Марина Алдон – У лютого багато планів на майбутнє

23 июля, 2013 2:57 пп

У лютого багато планів на майбутнє

3D, у техніці розчинення

У лютого багато планів на майбутнє, але час його обмежений…
В оселі він заходить крадькома, щоб на вогонь таємно глянути…
Відлякує чомусь тепло таке могутнє та камін старий розсерджений…
У серці крижаному сніг, зима, що можуть в мить одну розтанути…

На вулицях міських блукати, звісно, краще – і комфортніше, й безпечніше,
Не гріють сонця пальці-промінці, мороз вростає у артерії…
Бурульками приємно ласувати натще, лиш вітри усе нестерпніші…
А як малюють білі олівці на вікнах Лувру, навіть келії!

У лютого багато планів на майбутнє… їх несе у світ він з вірою –
Пошити треба віхолам взуття, всім розказати про досягнення…
Готує шоу на каткові незабутнє з ожеледицею сірою…
Та у природи власний цикл життя, інакші задуми та прагнення…

У тексті розчинено вірш:

У лютого багато планів на майбутнє…
В оселі він заходить крадькома,
Відлякує чомусь тепло таке могутнє…
У серці крижаному сніг, зима…

На вулицях міських блукати, звісно, краще –
Не гріють сонця пальці-промінці…
Бурульками приємно ласувати натще…
А як малюють білі олівці!

У лютого багато планів на майбутнє –
Пошити треба віхолам взуття…
Готує шоу на каткові незабутнє…
Та у природи власний цикл життя…

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Зиминой Mарии Александровны «Фонтанка. Февраль»

Рубрики: Лабіринт, Мої вірші и Нові 3D. Метки: 3D вірші, зима, пейзажна лірика, роздуми и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон – У лютого багато планів на майбутнє нет

Марина Алдон – Морозний день

23 июля, 2013 2:55 пп

Морозний день

3D, у техніці розчинення

Від сонця користь – мегатонни світла в межах простору,
Замість тепла – на променях бурульки… Сніг на грейдерах…
Легенями проціджує повітря, сфери космосу
Мороз-митець  і створює малюнки в стилі Вермера…

У крижаних великих окулярах від правіхоли
Він добре бачить ріки, водограї, всі водоймища,
Хоч сам незримий, начебто примара, але інколи
Лякає люд, тварин, пташині зграї біля сховища…

Його духовна їжа – срібний іній, ожеледиця…
Цікавлять більше вікна, аніж книги, сни та марення…
Планета у холодній павутині ледве вертиться,
Чекає дару Божого – відлиги, льоду танення…

У тексті розчинено вірш:

Від сонця користь – мегатонни світла,
Замість тепла – на променях бурульки…
Легенями проціджує повітря
Мороз-митець  і створює малюнки…

У крижаних великих окулярах
Він добре бачить ріки, водограї,
Хоч сам незримий, начебто примара,
Лякає люд, тварин, пташині зграї…

Його духовна їжа – срібний іній…
Цікавлять більше вікна, аніж книги…
Планета у холодній павутині
Чекає дару Божого – відлиги…

 

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Шалагиной Маргариты Евгеньевны «Зимний день»

Рубрики: Лабіринт, Мої вірші, Нові 3D и Улюблене. Метки: 3D вірші, зима и пейзажна лірика. Комментариев к записи Марина Алдон – Морозний день нет

Марина Алдон – 31 грудня. Передноворічне

23 июля, 2013 7:06 дп

Тридцять перше грудня. Передноворічне

3D, у техніці розчинення

Зима… Мороз… Закінчується рік… Дочитую роман…
Сьогодні весь будинок пахне щастям… ніч на фініші…
А завтра буде день новий і сніг… місцями дощ, туман…
Я знаю, що здійснити мрії вдасться… найзавітніші…

Ялинка пишна, гарна та струнка, собою тішить зір…
І штучний глід уквітчує гілляку, і малюночки…
Чомусь до ручки тягнеться рука, тримаючи папір –
Потрібно скласти Господу подяку за даруночки…

Гірлянди сяють, начебто зірки, сріблясто-золоті,
Оздоблюючи вікна, двері, сходи, штори з цятками…
Вітрисько нині дуже говіркий, уперше у житті…
Старенький грудень водить хороводи із малятками…

В майбутньому чекаю від життя натхнення, перемог,
Добра, снаги і радості багато, вроди, грації…
Пульсує в грудях дивне почуття… немає вже тривог…
Вітаю світ, галактику зі святом… трансформації…

У тексті розчинено вірш:

Зима… Мороз… Закінчується рік…
Сьогодні весь будинок пахне щастям…
А завтра буде день новий і сніг…
Я знаю, що здійснити мрії вдасться…

Ялинка пишна, гарна та струнка,
І штучний глід уквітчує гілляку…
Чомусь до ручки тягнеться рука –
Потрібно скласти Господу подяку…

Гірлянди сяють, начебто зірки,
Оздоблюючи вікна, двері, сходи…
Вітрисько нині дуже говіркий,
Старенький грудень водить хороводи…

В майбутньому чекаю від життя
Добра, снаги і радості багато…
Пульсує в грудях дивне почуття…
Вітаю світ, галактику зі святом…

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Дубровина Игоря Генриховича «Полная луна»

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, народні звичаї, привітання, роздуми, свята, традиції, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 31 грудня. Передноворічне нет

Марина Алдон – 29 грудня. Зимова казка

23 июля, 2013 6:59 дп

Двадцять дев’яте грудня. Зимова казка

3D, у техніці розчинення

Цей сніг, як жива істота, сидить на клуні,
Літає та ходить пішки під час безсоння…
Автограф на білих нотах зими-красуні,
Морозивом пахне трішки її долоня…

Безмовний доволі грудень, із неба родом,
Рахує вітри сумлінно та їхні вади…
Берізці цілує груди, тремтить над глодом,
Вербі же – тонке коліно ласкаво гладить…

Місток коронує крига та іній-пудра,
А річка вдягає маску нову, звабливу…
Цей світ, як відкрита книга свята і мудра…
Приємно читати казку таку правдиву…

У тексті розчинено вірш:

Цей сніг, як жива істота,
Літає та ходить пішки…
Автограф на білих нотах
Морозивом пахне трішки…

Безмовний доволі грудень
Рахує вітри сумлінно,
Берізці цілує груди,
Вербі же – тонке коліно…

Місток коронує крига,
А річка вдягає маску…
Цей світ, як відкрита книга…
Приємно читати казку…

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Сычева Алексея Владимировича «Зимнее утро»

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 29 грудня. Зимова казка нет

Марина Алдон – 28 грудня. Снігопад

23 июля, 2013 6:33 дп

Двадцять восьме грудня. Снігопад

3D, у техніці розчинення

На вулиці сьогодні снігопад… бій із негодою…
Вітрисько гомонить із горобцями потойбічними…
Відбілює зима щомиті сад своєю содою,
Ридає сіра хмара пластівцями кристалічними…

Аж мружаться й земля, і небосхил від невдоволення…
Серпанок огортає всю планету чи хурделиця?
В заметі десь найбільше із світил з дефектом променя…
А, може, навіть кануло у Лету, або сердиться…

Тривожать дуже опади людей… своєю сутністю,
Бо труться у обличчя перехожих найбезмовніших…
Сміється тільки грудень-ієрей над нерозумністю,
Бо знає, сніг – це пил алмазів Божих найкоштовніших…

У тексті розчинено вірш:

На вулиці сьогодні снігопад…
Вітрисько гомонить із горобцями…
Відбілює зима щомиті сад своєю,
Ридає сіра хмара пластівцями…

Аж мружаться й земля, і небосхил –
Серпанок огортає всю планету…
В заметі десь найбільше із світил,
А, може, навіть кануло у Лету…

Тривожать дуже опади людей,
Бо труться у обличчя перехожих…
Сміється тільки грудень-ієрей,
Бо знає, сніг – це пил алмазів Божих…

 

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Депутатова Юрия Михайловича «З имняя сказка»

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, місто, пейзажна лірика, роздуми, самотність у натовпі, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 28 грудня. Снігопад нет

Марина Алдон – 27 грудня. Зимові розваги

23 июля, 2013 6:30 дп

Двадцять сьоме грудня. Зимові розваги

3D, у техніці розчинення

У грудні надто добрі, світлі сни, дорога, мов кросворд…
Так хочеться торкнутися зірок, відкрити настіж шибу…
Зима готує сани, ковзани та лижі, сноуборд…
Запрошує у гори, на каток, до ватри, у колибу…

А біля хати добрий сніговик, великий, як Самсон,
Із віником відлякує мороз із поглядом дитинки…
Старий вітрисько, сивий чарівник, наспівує шансон,
Танцює, наче справжній віртуоз, напевно, для ялинки…

У скверику скульптури льодові та брили крижані –
Шедеври творчі зодчих та митців… Казкові краєвиди!
Сніжинки – квіти неба… як живі, чомусь такі смішні…
Летять на літаках із папірців… звичайно, з Антарктиди…

У тексті розчинено вірш:

У грудні надто добрі, світлі сни,
Так хочеться торкнутися зірок…
Зима готує сани, ковзани,
Запрошує у гори, на каток…

А біля хати добрий сніговик
Із віником відлякує мороз…
Старий вітрисько, сивий чарівник,
Танцює, наче справжній віртуоз…

У скверику скульптури льодові –
Шедеври творчі зодчих та митців…
Сніжинки – квіти неба… як живі…
Летять на літаках із папірців…

 

 

23 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Самарской Елены Михайловны «Русская тройка с ямщиком»

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші для дітей, зима, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 27 грудня. Зимові розваги нет

Марина Алдон – 26 грудня. Ялинка

22 июля, 2013 12:50 пп

Двадцять шосте грудня. Ялинка

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

В моїй кімнаті місячне проміння…
Вже прибрана ялинка, штора з хвої…
Чекає свята доня з нетерпінням…

Верхівка в ваті панни лісової…
На гілочці перлинка чи насіння?
Два янголята поруч, два герої…

Червоні кулі гарні в коридорі…
Розкішні шати дереву так личать!
Гірлянди різнобарвні, наче зорі…
Усюди в хаті тиша таємнича…

Вічнозелена панна, як царівна,
Ногою топче килим натуральний…
Стоїть безмовно, гордо, струнко, рівно…
А за віконцем холод аномальний…

У тексті розчинено ЯС:

В моїй кімнаті
Вже прибрана ялинка,
Чекає свята…

Верхівка в ваті,
На гілочці перлинка,
Два янголята…

Червоні кулі гарні –
Розкішні шати…
Гірлянди різнобарвні
Усюди в хаті…

 

22 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

На фото: работа Болундь Инны Андреевны «Рождественская ночь»

Рубрики: Мої вірші, Сонети и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, роздуми, свята, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 26 грудня. Ялинка нет

Марина Алдон – 24 грудня. Вітер у натовпі

22 июля, 2013 11:16 дп

Двадцять четверте грудня. Вітер у натовпі

3D, у техніці розчинення

Зима ридає снігом… Видно, з радості… цілує незнайомців…
У натовпі немає з ким погратися, просити навіть марно…
Сидить вітрисько в скверику на лавиці з бурулькою в долоньці…
У окулярах річка, як полярниця… закутана, та гарна…

Ажурні візерунки роздивляється мусон посеред неба…
На вікнах де-не-де моделі всесвіту зі срібною габою…
Люд зайнятий собою… нині п’ятниця, прибрати вдома треба…
Із груднем розпочати важко бесіду, він зайнятий собою…

Сумує вітер… Сонце в хмарі крутиться без променів-намиста…
Дерева дишуть мегаснами Божими у масках для наркозу…
Довкола метушня… широка вулиця стурбованого міста
Поснована сліпими перехожими… й глухими… від морозу…

У тексті розчинено вірш:

Зима ридає снігом… Видно, з радості…
У натовпі немає з ким погратися…
Сидить вітрисько в скверику на лавиці…
У окулярах річка, як полярниця…

Ажурні візерунки роздивляється,
На вікнах де-не-де моделі…
Люд зайнятий собою… нині п’ятниця…
Із груднем розпочати важко бесіду…

Сумує вітер… Сонце в хмарі крутиться…
Дерева дишуть мегаснами Божими…
Довкола метушня… широка вулиця
Поснована сліпими перехожими…

 

22 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото: Krasnov Vladimir, «***Пришла зима»,
http://www.photosight.ru/photos/5133843/

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, роздуми, самотність у натовпі, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 24 грудня. Вітер у натовпі нет

Марина Алдон – 21 грудня. Зимове сонцестояння

22 июля, 2013 6:30 дп

Двадцять перше грудня. Зимове сонцестояння

3D, у техніці розчинення
21 грудня – день зимового сонцестояння

Єднання небосхилу і землі та стрАху з мужністю…
Маленька свічка чує Божу мову, Йони бесіду…
Мертвіє сонце-колесо у млі всією сутністю,
Щоб народитись, певно, потім знову з лона Всесвіту…

Спиняється у космосі десь мить, чи цикл активності
Збагнути ступінь дива прагне розум, силу звичаїв…
Аж три доби червона куля спить за гранню дійсності,
В обіймах біловусого морозу, звісно, в відчаї…

На білий танець зірку кличе ніч, бо світоч вигорів…
Півмісяць усміхається ласкаво над будинками…
Небесне коло в лоні потойбіч, у іншім вимірі?
Чи в ліжку? Я йому готую каву зі сніжинками…

У тексті розчинено вірш:

Єднання небосхилу і землі…
Маленька свічка чує Божу мову…
Мертвіє сонце-колесо у млі,
Щоб народитись, певно, потім знову…

Спиняється у космосі десь мить,
Збагнути ступінь дива прагне розум…
Аж три доби червона куля спить
В обіймах біловусого морозу…

На білий танець зірку кличе ніч,
Півмісяць усміхається ласкаво…
Небесне коло в лоні потойбіч?
Чи в ліжку? Я йому готую каву…

 

22 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

На фото: работа Ильина Максима Алексеевича «Зимняя ночь»

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, зима, ніч, народні звичаї, роздуми, свята, традиції, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 21 грудня. Зимове сонцестояння нет

Марина Алдон – 19 грудня. Миколай

22 июля, 2013 6:23 дп

Дев’ятнадцяте грудня. Миколай

3D, у техніці розчинення
19 грудня – свято Миколая Чудотворця

Сніжинок поруч біла зграя, хороводить у повітрі…
Ми ждем у гості Миколая Чудотворця…
Він має для дітей дарунки, сни гортає їхні світлі,
На склі малює візерунки – мрії сонця…

Як зорі видихають світло неяскраве, золотисте,
Святий приходить непомітно та спокійно…
У кожен двір, у кожну хату, в дикий ліс, у поле чисте
Приводить зимоньку кудлату, енергійну…

У нього вуса – хмари сиві, наче зігнуті спіралі,
Вітри в борідці… гомінливі… й лід холодний…
Долає траси міжнародні, міжпланетні магістралі,
Приносить мир… кур’єр Господній благородний…

У тексті розчинено вірш:

Сніжинок поруч біла зграя…
Ми ждем у гості Миколая…
Він має для дітей дарунки,
На склі малює візерунки…

Як зорі видихають світло,
Святий приходить непомітно…
У кожен двір, у кожну хату
Приводить зимоньку кудлату…

У нього вуса – хмари сиві,
Вітри в борідці… гомінливі…
Долає траси міжнародні,
Приносить мир… кур’єр Господній…

 

22 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші для дітей, зима, релігія, свята, традиції и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 19 грудня. Миколай нет

« Следующие  
  Предыдущие »