Двадцять п’яте серпня. Доброго ранку
3D, у техніці розчинення
Струшую планети на гірську дзвіницю загадкову
Музику світанку грає водограй у дикім лісі…
Загортаю пі́тьму у свою спідницю кольорову…
Прокидайся, любий, і мене стрічай… чекаю… в пісні…
Гілочкою сонця стукаю у шибку, гладжу тіні…
Заміря́ю небо, як мале пташа своє гніздечко…
Обійми́ за плечі, ніжно, наче скрипку Паганіні…
Хоче поцілунку щирого душа, болить сердЕчко…
Квіти умиваю першою росою… легко, вправно…
Мріями малюю пристрасті сюжет та власну долю…
Пахне тепле ліжко кавою смачною… Жаль, уявно…
Я тобі готую з місяця омлет… сльозами солю…
У тексті розчинено вірш:
Струшую планети на гірську дзвіницю,
Музику світанку грає водограй…
Загортаю пі́тьму у свою спідницю…
Прокидайся, любий, і мене стрічай…
Гілочкою сонця стукаю у шибку,
Заміря́ю небо, як мале пташа…
Обійми́ за плечі, ніжно, наче скрипку…
Хоче поцілунку щирого душа…
Квіти умиваю першою росою,
Мріями малюю пристрасті сюжет…
Пахне тепле ліжко кавою смачною…
Я тобі готую з місяця омлет…
14 червня 2013
Оставить комментарий