Марина Алдон – 18 грудня. Крижані риби

21 июля, 2013 5:29 пп

Вісімнадцяте грудня. Крижані риби

3D, у техніці розчинення

Під склом холодним риби крижані, мов фіанітові,
Здається, сплять…. можливо, під наркозом, бо натомлені…
Зими узорні крила крейдяні належать світові,
Прикуті до води міцним морозом сонця промені…

У карасів на спинах, не луска, що пахне сирістю,
А дивний епідерміс зі сніжинок – замість шат, одеж…
На все життя акваріум-ріка… своєю милістю…
Для них – держава, місто і будинок… та джакузі теж…

Дрібненькі зовсім камені сумні, давно приручені,
Вдивляються розгублено у морок… вірять Хроносу..
Сузір’я риб вивчає у воді й планети сплющені
Сивобородий грудень-іхтіолог, маг із космосу…

У тексті розчинено вірш:

Під склом холодним риби крижані,
Здається, сплять…. можливо, під наркозом…
Зими узорні крила крейдяні
Прикуті до води міцним морозом…

У карасів на спинах, не луска,
А дивний епідерміс зі сніжинок…
На все життя акваріум-ріка
Для них – держава, місто і будинок…

Дрібненькі зовсім камені сумні
Вдивляються розгублено у морок…
Сузір’я риб вивчає у воді
Сивобородий грудень-іхтіолог…

 

21 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

На фото: работа Суворова Сергея Юрьевича «Диалог ледяных рыбок»

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, мої вірші, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 18 грудня. Крижані риби нет

Марина Алдон – 17 грудня. Зимове сонце

21 июля, 2013 5:26 пп

Сімнадцяте грудня. Зимове сонце

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Над осокором – грудня колискові…
Одна мала хмарина снігом повна…
Холодне сонце з віхолою в змові…

З тонким узором стежки срібна вовна…
Прозора скатертина на ставкові…
Й записка: «Хто це?» від зими… умовна…

Вікно відкрите навстіж… Трохи смутно…
Біліє рама, свічка-альбіноска…
Ніхто не хоче заміж абсолютно
За вітрюгана, навіть за Морозка…

Синичку пригостити, може, чаєм?
Тремтить і птаха, і безлюдний скверик…
Світило денне холод пропускає
У всі шари земної атмосфери…

У тексті розчинено ЯС:

Над осокором
Одна мала хмарина,
Холодне сонце…

З тонким узором
Прозора скатертина
Й записка: «Хто це?»

Вікно відкрите навстіж,
Біліє рама…
Ніхто не хоче заміж
За вітрюгана…

 

21 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Ходюкова Александра Дмитриевича «П 206»

Рубрики: Мої вірші, Сонети и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, пейзажна лірика, сонети и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 17 грудня. Зимове сонце нет

Марина Алдон – 16 грудня. Роздуми над картиною «Зима» І. Шишкіна

20 июля, 2013 4:21 пп

Шістнадцяте грудня. Роздуми над картиною «Зима» І. Шишкіна

3D, у техніці розчинення

Хмара, як сивий янгол із круглим німбом…
Сонце, немов крижинка, якесь байдуже…
З вітром танцює танго, із власним гідом,
Юна зима-блондинка, ефектна дуже…

Сосни старі дрімають, їм небо сниться,
Кожна у довгій рясі струнка ялина…
Спокій у серці гаю, мов у провидця…
Передається птасі наснага дивна…

Тихо тремтить струмочок у срібних ластах…
У крижанім береті мороз міцніший…
Грудень плете віночок собі до свята…
Зі снігових заметів і світ гарніший…

У тексті розчинено вірш:

Хмара, як сивий янгол,
Сонце, немов крижинка…
З вітром танцює танго
Юна зима-блондинка…

Сосни старі дрімають,
Кожна у довгій рясі …
Спокій у серці гаю
Передається птасі…

Тихо тремтить струмочок
У крижанім береті…
Грудень плете віночок
Зі снігових заметів…

 

 

20 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, зима, ліс, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 16 грудня. Роздуми над картиною «Зима» І. Шишкіна нет

Марина Алдон – 14 грудня. Де же ти зараз?

20 июля, 2013 6:14 дп

Чотирнадцяте грудня. Де же ти зараз?

3D, у техніці розчинення

Сповнити треба б вірою в серці розбитім пустку,
Тексти пісень інтимних часто чомусь пророчі…
Ступінь страждань вимірюю милями болю, суму,
Літрами сліз нестримних ніч умиває очі…

Вітер у мряці крилами б’є у вікно безжально,
Гладить твій світ об’ємний місяць і клен колише…
Поза моїми силами дихати вже нормально,
Дикий порив душевний перекриває кисень…

Грудень дивує примхами, тихо тремтять Карпати…
Всесвіт у летаргії, в межах шарів глибинних…
Як же тебе ще кликати, як же іще мовчати?
Як повернути мрії до праорбіт первинних?

В грудях, за мега-раною, вірші, удвох прожиті…
Міжгалактичний протяг майже в ядрі планети…
Я тебе, любий, згадую… згадую щастя миті…
Сниться розлучник-потяг… Де же ти зараз? Де ти?

У тексті розчинено вірш:

Сповнити треба б вірою
Тексти пісень інтимних…
Ступінь страждань вимірюю
Літрами сліз нестримних…

Вітер у мряці крилами
Гладить твій світ об’ємний…
Поза моїми силами
Дикий порив душевний…

Грудень дивує примхами,
Всесвіт у летаргії…
Як же тебе ще кликати?
Як повернути мрії?

В грудях, за мега-раною,
Міжгалактичний протяг…
Я тебе, любий, згадую…
Сниться розлучник-потяг…

 

20 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

На фото:
работа Малыгина Андрея Владимировича «Воспоминание»

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, інтимна лірика, вірші про кохання, зима, кохання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 14 грудня. Де же ти зараз? нет

Марина Алдон – 13 грудня. Льодові скульптури

20 июля, 2013 6:11 дп

Тринадцяте грудня. Льодові скульптури

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

З цеглин-крижинок зведені будинки,
Шедевр архітектури незбутній…
Арктичне місто з льоду для блондинки…

Сто сім сніжинок, зрощених на кухні
Оздоблюють скульптури та стежинки…
Разком намиста пахне самобутність…

Вода в твердому стані, як каміння…
Уже не море поряд, а твердиня…
Колись таки розтане неодмінно
Палац прозорий, вежа срібно-синя…

Універсальна містика морозна
Дарує і захоплення, і радість…
Ручна робота майстра-віртуоза
Ідей творчі втілює в реальність…

У тексті розчинено ЯС:

З цеглин-крижинок
Шедевр архітектури –
Арктичне місто…

Сто сім сніжинок
Оздоблюють скульптури,
Разком намиста…

Вода в твердому стані –
Уже не море…
Колись таки розтане
Палац прозорий…

20 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

На фото:
работа Шалагиной Маргариты Евгеньевны «Другой мир»

Рубрики: Мої вірші, Сонети и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, місто, сонети, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 13 грудня. Льодові скульптури нет

Марина Алдон – 12 грудня. Згадай зиму півбожевільну….

19 июля, 2013 10:08 дп

Дванадцяте грудня. Згадай зиму півбожевільну….

3D, у техніці розчинення

Згадай зиму півбожевільну, найгарячішу із усіх,
Сердець сонату нашу спільну, єднання душ, солодкий гріх,
Кохання, ночі безгоміння, екстаз думок, нірвану тіл,
У ліжку місячне проміння і галактичну заметіль…

Згадай зиму казково-білу, природи гіпнотичний сон,
Гірську стежину посивілу, тоненькі лінії долонь,
Накидку крижану на річці, чомусь безвідрадній, сумній,
Сльозу-перлиночку на свічці та вірші, вирощені з мрій…

Згадай зиму астральнокрилу, камін – комфорту оберіг,
Легенький дотик небосхилу до вуст твоїх… та до моїх…
У млі годинника зітхання, сталеві слухавки валіз,
Свої слова у мить прощання… перон, ритмічний стук коліс…

У тексті розчинено вірш:

Згадай зиму півбожевільну,
Сердець сонату нашу спільну,
Кохання, ночі безгоміння,
У ліжку місячне проміння…

Згадай зиму казково-білу,
Гірську стежину посивілу,
Накидку крижану на річці,
Сльозу-перлиночку на свічці…

Згадай зиму астральнокрилу,
Легенький дотик небосхилу,
У млі годинника зітхання,
Свої слова у мить прощання…

 

19 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Кудряшовой Екатерины Павловны «Вдвоем»

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, інтимна лірика, вірші про кохання, зима, кохання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 12 грудня. Згадай зиму півбожевільну…. нет

Марина Алдон – 11 грудня. Зимовий ліс

19 июля, 2013 10:05 дп

Одинадцяте грудня. Зимовий ліс

3D, у техніці розчинення
11 грудня – Міжнародний день гір

Зимовий ліс – це небо на стежині, перемішане із хмарами,
Апофеоз, алегоричність явищ об’єктивної реальності…
Звичайна метафізика уяви… між серцевими ударами…
І пісня вітру на гірській вершині, у форматі ідеальності…

Зимовий ліс – це сніг із ваніліну, іній ліками від болю є,
Карпатський чай – цілющий диво-засіб від недуг та від депресії…
Екстиму смак терпкий на лижній трасі і бентежить, і захоплює…
Із викидом у кров адреналіну, підсвідомість у інверсії…

Зимовий ліс – це річечки тайнопис у режимі анонімності,
На шкірі криги світлій і прозорій… кришталева ніби вулиця…
Поділений на кілька категорій, як і всі найвищі цінності,
Природи натуральної живопис… кожне дерево – натурниця…

Зимовий ліс – це ватра верховинська, на землі найграціозніша,
Старезні скелі кількаповерхові традиційно пахнуть холодом…
Сезонні зміни у світобудові тут відчутні грандіозніше…
Та у повітрі мова материнська душу й плоть єднає з Господом…

У тексті розчинено вірш:

Зимовий ліс – це небо на стежині,
Апофеоз, алегоричність явищ…
Звичайна метафізика уяви…
І пісня вітру на гірській вершині…

Зимовий ліс – це сніг із ваніліну…
Карпатський чай – цілющий диво-засіб…
Екстиму смак терпкий на лижній трасі
Із викидом у кров адреналіну…

Зимовий ліс – це річечки тайнопис
На шкірі криги світлій і прозорій…
Поділений на кілька категорій
Природи натуральної живопис…

Зимовий ліс – це ватра верховинська,
Старезні скелі кількаповерхові,
Сезонні зміни у світобудові
Та у повітрі мова материнська…

19 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Лукиной Елены Олеговны «Горы,ели,снег»

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, гори, зима, Карпати, ліс, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 11 грудня. Зимовий ліс нет

Марина Алдон – 10 грудня. Зимові квіти

18 июля, 2013 1:00 пп

Десяте грудня. Зимові квіти

3D, у техніці зіставлення

Зимові квіти на вікні мороз виводить артистично,
На склі сім запахів грудневих, таємні знаки, дивні руни…
Ріка-горянка в напівсні… Танцює віхола незвично
У черевичках кришталевих, чекає ласки від фортуни…

Зимові квіти на вікні зима малює, як Пікассо…
Здається, небовид у вазі, зі снігу всесвіт ліпить хмара…
Із безвісти летять пісні? Щось промовляє вітер басом…
Чи біла казка – плід фантазій? Прозоре сонце, як примара…

Зимові квіти на вікні… Я намагаюсь зобразити
Абстрактні блискітки сріблясті – узорні шати ялинникові…
Камін рахує ночі, дні у хаті, досі необжитій…
У часовій сезонній пастці павук сидить на рушникові…

У тексті розчинено два вірші:
1.
Зимові квіти на вікні,
На склі сім запахів грудневих…
Ріка-горянка в напівсні
У черевичках кришталевих…

Зимові квіти на вікні…
Здається, небовид у вазі…
Із безвісти летять пісні?
Чи біла казка – плід фантазій?

Зимові квіти на вікні –
Абстрактні блискітки сріблясті…
Камін рахує ночі, дні
У часовій сезонній пастці…

2.
Мороз виводить артистично
Таємні знаки, дивні руни…
Танцює віхола незвично,
Чекає ласки від фортуни…

Зима малює, як Пікассо…
Зі снігу всесвіт ліпить хмара…
Щось промовляє вітер басом…
Прозоре сонце, як примара…

Я намагаюсь зобразити
Узорні шати ялинникові…
У хаті, досі необжитій
Павук сидить на рушникові…

 

18 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, пейзажна лірика, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 10 грудня. Зимові квіти нет

Марина Алдон – 8 грудня. Зима у хаті

18 июля, 2013 10:17 дп

Восьме грудня. Зима у хаті

Перевернутий сонет + ЯС
3D, у техніці розчинення

Відкрита книжка мряки. Скло віконне –
Морозних трафаретів галерея…
В напрузі очі… Всесвіт весь холоне…

Стріла опришка з льоду – для Морфея
Один із амулетів… Вітер стогне
Цієї ночі… голосом ді-джея…

На стелі павутина, місяць повний
В овальній рамці, звісно, для декору…
Зі свічки біла слина – віск церковний,
Тече на пальці грудня та на штору…

Зимі у хаті затишно доволі…
Камін тріскоче, є що почитати,
Сплять на роялі ноти та бемолі…
І ароматно пахне чай із м’яти…

У тексті розчинено ЯС:

Відкрита книжка
Морозних трафаретів…
В напрузі очі…

Стріла опришка –
Один із амулетів
Цієї ночі…

На стелі павутина
В овальній рамці…
Зі свічки біла слина
Тече на пальці…

 

18 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото:
работа Лукиной Елены Олеговны «Заснеженное шале»

Рубрики: Мої вірші, Сонети и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, роздуми, сонети, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 8 грудня. Зима у хаті нет

Марина Алдон – 7 грудня. Роздуми над картиною А.М.Васнецова «Зимовий сон (Зима)»

18 июля, 2013 10:15 дп

Сьоме грудня. Роздуми над картиною А.М.Васнецова «Зимовий сон (Зима)»

3D, у техніці розчинення

Спокійно проглядає віщі сни ліс фантастичний…
Природа під наркозом спеціальним… примусовим…
Пухнасті вії накладні в сосни та бриль містичний…
В ялини вус із покриттям дзеркальним… тимчасовим…

На стежці руки грудня крейдяні з зимою в парі
Сипку луску розгладжують рівненько і гарненько…
Струмок у рукавиці льодяній махає хмарі,
Бурмоче щось під ніс собі тихенько Морозенко…

На сонці панцир, мушля чи броня на небозводі?
Тремтять, вібрують щупальці холодні частоколів…
А безтурботний вітер день від дня, як птах Господній,
Співає колискові старомодні на роздоллі…

У тексті розчинено вірш:

Спокійно проглядає віщі сни…
Природа під наркозом спеціальним…
Пухнасті вії накладні в сосни,
В ялини вус із покриттям дзеркальним…

На стежці руки грудня крейдяні
Сипку луску розгладжують рівненько…
Струмок у рукавиці льодяній
Бурмоче щось під ніс собі тихенько…

На сонці панцир, мушля чи броня?
Тремтять, вібрують щупальці холодні…
А безтурботний вітер день від дня
Співає колискові старомодні…

 

18 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, зима, ліс, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 7 грудня. Роздуми над картиною А.М.Васнецова «Зимовий сон (Зима)» нет

« Следующие  
  Предыдущие »