Друге квітня. Роздуми над картиною А. Саврасова “Граки прилетіли”
3D, у техніці розчинення
Берізки гладять кронами крайнебо, трохи вицвіле від сирості,
Мов човники пливуть хмаринки сиві в далечінь іще небачену..
Вже у землі давно тепла потреба, жде від сонця поле ніжності,
Сніг прагне розчинитися у зливі, його звабу чисту втрачено…
Стара капличка знову у задумі… наливається рожевістю,
Природа прокидається поволі, щоб пройти етап відродження…
Характер вітру в силі, не у шумі, що розноситься місцевістю…
Ставок, як та родзинка у декорі… віддзеркалює стривоження…
Повітря по-весняному ранкове, пахне терпко перша квіточка,
Кипить робота, певно, в кожнім домі, бо ж у праці прояв сутності…
Грачі вже вдома… де усе святкове, рідна серцю кожна гілочка…
Стрічають щиро гнізда їх знайомі – елементи самобутності…
У тексті розчинено вірш:
Берізки гладять кронами крайнебо,
Мов човники пливуть хмаринки сиві…
Вже у землі давно тепла потреба,
Сніг прагне розчинитися у зливі…
Стара капличка знову у задумі…
Природа прокидається поволі…
Характер вітру в силі, не у шумі…
Ставок, як та родзинка у декорі…
Повітря по-весняному ранкове,
Кипить робота, певно, в кожнім домі…
Грачі вже вдома… де усе святкове…
Стрічають щиро гнізда їх знайомі…
10 лютого 2013
© Copyright Marina Aldon 2013
Оставить комментарий