Шістнадцяте серпня. «Русалки» Костянтина Маяковського
3D, у техніці розчинення
Місячна ніч у гаї… чи вечорниці…
Стелить густі серпанки примарна дійсність…
Неподалік співають міфічні птиці…
Трохи сумні русалки шукають ніжність…
У хороводі з літом кружляє хмарка…
Грає на флейті річка у стилі джазу…
І гомонить із вітром ще юна Мавка…
Про почуття смерічка шепоче в’язу…
Місячна ніч казкова… Схил неба терпне…
З тіней ростуть фіалки і їм не темно…
Пахне трава шовкова духмяним серпнем…
Гладять її русалки… хвостами, певно…
В’ються стежки самотні крізь опівнічність…
З лісу назустріч місту – каміння-глиби…
Зорі – свічки Господні вдихають вічність…
Дивляться в воду чисту дівчата-риби…
У тексті розчинено вірш:
Місячна ніч у гаї
Стелить густі серпанки…
Неподалік співають
Трохи сумні русалки…
У хороводі з літом
Грає на флейті річка…
І гомонить із вітром
Про почуття смерічка…
Місячна ніч казкова…
З тіней ростуть фіалки…
Пахне трава шовкова,
Гладять її русалки…
В’ються стежки самотні
З лісу назустріч місту…
Зорі – свічки Господні
Дивляться в воду чисту…
11 червня 2013
Оставить комментарий