Марина Алдон – 22 жовтня. Роздуми над картиною «Дахи» Давида Штеренберга

6 июля, 2013 8:04 дп

Двадцять друге жовтня. Роздуми над картиною «Дахи» Давида Штеренберга

3D, у техніці розчинення

Хто вимкнув світло в небі та в кімнаті у сусідки?
Приховує імла відбитки пальців офіційно…
Скоріш за все, то дзьобами пернаті бозна-звідки,
Або вітри, кружляючи у вальсі традиційно…

Дахи, неначе сходи в вимір інший, спокійніший,
Дороговкази – труби димохідні… керамічні…
А ніч сортує сни, як скарб найбільший, найцінніший
І здійснює обряди необхідні, канонічні…

Є в місяця тонке, астральне тіло чудернацьке,
Він інколи ховається у ньому сам від себе…
Світ пігментує сажа чи чорнило канцелярське?
Зірки мовчать. Відколи? Невідомо. Та й не треба…

У тексті розчинено вірш:

Хто вимкнув світло в небі та в кімнаті?
Приховує імла відбитки пальців…
Скоріш за все, то дзьобами пернаті,
Або вітри, кружляючи у вальсі…

Дахи, неначе сходи в вимір інший,
Дороговкази – труби димохідні…
А ніч сортує сни, як скарб найбільший
І здійснює обряди необхідні…

Є в місяця тонке, астральне тіло,
Він інколи ховається у ньому…
Світ пігментує сажа чи чорнило?
Зірки мовчать. Відколи? Невідомо…

6 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 22 жовтня. Роздуми над картиною «Дахи» Давида Штеренберга нет

Марина Алдон – 20 жовтня. Роздуми над картиною К. Юона «Нова планета»

5 июля, 2013 2:09 пп

Двадцяте жовтня. Роздуми над картиною К. Юона «Нова планета»

3D, у техніці розчинення

Космічна трансформація пітьми… Імли спотворення?
Народжує нову планету небо, важко тужиться…
Переполох, тривога між людьми, занепокоєння…
Сховатись кожен прагне хоч де-небудь… Де же вулиця?

Тремтять безмовно зорі і серця від надреальності…
Світ чорно-кармазИново-гірчичний, ще й каштановий…
Рукою ватажка, жерця, Творця, Отця моральності
Переворот вершиться галактичний… позаплановий…

Глобальні зміни… Дивний катаклізм… Думок окислення…
Спалахує в повітрі мирний атом розчленований…
Скрізь марновірство, безлад, фаталізм і самознищення …
З лиця землі усе стирає натовп роздратований…

У тексті розчинено вірш:

Космічна трансформація пітьми…
Народжує нову планету небо…
Переполох, тривога між людьми,
Сховатись кожен прагне хоч де-небудь…

Тремтять безмовно зорі і серця…
Світ чорно-кармазИново-гірчичний…
Рукою ватажка, жерця, Творця
Переворот вершиться галактичний…

Глобальні зміни… Дивний катаклізм…
Спалахує в повітрі мирний атом…
Скрізь марновірство, безлад, фаталізм…
З лиця землі усе стирає натовп…

5 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 20 жовтня. Роздуми над картиною К. Юона «Нова планета» нет

Марина Алдон – 18 жовтня. Роздуми над картиною «Дівчина з перлинною сережкою» Яна Вермера

5 июля, 2013 10:26 дп

Вісімнадцяте жовтня. Роздуми над картиною «Дівчина з перлинною сережкою» Яна Вермера

3D, у техніці розчинення

Без нього ти – проста звичайна жінка-трудівниця безіменна…
Без вроди особливої, харизми, шарму, дару, хисту…
Краса духовна непомітна… В чому ж таємниця незбагненна
Портрету, що нагадує банальну драму особисту?

Чому художник образ твій підніс до небокраю власним твором?
Невже привабила митця сережка модна… філігранна?
Адже одних, як книжку прочитавши, забувають дуже скоро,
А інших, як тебе, увічнюють в полотнах, у романах…

Твоя перлина діамантом стала на мольберті, на картині,
Бо відтворив прикрасу майстер іменитий бездоганно…
Ти будеш думати про нього навіть після смерті, в домовині…
Знай, за усе в житті доводиться платити… пізно-рано…

У тексті розчинено вірш:

Без нього ти – проста звичайна жінка-трудівниця,
Без вроди особливої, харизми, шарму…
Краса духовна непомітна… В чому ж таємниця
Портрету, що нагадує банальну драму?

Чому художник образ твій підніс до небокраю?
Невже привабила митця сережка модна?
Адже одних, як книжку прочитавши, забувають,
А інших, як тебе, увічнюють в полотнах…

Твоя перлина діамантом стала на мольберті,
Бо відтворив прикрасу майстер іменитий…
Ти будеш думати про нього навіть після смерті,
Знай, за усе в житті доводиться платити…

 

5 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 18 жовтня. Роздуми над картиною «Дівчина з перлинною сережкою» Яна Вермера нет

Марина Алдон – 28 вересня. Роздуми над картиною І.Шишкіна «Осінь»

1 июля, 2013 4:59 дп

Двадцять восьме вересня. Роздуми над картиною І.Шишкіна «Осінь»

3D, у техніці розчинення

У осені ліричний настій, атрибутика церковна…
Рахує дні безхмарні, ясні коло сонячне в уяві…
У лісі зміна декорацій – звісно, планова, сезонна,
Нові мольберти, та прекрасні на замріяній галяві…

У небі птаха одинока знає слово «Батьківщина»,
Вивчає вересень на дотик, в чужину не емігрує…
А вільха, клен, сосна висока, явір, граб, стара ліщина
В передчутті уже дрімоти, сон на вітах балансує…

Трава – заручниця погоди, як і інша вся рослинність,
Давно не свіжа, пахне тліном та чуттям тривоги, смути…
Фарбує вітер кров природи, незважаючи на сирість,
У жовтизну – адреналіном… бо жага митцем побути…

У тексті розчинено вірш:

У осені ліричний настій,
Рахує дні безхмарні, ясні…
У лісі зміна декорацій –
Нові мольберти, та прекрасні…

У небі птаха одинока
Вивчає вересень на дотик,
А вільха, клен, сосна висока
В передчутті уже дрімоти…

Трава – заручниця погоди,
Давно не свіжа, пахне тліном…
Фарбує вітер кров природи
У жовтизну – адреналіном…

 

 

1 липня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

 

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ліс, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 28 вересня. Роздуми над картиною І.Шишкіна «Осінь» нет

Марина Алдон – 26 вересня. Роздуми над картиною «Дубовий гай. Осінь» І.Левітана

29 июня, 2013 7:10 пп

Двадцять шосте вересня. Роздуми над картиною «Дубовий гай. Осінь» І.Левітана

3D, у техніці розчинення

З дубів спадають ризи золоті. Цілком буденно
Зриває їх вітрисько-богомолець апатичний…
Іде на прощу, вперше у житті, чомусь таємно…
Здається, ліс безмежний, без околиць, галактичний…

Узори з листя – осені декор універсальний,
Сезонний килим пахне трішки воском чи кадилом…
Зове природа щиро у собор свій натуральний,
Струмок стрічає пісні відголоском в серці з миром…

До сну трава готує організм – зелені вії,
Уже дрімають квіти у діброві, дикі, ніжні…
Та щось-таки вселяє оптимізм, можливо, мрії,
Бо зміни всі довкола тимчасові… і не вічні…

У тексті розчинено вірш:

З дубів спадають ризи золоті,
Зриває їх вітрисько-богомолець…
Іде на прощу, вперше у житті,
Здається, ліс безмежний, без околиць…

Узори з листя – осені декор,
Сезонний килим пахне трішки воском…
Зове природа щиро у собор,
Струмок стрічає пісні відголоском…

До сну трава готує організм,
Уже дрімають квіти у діброві…
Та щось-таки вселяє оптимізм,
Бо зміни всі довкола тимчасові…

 

 

29 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ліс, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 26 вересня. Роздуми над картиною «Дубовий гай. Осінь» І.Левітана нет

Марина Алдон – 21 вересня. Роздуми над картиною «Осінній букет» І.Є.Рєпіна

27 июня, 2013 4:34 пп

Двадцять перше вересня. Роздуми над картиною «Осінній букет» І.Є.Рєпіна

3D, у техніці розчинення

Мовою листків опалих, жовтих сонце молиться до Бога…
Осінь до дерев говорить ніжно, личить їй багряний ситець…
Небо від хмарин пухке на дотик, а на вигляд, мов дорога…
За птахАми тужить безутішно славнозвісний живописець…

Вітер, що зове себе поетом, є заручником погоди,
Тихо тлін роздмухує над гаєм і зміряє павутину…
А безмовна дівчина з букетом у одежі, згідно моди,
Зовсім юна, садом походжає, роздивляється місцину…

Сни природі знаки шлють умовні, що примчать за кілька тижнів,
Морщиться у трав тоненька шкіра, не пече уже кропива…
Квіти, мов камінчики коштовні, різнобарвні, дивовижні,
Лагідно в руці тримає Віра, донька Рєпіна вродлива…

У тексті розчинено вірш:

Мовою листків опалих, жовтих
Осінь до дерев говорить ніжно…
Небо від хмарин пухке на дотик,
За птахами тужить безутішно…

Вітер, що зове себе поетом,
Тихо тлін роздмухує над гаєм…
А безмовна дівчина з букетом
Зовсім юна, садом походжає…

Сни природі знаки шлють умовні…
Морщиться у трав тоненька шкіра…
Квіти, мов камінчики коштовні,
Лагідно в руці тримає Віра…

 

 

27 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, квіти, осінь, пейзажна лірика, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 21 вересня. Роздуми над картиною «Осінній букет» І.Є.Рєпіна нет

Марина Алдон – 14 вересня. Роздуми над картиною «Золота осінь» І.І.Левітана

24 июня, 2013 1:32 пп

Чотирнадцяте вересня. Роздуми над картиною «Золота осінь» І.І.Левітана

3D, у техніці розчинення

У осені чудовий творчий настрій, дивна врода…
Фарбує світ, оздоблює пейзажі, згідно моди…
Хоч у траву ховають очі айстри у городах,
Робіт багато дуже в вернісажі праприроди…

У осені душа тонка, лірична та вразлива…
Для неї вітер грає на бандурі колискові…
Підспівує струмочок артистично, галасливо…
Берези, наче бронзові скульптури чи восковІ…

У осені у серці крик пташиний, навіть гомін,
Що видається трохи потойбічним серед лісу…
В долонях носить вересень хмарини, пензлик-промінь,
А шлях його між тлінним та між вічним десь поблизу…

У тексті розчинено вірш:

У осені чудовий творчий настрій,
Фарбує світ, оздоблює пейзажі…
Хоч у траву ховають очі айстри,
Робіт багато дуже в вернісажі…

У осені душа тонка, лірична…
Для неї вітер грає на бандурі,
Підспівує струмочок артистично…
Берези, наче бронзові скульптури…

У осені у серці крик пташиний,
Що видається трохи потойбічним…
В долонях носить вересень хмарини,
А шлях його між тлінним та між вічним…

24 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ліс, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 14 вересня. Роздуми над картиною «Золота осінь» І.І.Левітана нет

Марина Алдон – 9 вересня. Роздуми над картиною Миколи Ярошенка «Сліпі»

20 июня, 2013 10:24 дп

Дев’яте вересня. Роздуми над картиною Миколи Ярошенка «Сліпі»

3D, у техніці розчинення

Вони не відрізняють день від ночі – всюди сутінь…
Світ відчувають шкірою сухою, навіть кров’ю…
Тримають на землі їх руки Отчі всемогутні
І зігрівають обрій добротою та любов’ю…

Веде вперед святе бажання жити потаємне…
Що під ногами: небо чи провалля? Хмари з глини?
Для них співає вітер недобритий про буденне…
Незрячість – долі дар чи покарання без провини…

Не бачать очі лиха, зла навколо, лицемірів,
Не знають, що… які на колір квіти, трАви, мушлі…
Вони сліпі… та чують віщий голос, голос віри…
Вказівниками є тростини й діти, власні душі…

У тексті розчинено вірш:

Вони не відрізняють день від ночі,
Світ відчувають шкірою сухою…
Тримають на землі їх руки Отчі
І зігрівають обрій добротою…

Веде вперед святе бажання жити…
Що під ногами: небо чи провалля?
Для них співає вітер недобритий…
Незрячість – долі дар чи покарання?

Не бачать очі лиха, зла навколо,
Не знають, що… які на колір квіти
Вони сліпі… та чують віщий голос…
Вказівниками є тростини й діти…

 

20 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, роздуми, самотність у натовпі, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 9 вересня. Роздуми над картиною Миколи Ярошенка «Сліпі» нет

Марина Алдон – 3 вересня. Роздуми над картиною Миколи Глущенка «Київська осінь»

16 июня, 2013 2:38 пп

Третє вересня. Роздуми над картиною М. П. Глущенка «Київська осінь»

3D, у техніці розчинення

У сонця проміння – пензлі, а барви – з ватри…
Пронизують кожен вимір землі та неба…
У творчім весь світ процесі, читає мантри…
Дерева – мистецький витвір та квітів стебла…

Натхненно малює осінь, тамує подих…
Бажанням дає свободу – пора творити…
Прикраси-хмарки в волоссі, у косах жовтих,
Занурює руки в воду… там інші ритми…

У вересня хист художній і дар Господній,
А всесвіт жива – палітра, мольберт безкрайній…
Та в серці чуття тривожні, цілком природні –
Холоне чомусь повітря, стежки туманні…

У тексті розчинено вірш:

У сонця проміння – пензлі
Пронизують кожен вимір…
У творчім весь світ процесі,
Дерева – мистецький витвір…

Натхненно малює осінь,
Бажанням дає свободу…
Прикраси-хмарки в волоссі,
Занурює руки в воду…

У вересня хист художній,
А всесвіт жива – палітра
Та в серці чуття тривожні –
Холоне чомусь повітря…

16 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 3 вересня. Роздуми над картиною Миколи Глущенка «Київська осінь» нет

Марина Алдон – 29 серпня. Роздуми над картиною «Лісова ріка» Аркадія Рилова

16 июня, 2013 12:57 пп

Двадцять дев’яте серпня. Роздуми над картиною «Лісова ріка» Аркадія Рилова

3D, у техніці розчинення

Ріка на долоні гаю думки полоще…
Мов лінія долі довга… Довкола спека…
Тече до порогу раю, невже на прощу?
До храму святого Бога, на жаль, далеко…

Вода має колір неба і швидкість вітру,
Прозора, цілюща, чиста, на смак класична…
Цілує травинок стебла, вдихає світло
І квітів бутони, листя прасує звично…

В камінні пульсує вічність… лоскоче нерви…
А птаха кричить-голосить… на повні груди…
Вдихають принадну свіжість тополі, верби,
Високі столітні сосни чекають чуда…

Швидка течія невпинно гортає простір…
Вперед поспішає… пішки… у світ прекрасний…
А білка гризе невинно (завждИ о шостій)
Тихенько смачні горішки – сніданок власний…

У тексті розчинено вірш:

Ріка на долоні гаю,
Мов лінія долі довга…
Тече до порогу раю,
До храму святого Бога…

Вода має колір неба,
Прозора, цілюща, чиста…
Цілує травинок стебла
І квітів бутони, листя…

В камінні пульсує вічність…
А птаха кричить-голосить…
Вдихають принадну свіжість
Високі столітні сосни…

Швидка течія невпинно
Вперед поспішає… пішки…
А білка гризе невинно
Тихенько смачні горішки…

16 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ліс, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 29 серпня. Роздуми над картиною «Лісова ріка» Аркадія Рилова нет

« Следующие  
  Предыдущие »