Марина Алдон – 1 червня. День захисту дітей

Перше червня. День захисту дітей

3D, у техніці зіставлення

З світів до хати прилітає пташка Божа,
Веде стежина до подвір’я, до гніздечка…
Радіє мати, квітне сонце, днина гожа,
За доньку-сина батько молиться сердечно…

Струмок дзюркоче, щось наспівує криниця
У лоні гаю, на долоні передгір’я…
Маленькі очі у Ганнусі та у Гриця
Від щастя сяють, мрії сповнені безмір’ям…

Вітри б’ють грубі, і зухвалі, й гордовиті
КрильмИ в ворота… лопухи, як парасолі…
Сім’я укупі… За столом усі вже ситі…
Кипить робота… У вікно глядять тополі…

Права дитини на сторінці… у альбомі –
Закон держави, акт-малюнок нормативний…
Тепло родини відчуває кіт в соломі,
У добрій справі імпульс роду позитивний…

У тексті розчинено два вірші:

1.
З світів до хати
Веде стежина…
Радіє мати
За доньку-сина…

Струмок дзюркоче
У лоні гаю…
Маленькі очі
Від щастя сяють…

Вітри б’ють грубі
КрильмИ в ворота…
Сім’я укупі…
Кипить робота…

Права дитини –
Закон держави…
Тепло родини
У добрій справі…

2.
Прилітає пташка Божа
До подвір’я, до гніздечка…
Квітне сонце, днина гожа,
Батько молиться сердечно…

Щось наспівує криниця
На долоні передгір’я…
У Ганнусі та у Гриця
Мрії сповнені безмір’ям…

І зухвалі, й гордовиті
Лопухи, як парасолі…
За столом усі вже ситі…
У вікно глядять тополі…

На сторінці… у альбомі –
Акт-малюнок нормативний…
Відчуває кіт в соломі,
Імпульс роду позитивний…

 

1 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – 5 травня. Міжнародний день боротьби за права інвалідів

П’яте травня. Дитина з ДЦП

3D, у техніці розчинення

Дивився в очі натовп апатичний, трохи п’яний,
Гілками бив вітрисько по щоках безперешкодно,
Торкався неба шпилем храм готичний дерев’яний…
Вона ж дитя стискала на руках… так благородно…

І гладила маленького хлопчину – янголятко,
Єдиний скарб, утіху із утіх, вінець розради…
Іще в юнацтві втратила родину – неньку, батька,
А нещодавно кинув чоловік… підступно зрадив…

Діагноз ДЦП – жорстокий вирок ескулапів
В лікарні пролунав, неначе грім, автоматично…
Тепер її одежа із ганчірок – блузка навпіл…
Відвідують жорстокі злидні дім систематично…

У серці біль, на вікнах павутина замість штори,
А біля ніг – старий голодний пес… та дві монети…
Лише б на операцію для сина (дуже ж хворий)
Зібрати гроші, він усього сенс, ядро планети…

Дивився в очі натовп безтурботний та згрубілий…
Вона, як тінь, з’являлася з імли із клунком білим…
Ні сніг, ні дощ, ні град, ні день спекотний і спітнілий
Спинити жінку-матір не могли… та й не зуміли б…

У тексті розчинено вірш:

Дивився в очі натовп апатичний,
Гілками бив вітрисько по щоках,
Торкався неба шпилем храм готичний…
Вона ж дитя стискала на руках…

І гладила маленького хлопчину –
Єдиний скарб, утіху із утіх…
Іще в юнацтві втратила родину,
А нещодавно кинув чоловік…

Діагноз ДЦП – жорстокий вирок
В лікарні пролунав, неначе грім…
Тепер її одежа із ганчірок…
Відвідують жорстокі злидні дім…

У серці біль, на вікнах павутина,
А біля ніг – старий голодний пес…
Лише б на операцію для сина
Зібрати гроші, він усього сенс…

Дивився в очі натовп безтурботний…
Вона, як тінь, з’являлася з імли…
Ні сніг, ні дощ, ні град, ні день спекотний
Спинити жінку-матір не могли…

10 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012