Марина Алдон – 6 липня. Поцілунок душ

20 апреля, 2013 9:02 пп

Шосте липня. Поцілунок душ

3D, у техніці розчинення

Поцілуй, обійми… ніжніше… Вже розбита тиша…
Очі в очі, долоні… пульс… неритмічний, звісно…
Цноту неба вночі видніше… навіть вирва глибша…
І у вітру гучніший блюз… не класична пісня…

Любий, серце моє в напрузі, кров кипить венозна…
У душі, як ікона – ти… Я хочу екстазу!
Не кажи, що ми тільки друзі… мла і так тривожна…
Окриляй… приходи у сни… хоч би час від часу…

Коси пахнуть мої лісами, ароматом літа…
Декупажем небес – твій чуб, посивілий трохи…
Усвідомлюю, світ… між нами, неземна орбіта…
Шість галактик до рідних губ… та аж дві епохи…

У тексті розчинено вірш:

Поцілуй, обійми… ніжніше…
Очі в очі, долоні… пульс…
Цноту неба вночі видніше…
І у вітру гучніший блюз…

Любий, серце моє в напрузі,
У душі, як ікона – ти…
Не кажи, що ми тільки друзі…
Окриляй…. приходи у сни….

Коси пахнуть мої лісами,
Декупажем небес – твій чуб…
Усвідомлюю, світ… між нами…
Шість галактик до рідних губ…

20 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду

Рубрики: Акровірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, інтимна лірика, акро, вірші про кохання, кохання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 6 липня. Поцілунок душ нет

Марина Алдон – 5 липня. «Крик» Едварда Мунка

20 апреля, 2013 8:59 пп

П’яте липня. «Крик» Едварда Мунка

3D, у техніці розчинення

Коли відчай стискає світ в коліщатах долі,
Всі дороги – у невідомість чи в потойбіччя…
У судинах  колючий дріт… Де же сила волі?
Біль пронизує підсвідомість…. Думки – каліччя…

Через прірву астральний міст, або павутина…
Небосхил червоніє в серці, із сонцем вкупі…
Жах у тілі… на повний зріст, у усіх клітинах…
Майже поруч… примара смерті… і пара трупів…

Краєвид розмиває кров… не вино, не фарба…
Річка тихо впадає в вічність… крізь хворі очі…
Віднімає життя любов… може, винна карма…
Крик душі… розбиває дійсність… та сни пророчі…

У тексті розчинено вірш:

Коли відчай стискає світ,
Всі дороги – у невідомість,
У судинах  колючий дріт,
Біль пронизує підсвідомість…

Через прірву астральний міст,
Небосхил червоніє в серці,
Жах у тілі… на повний зріст…
Майже поруч… примара смерті…

Краєвид розмиває кров,
Річка тихо впадає в вічність…
Віднімає життя любов…
Крик душі… розбиває дійсність….

 

20 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 5 липня. «Крик» Едварда Мунка нет