Двадцяте вересня. Любов – не дар, не кара
3D, у техніці розчинення
Любов – не дар, не кара за провину, злодіяння,
А іспит на душевну досконалість, на терплячість…
Коханням Бог випробує людину… та стражданням,
Щоб бачити смиренність чи зухвалість її вдачі…
Любов – не присуд долі і не вирок… хоч у ліжку
Частіше біль, ніж крила розпростерті, спазм легенів,
Вогонь і лід у серці… штрихпунктиром… вперемішку…
Вже не клянуться в вірності до смерті наречені?
Любов – це світла мрія, вчинок, слово, сон інтимний,
В утробі плід, півсвіту у зіницях… смак екстазу…
Це – віра, навіть сутності основа, імпульс дивний,
Найбільша галактична таємниця в межах часу…
У тексті розчинено вірш:
Любов – не дар, не кара за провину,
А іспит на душевну досконалість…
Коханням Бог випробує людину,
Щоб бачити смиренність чи зухвалість…
Любов – не присуд долі і не вирок,
Частіше біль, ніж крила розпростерті…
Вогонь і лід у серці… штрихпунктиром…
Вже не клянуться в вірності до смерті?
Любов – це світла мрія, вчинок, слово,
В утробі плід, півсвіту у зіницях…
Це – віра, навіть сутності основа,
Найбільша галактична таємниця…
26 червня 2013
© Copyright Marina Aldon 2013
*На фото: робота члена Національної спілки художників України Ласло Гайду
Оставить комментарий