Шосте червня. Захід Сонця
3D, у техніці розчинення
Цілує сонце ніжно виднокрай меланхолійний…
Ховає в лоні, певно, Божий циркуль денне світло…
Угору тягне руки-віти гай старий, спокійний…
Чекає дуже, мовчки, першу зірку тепле літо…
Імла ледь-ледь нахмурює брову, бо тисне хмара…
Духмяний вечір поруч… зовсім близько, біля хати…
Нашпилює росинки на траву рука Ікара…
Крилом незримим… вічний мім – вітрисько тре Карпати…
Ще віщі сни на іншій частоті, в своїй печері…
Шукають ноти зяблики співочі для романсу…
Останній промінь пише на воді, як на папері,
Послання людству, місяцю, чи ночі… в стані трансу…
У тексті розчинено вірш:
Цілує сонце ніжно виднокрай…
Ховає в лоні, певно, Божий циркуль…
Угору тягне руки-віти гай,
Чекає дуже, мовчки, першу зірку…
Імла ледь-ледь нахмурює брову…
Духмяний вечір поруч… зовсім близько…
Нашпилює росинки на траву
Крилом незримим… вічний мім – вітрисько…
Ще віщі сни на іншій частоті,
Шукають ноти зяблики співочі…
Останній промінь пише на воді
Послання людству, місяцю, чи ночі…
3 квітня 2013
Оставить комментарий