’єднує кордоном…
Тебе завждИ знаходжу… зором внутрішнім, за місячними фазами…

У тексті розчинено вірш:

Зірки мовчать, неначе зачаровані,
Листочки клена осінню розхристані…
Є ти і я. Є душі заримовані…
Болять слова… В піснях – любов на відстані…

Стікає сум із сЕрденька сльозиною…
Гортаю млу, відкинувши умовності…
До тебе йду астральною стежиною
Крізь мрії, сни на рівні підсвідомості…

Дивують вітру дивні інтонації…
У ніч таку емоції відчутніші…
Хоч доля нас тримає на дистанції,
Тебе завждИ знаходжу… зором внутрішнім…

3 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013