Марина Алдон – Восьме квітня. Весна в Карпатах

14 февраля, 2013 2:13 пп

Восьме квітня. Весна в Карпатах

3D, у техніці розчинення

Весна в Карпатах пахне потічками, навіть вітру трохи заздрісно…
У небо мчить безкрає пісня пташки милозвучна, наче мамина…
Трава кудлата диво-ниточками з ґрунту пнеться вгору радісно…
З узгір’я проростає… повз ромашки, аж дивується гущавина…

Тонка берізка пальці розминає із каблучками зеленими,
Не знає часоплину тут довкілля з кожним кущиком, стеблинкою…
Веде доріжка в храм, що зветься раєм, де хмаринки є хрещеними,
На дику полонину, на привілля день спускається росинкою…

Весна в Карпатах юна, як гуцулка, вишиванкою оздоблена…
І ніжна, і казкова прохолода потішає серце вродою…
Чекає свята каменя фігурка, навіть скеля півоголена,
Ще й зіронька ранкова… вся природа мироточить насолодою…

У тексті розчинено вірш:
Весна в Карпатах пахне потічками,
У небо мчить безкрає пісня пташки…
Трава кудлата диво-ниточками
З узгір’я проростає… повз ромашки…

Тонка берізка пальці розминає,
Не знає часоплину тут довкілля…
Веде доріжка в храм, що зветься раєм,
На дику полонину, на привілля…

Весна в Карпатах юна, як гуцулка…
І ніжна, і казкова прохолода…
Чекає свята каменя фігурка,
Ще й зіронька ранкова… вся природа…

І ще один вірш:

Весна в Карпатах
У небо мчить безкрає…
Трава кудлата
З узгір’я проростає…

Тонка берізка
Не знає часоплину…
Веде доріжка
На дику полонину…

Весна в Карпатах
І ніжна, і казкова…
Чекає свята
Ще й зіронька ранкова…

 

14 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, Карпати, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Восьме квітня. Весна в Карпатах нет

Марина Алдон – Сьоме квітня. Благовіщення

14 февраля, 2013 10:53 дп

Сьоме квітня. Благовіщення

3D, у техніці розчинення

З’явився до Марії з Назарету Іудейського
Архангел Гавриїл із доброю новиною…
Звістив прихід Месії, Єшуа, Царя вселенського…
Засяяв виднокіл свічею старовинною…

Сказав, що всі народи, гори, доли, ріки, пристані
Звеличать її Плід, зачатий у цнотливості,
Бо дівчина народить архітектора праістини,
ТогО, Хто змінить світ законом справедливості…

Додав, що Батько Вічний жде подію цю з завзятістю,
Все бачить із вершин… там, за зорею ясною,
Що егоїзм цинічний є безсилим перед святістю…
Здолати має Син гріх людства кров’ю власною…

У тексті розчинено вірш:

З’явився до Марії
Архангел Гавриїл…
Звістив прихід Месії…
Засяяв виднокіл…

Сказав, що всі народи
Звеличать її Плід,
Бо дівчина народить
ТогО, Хто змінить світ…

Додав, що Батько Вічний
Все бачить із вершин…
Що егоїзм цинічний
Здолати має Син…

 

14 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, молитва, народні звичаї, релігія, свята, традиції, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Сьоме квітня. Благовіщення нет

Марина Алдон – Шосте квітня. Вітер

14 февраля, 2013 10:50 дп

Шосте квітня. Вітер

 

Текст тут.

Малюнок авторський*

Марина Алдон «У пошуках вічності», акварель.

 

14 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Щоденник. Метки: 3D вірші, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Шосте квітня. Вітер нет

Марина Алдон – П’яте квітня. Роздуми над картиною Карла Брюллова «Останній день Помпеї»

13 февраля, 2013 8:44 пп

П’яте квітня. Роздуми над картиною Карла Брюллова «Останній день Помпеї»

Перевернутий сонет + ЯС

Трагедії початок… Навіть сонце
Гарячу магму змішує з промінням,
Везувій викидає в небо стронцій…

Для чого людям статок… дім – каміння…
Біжать із з храму, думають – чи сон це:
Довкола все палає.. голосіння…

Потоптано алеї, цвіт тюльпану,
Чиєсь намисто дивне та незвичне…
Останній день Помпеї… Смак вулкану…
Вмирає місто горде і величне…

В повітрі попіл… Дихати нелегко…
За натовпом пильнують очі смерті…
Пекельна лава поруч… недалеко…
Мла зостається в фарбі…  на мольберті…

У тексті розчинено ЯС:

Трагедії початок…
Гарячу магму
Везувій викидає…

Для чого людям статок…
Біжать із з храму…
Довкола все палає..

Потоптано алеї,
Чиєсь намисто…
Останній день Помпеї…
Вмирає місто…

 

13 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, життя і смерть, за картинами, стихія, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – П’яте квітня. Роздуми над картиною Карла Брюллова «Останній день Помпеї» нет

Марина Алдон – Четверте квітня. Сумую без тебе

10 февраля, 2013 8:03 пп

Четверте квітня. Сумую без тебе

3D, акровірш, у техніці розчинення

С_умую без тебе, любий, і свідок безмовний вечір –
У_ чашці не кава, сльози – краплини душІ… багряні…
М_ла гладить хмарини-труби, неначе рукав Предтечі…
У_перше лютують грози… квітневі… вночі… весняні…
Ю_ртується вітер грубий, шукаючи шлях для втечі…

Б_аскі блискавиці з бонзи, мов коні Творця вогнЯні…
Е_нергія неба всюди… для бурі звичайні речі…
З_марнілі… вібрують… лози… гілками в нервовім стані…

Т_ривога вростає в груди… Осколок там порожнечі…
Е_моції вище дози (раніше іще незнані)…
Б_лагаю, ти впийся в губи… мене обійми за плечі…
Е_кспромти про тебе в прозі – освідчуюсь у коханні…

У тексті розчинено вірш:

С_умую без тебе, любий…
У_ чашці не кава, сльози…
М_ла гладить хмарини-труби…
У_перше лютують грози…
Ю_ртується вітер грубий…

Б_аскі блискавиці з бонзи…
Е_нергія неба всюди…
З_марнілі… вібрують… лози…

Т_ривога вростає в груди…
Е_моції вище дози…
Б_лагаю, ти впийся в губи…
Е_кспромти про тебе в прозі…

10 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Акровірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, акро, весна, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Четверте квітня. Сумую без тебе нет

Марина Алдон – Третє квітня. Місячне затемнення

10 февраля, 2013 3:00 пп


Третє квітня. Місячне затемнення

3D, у техніці розчинення

Чорніє шкіра гір, доріг, лісів, довкілля…
Через думок заземлення шари розмито атмосферні…
Крайнебо – прірва… світ у стані божевілля…
Бо ж місячне затемнення гортає тіні ефемерні…

Тремтить природа, їй від подиву не спиться…
Знов перед таємницею паде вітрисько на коліна…
А прохолода в центрі всесвіту гніздиться…
Із отвором-зіницею світило – теж частково глина…

Стрес, майже, в річки… в хати, у стареньких східців…
Чи є від жаху щеплення? Рятує тільки лиш молитва…
У лоні нічки ембріони ясновидців…
Мла… Місячне затемнення… в свідомості священна битва…

У тексті розчинено вірш:

Чорніє шкіра…
Через думок заземлення…
Крайнебо – прірва…
Бо ж місячне затемнення…

Тремтить природа
Знов перед таємницею…
А прохолода
Із отвором-зіницею…

Стрес, майже, в річки…
Чи є від жаху щеплення?
У лоні нічки
Мла… Місячне затемнення…

 

10 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, ніч, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Третє квітня. Місячне затемнення нет

Марина Алдон – Друге квітня. Роздуми над картиною А. Саврасова “Граки прилетіли”

9 февраля, 2013 10:04 пп

Друге квітня. Роздуми над картиною А. Саврасова “Граки прилетіли”

3D, у техніці розчинення

Берізки гладять кронами крайнебо, трохи вицвіле від сирості,
Мов човники пливуть хмаринки сиві в далечінь іще небачену..
Вже у землі давно тепла потреба, жде від сонця поле ніжності,
Сніг прагне розчинитися у зливі, його звабу чисту втрачено…

Стара капличка знову у задумі… наливається рожевістю,
Природа прокидається поволі, щоб пройти етап відродження…
Характер вітру в силі, не у шумі, що розноситься місцевістю…
Ставок, як та родзинка у декорі… віддзеркалює стривоження…

Повітря по-весняному ранкове, пахне терпко перша квіточка,
Кипить робота, певно, в кожнім домі, бо ж у праці прояв сутності…
Грачі вже вдома… де усе святкове, рідна серцю кожна гілочка…
Стрічають щиро гнізда їх знайомі – елементи самобутності…

У тексті розчинено вірш:

Берізки гладять кронами крайнебо,
Мов човники пливуть хмаринки сиві…
Вже у землі давно тепла потреба,
Сніг прагне розчинитися у зливі…

Стара капличка знову у задумі…
Природа прокидається поволі…
Характер вітру в силі, не у шумі…
Ставок, як та родзинка у декорі…

Повітря по-весняному ранкове,
Кипить робота, певно, в кожнім домі…
Грачі вже вдома… де усе святкове…
Стрічають щиро гнізда їх знайомі…

10 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, за картинами, пейзажна лірика, птахи и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Друге квітня. Роздуми над картиною А. Саврасова “Граки прилетіли” нет

Марина Алдон – Перше квітня. День сміху. Посмішка

9 февраля, 2013 10:01 пп

Перше квітня. День сміху. Посмішка

3D, у техніці розчинення

Посмішка — вираз обличчя, емоцій окреслення,
Іскорка щастя чи шалу, навіть душі інтонація,
Серця беззвучне наріччя у стані піднесення –
Мовою оригіналу всім зрозуміла реакція.

Посмішка — міміка щира та чинник принадності,
В міжгалактичнім кадастрі – мистецтво комунікації.
Є в ній магічна надсИла, пульсація радості,
Гумор відтворює настрій, залежно від ситуації.

Посмішка — м’язові рухи і прояв чуттєвості,
Губ та очей пантоміма в стилі гротеску, комічності.
З нею ідуть одчайдухи крізь долі миттєвості,
Впевнено, мужньо, сміливо стежкою оптимістичності…

У тексті розчинено вірш:

Посмішка — вираз обличчя,
Іскорка щастя чи шалу,
Серця беззвучне наріччя
Мовою оригіналу.

Посмішка — міміка щира
В міжгалактичнім кадастрі.
Є в ній магічна надсИла,
Гумор відтворює настрій.

Посмішка — м’язові рухи,
Губ та очей пантоміма.
З нею ідуть одчайдухи
Впевнено, мужньо, сміливо…

 

10 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Перше квітня. День сміху. Посмішка нет

Марина Алдон – Тридцять перше березня. Кохаю тебе я дуже

9 февраля, 2013 12:29 дп

Тридцять перше березня. Кохаю тебе я дуже

3D, акровірш, у техніці розчинення

К_охаю… тихо плаче мла свічею… на столі журнальному…
О_божнюю твої холодні очі… світобачення…
Х_ай ти далеко… буду нічиєю… у житті реальному…
А_дже любити потай – це не злочин, а призначення…
Ю_пітер крізь вікно, здається, близько… в формі диво-крапочки…

Т_обою сповнено завітні мрії, храм свідомості…
Е_легію наспівує вітрисько… рве старі фіраночки,
Б_олить душа… тріпоче в безнадії… в невагомості…
Е_місія світлини через принтер… пахнуть файли згадками…

Я_ милуюсь руками, що на знімку… одежиною…

Д_умки свої ховаю поміж літер, за рядками-складками…
У_зорами заповнюю сторінку… писаниною…
Ж_урбу ж ніхто із се́рденька не витер… навіть обіцянками…
Е_моції гартують часом жінку… роблять сильною…

У тексті розчинено вірш:

К_охаю… тихо плаче мла свічею…
О_божнюю твої холодні очі…
Х_ай ти далеко… буду нічиєю…
А_дже любити потай – це не злочин…
Ю_пітер крізь вікно, здається, близько…
Т_обою сповнено завітні мрії…
Е_легію наспівує вітрисько…
Б_олить душа… тріпоче в безнадії…
Е_місія світлини через принтер…
Я_ милуюсь руками, що на знімку…
Д_умки свої ховаю поміж літер,
У_зорами заповнюю сторінку…
Ж_урбу ж ніхто із се́рденька не витер…
Е_моції гартують часом жінку…

9 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Акровірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, акро, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Тридцять перше березня. Кохаю тебе я дуже нет

Марина Алдон – Тридцяте березня. Собака

9 февраля, 2013 12:26 дп

Тридцяте березня. Собака

3D, у техніці розчинення

Скрізь фальш, лукавість, грішна лицемірність,
Та зло прадавнє – спадок ще від змія…
Твоя ласкавість тішить і покірність,
Надщастя справжнє, аж душа радіє…

Цей світ тримірний, в кожне серце вбитий…
Сум потенційний – дійсності частина…
Твій норов вірний, добрий та відкритий…
Ти – друг надійний, хоч і не людина…

Сльоза без звуку прямо в ніч впадає,
В долоні Бога всесвіти безкрайні…
Ти лижеш руку, біля ніг лягаєш
Та ловиш погляд, імпульси звичайні…

Біль – це ознака стресу… не єдина…
Симптомів лиха в грудях не сховати…
Біжить собака навстріч, як дитина…
Швиденько й тихо ми йдемо до хати…

У тексті розчинено вірш:

Скрізь фальш, лукавість
Та зло прадавнє…
Твоя ласкавість –
Надщастя справжнє…

Цей світ тримірний,
Сум потенційний…
Твій норов вірний,
Ти – друг надійний…

Сльоза без звуку
В долоні Бога…
Ти лижеш руку
Та ловиш погляд…

Біль – це ознака
Симптомів лиха…
Біжить собака
Швиденько й тихо…

 

9 лютого 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, самотність у натовпі, собака, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – Тридцяте березня. Собака нет

« Следующие  
  Предыдущие »