Дев’ятнадцяте серпня. У натовпі
3D, у техніці розчинення
У натовпі сірім вовчім двоногі звірі…
Дратують овечі шкіри, хижацькі цілі…
Впираються в небо очі….в густім ефірі
Шукають промінчик віри… хмарини білі…
У натовпі злім, байдужім свої реформи…
Повітря… як смуга смогу… не треба раю…
Не вірять заблудлі душі в моральні норми,
Уже ні собі, ні Богу… не довіряють…
У натовпі юд, пилатів та фарисеїв
За правду готові вбити і тіло, й слово…
Не можу такою ж стати – не ті ідеї…
Різнюся я в цьому світі… не випадково…
У натовпі сірім вовчім закони зграї…
Людина людині ворог… і скрізь могили…
Молюся Творцю щоночі, Його благаю,
Розвіяв… щоб гріху морок… додав… щоб сили…
У тексті розчинено вірш:
У натовпі сірім вовчім
Дратують овечі шкіри…
Впираються в небо очі,
Шукають промінчик віри…
У натовпі злім, байдужім
Повітря… як хмара смогу…
Не вірять заблудлі душі
Уже ні собі, ні Богу…
У натовпі юд, пилатів,
За правду готові вбити…
Не можу такою ж стати…
Різнюся я в цьому світі…
У натовпі сірім вовчім
Людина людині ворог…
Молюся Творцю щоночі…
Розвіяв… щоб гріху морок…
12 червня 2013
© Copyright Marina Aldon 2013
Фото:
Руслан Сафиулов, «РНВ»,
http://www.photosight.ru/photos/5083053/
Оставить комментарий