Марина Алдон – 5 червня. Не лікує планету люд…

2 апреля, 2013 1:40 пп

5 червня – Всесвітній день охорони навколишнього середовища

П’яте червня. Не лікує планету люд…

3D, у техніці розчинення

У річок, у струмків тромбоз у найгіршій формі…
І засмічення вен, судин, і у душах морок…
Безутішний, на жаль, прогноз… Русла не у в нормі…
У воді нафта, ртуть, бензин, промисловий мотлох…

Легеневий у лісу спазм, бронхіальна астма…
На галявинах сморід, бруд… Хазяйнують пили…
Та берізці сльоза – алмаз, чи росинка-яшма?
Не лікує планету люд… Рідний дім не милий?

Хвора шкіра давно в землі, псоріаз, напевно…
Рани глибшають з дня на день… від морозу, спеки…
А рослини глухі, німі… дмуть вітри даремно…
Не співають своїх пісень солов’ї, лелеки…

У повітря вростає смог: ядовитий, темний…
Не дивує кислотний град – диво з див погоди…
Як це терпить усе ще Бог, вічний, милосердний?
Бо ж суспільство довкілля кат і суддя природи…

У тексті розчинено вірш:

У річок, у струмків тромбоз
І засмічення вен, судин…
Безутішний, на жаль, прогноз:
У воді нафта, ртуть, бензин…

Легеневий у лісу спазм,
На галявинах сморід, бруд…
Та берізці сльоза – алмаз?
Не лікує планету люд…

Хвора шкіра давно в землі,
Рани глибшають з дня на день…
А рослини глухі, німі,
Не співають своїх пісень…

У повітря вростає смог,
Не дивує кислотний град…
Як це терпить усе ще Бог?
Бо ж суспільство довкілля кат…

2 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, екологія, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 5 червня. Не лікує планету люд… нет

Марина Алдон – 4 червня. «Українська ніч» Архипа Куїджі

2 апреля, 2013 1:37 пп

Четверте червня. «Українська ніч» Архипа Куїджі

3D, у техніці розчинення

Ілюмінація небесної твердіні загадкова…
У димці оживають міражі тремкі… знічев’я…
Танцюють танго біля хат абстрактні тіні гарячково…
Зірки крильми торкаються душі шамана-червня…

Мла темношкіра духмяніє лободою та барвінком,
Співає щось тополям вітерець, старий романтик…
Стікають сни у інші виміри з водою… досить стрімко…
У пагорби вдивляється Творець… крізь сім галактик…

Ніч українська і прекрасна, і глибока, і спокійна…
Тихенько дише стомлене село… Шлях, як орбіта…
Ховає місяць золоту зіницю ока… в стозі сіна…
Довкілля випромінює тепло… в режимі літа…

У тексті розчинено вірш:

Ілюмінація небесної твердіні…
У димці оживають міражі…
Танцюють танго біля хат абстрактні тіні…
Зірки крильми торкаються душі…

Мла темношкіра духмяніє лободою,
Співає щось тополям вітерець…
Стікають сни у інші виміри з водою…
У пагорби вдивляється Творець…

Ніч українська і прекрасна, і глибока…
Тихенько дише стомлене село…
Ховає місяць золоту зіницю ока…
Довкілля випромінює тепло…

 

2 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ніч, пейзажна лірика, роздуми, Україна и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон – 4 червня. «Українська ніч» Архипа Куїджі нет

Марина Алдон – 3 червня. Ромашка

1 апреля, 2013 5:44 пп

Третє червня. Ромашка

3D, у техніці розчинення

Білесенька пелюсточка віщує щастя-долю…
Як сонце, серцевина – жовта, лагідна, м’якенька…
Листочок кожен – хусточка смарагдового поля,
Мов ниточка, стеблина, граціозна і тоненька.

Дівчата на ромашечці (немов на хвилях лебідь)
Гадають на кохання, щоб позбутися печалі…
Не вірять серцю-пташечці, що в грудях, не у небі,
Що б’ється в такт бажанням, незалежним від реалій…

Цілую ніжно квіточку, як матінку дитина…
Від щастя терпнуть губи та цілющим пахнуть чаєм…
Спитаю краще в літечка, у вітру-пілігрима,
Чи любить чи не любить той, хто мрії розпинає…

У тексті розчинено вірш:

Білесенька пелюсточка,
Як сонце, серцевина…
Листочок кожен – хусточка,
Мов ниточка, стеблина…

Дівчата на ромашечці
Гадають на кохання…
Не вірять серцю-пташечці,
Що б’ється в такт бажанням…

Цілую ніжно квіточку,
Від щастя терпнуть губи…
Спитаю краще в літечка,
Чи любить чи не любить?

 

1 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, квіти, літо, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 3 червня. Ромашка нет

Марина Алдон – 2 червня. Веселка

1 апреля, 2013 5:42 пп

Друге червня. Архип Куїнджі «Веселка»

3D, у техніці розчинення

Тоненький міст астральний, довжиною в пісню серця,
Із Божого єлею він, чи із пилку квіток барвистих?
Як символ, знак сакральний, стежка з тління  у безсмертя,
Між небом та землею сім мотузок променистих..

Лунає вітру мова галактична звідусюди,
З-між хмар, мов із віконця виглядають блискавиці…
Веселка загадкова грім впресовує у груди,
Є усмішкою сонця і із річки п’є водиці…

Узгір’я пахне літом, незалежно від погоди…
Густа трава серйозна, та на дотик чудотворна…
А райдуга над світом, ніби вишивка природи –
Яскрава, віртуозна, живописна, неповторна….

У тексті розчинено вірш:

Тоненький міст астральний
Із Божого єлею,
Як символ, знак сакральний,
Між небом та землею…

Лунає вітру мова
З-між хмар, мов із  віконця…
Веселка загадкова
Є усмішкою сонця…

Узгір’я пахне літом,
Густа трава серйозна…
А райдуга над світом
Яскрава, віртуозна…

 

1 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 2 червня. Веселка нет

Марина Алдон – 1 червня. День захисту дітей

1 апреля, 2013 5:34 пп

Перше червня. День захисту дітей

3D, у техніці зіставлення

З світів до хати прилітає пташка Божа,
Веде стежина до подвір’я, до гніздечка…
Радіє мати, квітне сонце, днина гожа,
За доньку-сина батько молиться сердечно…

Струмок дзюркоче, щось наспівує криниця
У лоні гаю, на долоні передгір’я…
Маленькі очі у Ганнусі та у Гриця
Від щастя сяють, мрії сповнені безмір’ям…

Вітри б’ють грубі, і зухвалі, й гордовиті
КрильмИ в ворота… лопухи, як парасолі…
Сім’я укупі… За столом усі вже ситі…
Кипить робота… У вікно глядять тополі…

Права дитини на сторінці… у альбомі –
Закон держави, акт-малюнок нормативний…
Тепло родини відчуває кіт в соломі,
У добрій справі імпульс роду позитивний…

У тексті розчинено два вірші:

1.
З світів до хати
Веде стежина…
Радіє мати
За доньку-сина…

Струмок дзюркоче
У лоні гаю…
Маленькі очі
Від щастя сяють…

Вітри б’ють грубі
КрильмИ в ворота…
Сім’я укупі…
Кипить робота…

Права дитини –
Закон держави…
Тепло родини
У добрій справі…

2.
Прилітає пташка Божа
До подвір’я, до гніздечка…
Квітне сонце, днина гожа,
Батько молиться сердечно…

Щось наспівує криниця
На долоні передгір’я…
У Ганнусі та у Гриця
Мрії сповнені безмір’ям…

І зухвалі, й гордовиті
Лопухи, як парасолі…
За столом усі вже ситі…
У вікно глядять тополі…

На сторінці… у альбомі –
Акт-малюнок нормативний…
Відчуває кіт в соломі,
Імпульс роду позитивний…

 

1 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, діти, народні звичаї, роздуми, свята, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 1 червня. День захисту дітей нет

Марина Алдон – 31 травня. Самотньо

1 апреля, 2013 5:31 пп

Тридцять перше травня. Самотньо

3D, у техніці розчинення

Відходить весна в небуття, за пороги вічності…
Як древні імперії інків, на стінах міфічні тіні…
Мене розпинають чуття і симптоми ніжності…
Життя позбавляють відтінків депресії традиційні…

Тривога спресовує сни, що… мов дар, відпущені,
У оці, за шаром сітківки, твої зберігаю знімки…
Настоюю прах від сльози, із душі відлущений,
На сяйві полярної зірки у пляшечці з-під горілки…

Натхненно співають вітри… чорні в них маніжечки…
Тихенько шепоче джерельце смерекам, дубам промову…
Збігаючи в ніч із гори, мряка гусне трішечки…
Болить, знепокоєне серце… Не чуєш його ти мову…

На місяці шрами, рубці, видно… жовте тім’ячко…
Там пам’ять гніздиться… природно, ждуть часу думки прийдешні…
А тут…. за вікном горобці, мовчки, чистять пір’ячко…
Та з ними… без тебе… самотньо… Коли засвітає… врешті?

У тексті розчинено вірш:

Відходить весна в небуття,
Як древні імперії інків…
Мене розпинають чуття…
Життя позбавляють відтінків…

Тривога спресовує сни
У оці, за шаром сітківки…
Настоюю прах від сльози
На сяйві полярної зірки…

Натхненно співають вітри,
Тихенько шепоче джерельце,
Збігаючи в ніч із гори…
Болить, знепокоєне серце…

На місяці шрами, рубці…
Там пам’ять гніздиться… природно…
А тут…. за вікном горобці…
Та з ними… без тебе… самотньо…

 

1 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, вірші про кохання, інтимна лірика и кохання. Комментариев к записи Марина Алдон – 31 травня. Самотньо нет

 
  Предыдущие »