П’ятнадцяте червня. Сто хвилин надії
(3D, у техніці розчинення. У тексті міститься розчинений вірш та однослівний багаторим)
1.
ти – серця ноти, звуки, крил метафора,
душі порив, ангіна, крик амбітності,
уламок щастя, муки, долі амфора,
сни, зрощені на стінах арки вічності…
чужі? ні, рідні, руки, певно, янгола
під ранок на колінах… хочуть ніжності…
а небо – хмар гектари перемірює…
вуста тремтять нервово… в невагомості…
дівочі марні чари? ні, шал… вірю, є!
мла дише загадково… гра свідомості?
густа трава Стожари нам затінює…
лоскоче гарячково ніч умовності…
тло світу – ризи Отчі нефарбовані…
клітин ядро шукаю… мить напруження …
із мрії витік ночі… ми розковані…
сто вимірів до раю, піку збудження…
хвилин піщані очі неціловані
надії повертають… геть відчуження!!!
2.
Розчинений вірш:
ти – серця ноти, звуки,
душі порив, ангіна,
уламок щастя, муки,
сни, зрощені на стінах…
чужі? ні, рідні, руки
під ранок на колінах.
а небо – хмар гектари,
вуста тремтять нервово…
дівочі марні чари?
мла дише загадково.
густа трава Стожари
лоскоче гарячково.
тло світу – ризи Отчі…
клітин ядро шукаю…
із мрії витік ночі,
сто вимірів до раю…
хвилин піщані очі
надії повертають.
3.
Однослівний багаторим:
ти
душі
уламок…
сни
чужі
під ранок…
а
вуста
дівочі
мла
густа
лоскоче.
тло
клітин
із мрії…
сто
хвилин
надії…
2012
© Copyright Marina Aldon 2012
Оставить комментарий