Абетка дощу
3D, у техніці розчинення + акро
_А_ з неба ллє волога і шматує атмосферу…
_Б_ ерзбарвний теплий розчин осідає на довкіллі…
_В_ виводить на дорогах, як на аркушах паперу,
_Г_ рафеми злива точні і лексеми застарілі…
_Ґ_ ніт лампи гасне в домі… У вікні, відкритім навстіж,
_Д_ рібні не видно зорі та півмісячне люстерко…
_Е_кстракт дощу в долоні – пухирці продовгуваті,
_Є_лей святий на шторі… Із ниток плету веселку!
_Ж_ ивого Бога сльози ароматні та пречисті
_З_ захмар’я, з високості опускаються на землю…
лИ_пневі манять грози, енергійні, норовисті
_І_ стріли бурі гострі, що влучають десь у скелю…
_Ї_ дкі кружальця граду, кришталеві намистини,
_Й_ холодні мряки нігті, чорним лаком рівно вкриті,
_К_уйовдять винограду на борідці волосини,
_Л_истки – перуки літні… грубо смикають щомиті…
_М_аленькі квіти сині – і фіалки, і волошки
_Н_ ектаром вітер хрестять, щиро моляться очима…
_О_ крилля бджіл у глині (страшно всім комахам трошки)
_П_тахи малечу пестять… Зараз є на те причина…
_Р_ іці б гірській трембіту, щоб заграла Баха, Ліста…
_С_ тікає на природу… сила… після мук… засухи…
_Т_ерпке причастя світу… циркулює серцем міста…
_У_явно гладжу воду… контролюю власні рухи…
_Ф_ ігурна плоть калюжі на потрісканій бруківці,
_Х_ оча й брудна душею, та в ній спогади дитячі…
_Ц_ ікава клену дуже сіра гойдалка на гілці,
_Ч_аклує мла над нею… наполегливо, терпляче…
_Ш_ алено грім гуркоче, булаву тримає влади…
_Щ_асливо, величаво відзнача стихія… свято…
_Ю_ рба краплин тупоче… Скільки в опадах принади!
_Я_ п’ю спокійно каву… Скоро ранок… Пів на п’яту…
У тексті розчинено вірш:
_А_ з неба ллє волога –
_Б_ ерзбарвний теплий розчин,
_В_ виводить на дорогах
_Г_ рафеми злива точні…
_Ґ_ ніт лампи гасне в домі…
_Д_ рібні не видно зорі…
_Е_кстракт дощу в долоні,
_Є_лей святий на шторі..
_Ж_ ивого Бога сльози
_З_ захмар’я, з високості…
лИ_пневі манять грози
_І_ стріли бурі гострі…
_Ї_ дкі кружальця граду
_Й_ холодні мряки нігті
_К_уйовдять винограду
_Л_истки – перуки літні…
_М_аленькі квіти сині
_Н_ ектаром вітер хрестять,
_О_ крилля бджіл у глині,
_П_тахи малечу пестять…
_Р_ іці б гірській трембіту…
_С_ тікає на природу
_Т_ерпке причастя світу…
_У_явно гладжу воду…
_Ф_ ігурна плоть калюжі,
_Х_ оча й брудна душею,
_Ц_ ікава клену дуже…
_Ч_аклує мла над нею…
_Ш_ алено грім гуркоче,
_Щ_асливо, величаво…
_Ю_ рба краплин тупоче…
_Я_ п’ю спокійно каву…
25 липня 2014
