Марина Алдон – 28 липня. Дорога

20 мая, 2013 9:37 пп

Двадцять восьме липня. Дорога

3D, у техніці розчинення

Дорога починається із серця, з підсвідомості,
Коріння світу там, вода життя, основа сутності…
Емоції загострені, чуття аж до абсурдності…
І мрії – візерунками в ясельцях невідомості…

Стежина починається із ліній – мотиваторів,
Що на руці, із сонця промінців маршрути зіткані…
Вони малюють шлях, мов олівці, шифрують відстані
Крізь коридори вічності нетлінні… з лона матері…

Бере початок путь завжди від Бога Всемогутнього…
Ми – подих Його вуст… та Слова плоть… як текст із збірника,
Як пісня, що з’являється із нот… на струнах лірника…
Із неба починається дорога… до майбутнього…

У тексті розчинено вірш:

Дорога починається із серця,
Коріння світу там, вода життя,
Емоції загострені, чуття…
І мрії – візерунками в ясельцях…

Стежина починається із ліній,
Що на руці, із сонця промінців…
Вони малюють шлях, мов олівці,
Крізь коридори вічності нетлінні…

Бере початок путь завжди від Бога…
Ми – подих Його вуст… та Слова плоть,
Як пісня, що з’являється із нот…
Із неба починається дорога…

 

25 травня 2011

© Copyright Marina Aldon 2013

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, релігія, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 28 липня. Дорога нет

Марина Алдон – 27 липня. В руїнах замку

19 мая, 2013 2:39 пп

Двадцять сьоме липня. В руїнах замку

3D, у техніці розчинення

Гортають хмари верховіттями ялини, сосни вперті,
Узгір’я – начебто святилище природи, храм для серця…
А у фортеці білі штори з павутини десь подерті…
В руїнах замку вітер водить хороводи і сміється…

На стінах фрески часу, надписи таємні на санскриті…
Роса на квітах, наче сльози Магдалини, світла ніжність…
Здається, тіні на камінні тут об’ємні, не розмиті…
В руїнах замку снять легенди і билини… дише вічність…

Шліфує сонце літнє променем підлогу древню, з глини…
Господар вежі нині сам Господь де-юре… офіційно…
Сюди самі думки протоптують дорогу крізь світлини,
В руїнах замку інкарнується минуле… традиційно…

У тексті розчинено вірш:

Гортають хмари верховіттями ялини…
Узгір’я – начебто святилище природи…
А у фортеці білі штори з павутини…
В руїнах замку вітер водить хороводи…

На стінах фрески часу, надписи таємні…
Роса на квітах, наче сльози Магдалини…
Здається, тіні на камінні тут об’ємні…
В руїнах замку снять легенди і билини…

Шліфує сонце літнє променем підлогу…
Господар вежі нині сам Господь де-юре…
Сюди самі думки протоптують дорогу…
В руїнах замку інкарнується минуле…

 

19 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, місто, роздуми, Україна, філософія життя, Хуст и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 27 липня. В руїнах замку нет

Марина Алдон – 26 липня. Едельвейс

19 мая, 2013 11:31 дп

Двадцять шосте липня. Едельвейс

3D, у техніці розчинення

Де струмки – гірські тунелі життєдайні,
Сосни до небес кресанями* сягають…
В кам’яній долоні скелі натуральній
Квітне едельвейс  – окраса виднокраю…

Там вітрів звучить сопілка у Карпатах,
Б’є у бубен грім гуцульськими руками…
П’є росу рослина-зірка непочата,
Підправляє німб їй місяць промінцями…

Мужня, гарна, білолиця, жовтоока…
Диво з див Творця… стеблинка – вістря шпаги…
Дивна шокова косиця одинока –
Ідеал митця… а ще – вінець наснаги…

У тексті розчинено вірш:

Де струмки – гірські тунелі,
Сосни до небес,
В кам’яній долоні скелі
Квітне едельвейс…

Там вітрів звучить сопілка,
Б’є у бубен грім…
П’є росу рослина-зірка,
Підправляє німб…

Мужня, гарна, білолиця,
Диво з див Творця…
Дивна шокова косиця –
Ідеал митця…

*Кресаня – гуцульський капелюх

19 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, гори, Карпати, квіти, ліс, літо, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 26 липня. Едельвейс нет

Марина Алдон – 25 липня. Захід сонця над морем

19 мая, 2013 8:31 дп

Двадцять п’яте липня. Захід сонця над морем

3D, у техніці розчинення

Занурює у море тіло сонце… рухом звичним…
Тьмяніє мимоволі дня останок – промінь русий…
Здається… кущ малини незнайомцем… галактичним…
Трава шорстка… пригублює серпанок… ще не згуслий…

Вітрисько на піску виводить знаки, пише вірші,
Насвистуючи Шуберта сонату, пташка мріє…
Хмарини, мов багряні дивні маки, в небі-ніші…
Від літнього п’яніють аромату всі стихії…

Півмісяць нахиляється до скелі, до діброви,
Долоні хвиль оздоблює різьбою, гаптуванням…
Зірки готові вийти вже із келій загадкових
І свічі запалити над водою… до світання…

У тексті розчинено вірш:

Занурює у море тіло сонце…
Тьмяніє мимоволі дня останок…
Здається… кущ малини незнайомцем…
Трава шорстка… пригублює серпанок…

Вітрисько на піску виводить знаки,
Насвистуючи Шуберта сонату…
Хмарини, мов багряні дивні маки,
Від літнього п’яніють аромату…

Півмісяць нахиляється до скелі,
Долоні хвиль оздоблює різьбою…
Зірки готові вийти вже із келій
І свічі запалити над водою…

 

19 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 25 липня. Захід сонця над морем нет

Марина Алдон – 24 липня. Полуничне морозиво

19 мая, 2013 8:29 дп

Двадцять четверте липня. Полуничне морозиво

3D, у техніці розчинення

Смак полуниці на губах та шал нестримний…
І сонце, мов на сукні пляма… для прикраси…
Співає ніжно соло птах мотив інтимний,
А шлях веде до річки прямо із тераси…

Віршує вітер, як Шекспір, старий, вусатий…
Під парасолькою смереки клаптик раю…
Здається, хмарка, мов пломбір… як скуштувати?
Думки розпечені від спеки відганяю…

Чи ж то ромашки в молоці, чи то тумани?
Чи у стакані мрії згуслі особисті…
Солодкий лід на язиці поволі тане…
Я їм морозиво із мушлі… як в дитинстві…

У тексті розчинено вірш:

Смак полуниці на губах
І сонце, мов на сукні пляма…
Співає ніжно соло птах,
А шлях веде до річки прямо…

Віршує вітер, як Шекспір,
Під парасолькою смереки…
Здається, хмарка, мов пломбір…
Думки розпечені від спеки…

Чи ж то ромашки в молоці?
Чи у стакані мрії згуслі?
Солодкий лід на язиці…
Я їм морозиво із мушлі…

 

19 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 24 липня. Полуничне морозиво нет

Марина Алдон – 23 липня. «Літній вечір» І. Левитана

18 мая, 2013 2:44 пп

Двадцять третє липня. «Літній вечір» І. Левитана

3D, у техніці розчинення

На дзеркалі ріки небес відбиток натуральний,
Класичний підпис літа у повітрі… і нірвана…
Розгойдують птахИ диск сонця – злиток ритуальний…
Дерев пухнасті віти на палітрі Левітана…

Узорами із трав довкілля вбране урочисто,
Прошито плоть узгір’я ароматом та натхненням…
У вітру сотні справ – поміж світами, як хлопчисько,
Записує повір’я… хитрувато… й різні вчення…

Серпанок п’є нектар із материнки, із фіалки,
Святу… цілющу воду гладить вечір обережно…
Біляві пазли хмар, немов хустинки, чи фіранки…
Обрамлюють природу лісу плечі… як належно…

У тексті розчинено два вірші:
1.
На дзеркалі ріки небес відбиток,
Класичний підпис літа у повітрі…
Розгойдують птахИ диск сонця – злиток,
Дерев пухнасті віти на палітрі…

Узорами із трав довкілля вбране,
Прошито плоть узгір’я ароматом…
У вітру сотні справ – поміж світами
Записує повір’я хитрувато…

Серпанок п’є нектар із материнки,
Святу… цілющу воду гладить вечір…
Біляві пазли хмар, немов хустинки,
Обрамлюють природу лісу плечі…

2.
На дзеркалі ріки
Класичний підпис літа,
Розгойдують птахИ
Дерев пухнасті віти…

Узорами із трав
Прошито плоть узгір’я…
У вітру сотні справ –
Записує повір’я…

Серпанок п’є нектар,
Святу… цілющу воду…
Біляві пазли хмар
Обрамлюють природу…

 

18 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 23 липня. «Літній вечір» І. Левитана нет

Марина Алдон – 22 липня. На річці

16 мая, 2013 8:09 пп

Двадцять друге липня. На річці

3D, у техніці розчинення

Засмагають пишні трави у солярії природи…
Влітку затишно на пляжі…  і дівчата, як русалки…
У вітрів свої забави, власні радощі, пригоди,
Відкривають вернісажі маки, рябчики, фіалки…

Кам’яна сорочка скелі – теж окраса краєвиду,
З візерунком з малахіту ліс найкращий, найрідніший…
Десь на дні ріки тунелі, що маскують Атлантиду…
Схоже русло на орбіту, що веде у вимір інший…

Гладить сонячне проміння коси липня ароматні,
Душу… в межах часоплину… томить пристрасне бажання…
У пташок богослужіння, линуть звуки благодатні…
Прославляють гожу днину хвилі лагідні дзюрчанням…

У тексті розчинено вірш:

Засмагають пишні трави…
Влітку затишно на пляжі…
У вітрів свої забави,
Відкривають вернісажі…

Кам’яна сорочка скелі
З візерунком з малахіту…
Десь на дні ріки тунелі,
Схоже русло на орбіту…

Гладить сонячне проміння
Душу… в межах часоплину…
У пташок богослужіння,
Прославляють гожу днину…

 

16 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, літо, пейзажна лірика, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 22 липня. На річці нет

Марина Алдон – 21 липня. Кінь

9 мая, 2013 8:49 пп

Двадцять перше липня. Кінь

3D, у техніці розчинення

Кінь дорогу топче сиву… мчить узліссями фактурними…
Зорі з-під копит перед світанком пахнуть рОсами і свіжістю…
Вітер дикий гладить гриву, шкіру… пальцями ажурними,
Наче ворожбит, якісь мольби струмок шепоче перед вічністю…

Сила, мужність і граційність – еталони бездоганності,
В тілі та в душі тварини переплетені краса й гармонія…
Не ховає емоційність за чуттям сентиментальності…
ГрОзи не страшні йому… щоночі сниться місячна симфонія…

З ним вітаються тополі під горою-пірамідою…
М’ята та чебрець – смачний сніданок, бо ж довкола рай полиновий…
Зустрічає на роздоллі день іржанням, як трембітою…
Сонце… жеребець… уранці лиже, як льодяник апельсиновий…

У тексті розчинено вірш:

Кінь дорогу топче сиву…
Зорі з-під копит…
Вітер дикий гладить гриву,
Наче ворожбит…

Сила, мужність і граційність
В тілі та в душі…
Не ховає емоційність,
ГрОзи не страшні йому…

З ним вітаються тополі,
М’ята та чебрець…
Зустрічає на роздоллі
Сонце… жеребець…

 

9 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду

 

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про тварин, гори, літо, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 21 липня. Кінь нет

Марина Алдон – 20 липня. Равлик

5 мая, 2013 3:36 пп

Двадцяте липня. Равлик

3D, у техніці розчинення

Чумацьким шляхом із галактик інших в надвечір’я
Сповзає жовтий равлик на фіалку… біля грядки…
Йому читає вітер дикий вірші та повір’я,
Зірки мигають ніжно аж до ранку, як лампадки…

У нього мушля з місячної тверді, в позолоті…
З проміння сонця щупальці тендітні, як антени…
Півнеба… майже… в крихітному серці, в дивній плоті…
Безмірно тішать душу чари літні… пишні клени…

Неквапно йде, немов канатоходець артистичний…
Для нього стебла, начебто мотузки… на городі…
Слимак… чи пілігрим… чи богомолець…. півмістичний?
Він не такий, як інші всі молюски у природі…

У тексті розчинено вірш:

Чумацьким шляхом із галактик інших
Сповзає жовтий равлик на фіалку…
Йому читає вітер дикий вірші,
Зірки мигають ніжно аж до ранку…

У нього мушля з місячної тверді,
З проміння сонця щупальці тендітні…
Півнеба… майже… в крихітному серці..
Безмірно тішать душу чари літні…

Неквапно йде, немов канатоходець,
Для нього стебла, начебто мотузки…
Слимак… чи пілігрим… чи богомолець?
Він не такий, як інші всі молюски…

 

5 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про тварин, літо, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 20 липня. Равлик нет

Марина Алдон – 19 липня. Заклинання на кохання

5 мая, 2013 3:34 пп

Дев’ятнадцяте липня. Заклинання на кохання

3D, у техніці розчинення

До сходу сонця вмиюся росою життєдайною,
І витруся туманом білосніжним… з літом змішаним…
Щоб полонила я тебе красою натуральною,
Щоб ти завжди був мудрим, добрим, ніжним, дуже відданим…

Перехрещу безмовно дві дороги в підсвідомості,
Схилю чоло уклінно перед ранком, як сосна плече…
Пошлю тобі з вітрами власний стогін… крізь умовності…
Та крик душі на мові есперанто… в небо витече …

В моїх долонях пахощі липневі стануть миррою…
Їх віднесуть до тебе перепілки… і освятить Бог…
Відчуєш дивні імпульси серцеві, слова силою…
Кохатимеш мене єдину… тільки… із усіх жінок…

У тексті розчинено вірш:

До сходу сонця вмиюся росою
І витруся туманом білосніжним…
Щоб полонила я тебе красою,
Щоб ти завжди був мудрим, добрим, ніжним…

Перехрещу безмовно дві дороги,
Схилю чоло уклінно перед ранком,
Пошлю тобі з вітрами власний стогін
Та крик душі на мові есперанто…

В моїх долонях пахощі липневі…
Їх віднесуть до тебе перепілки…
Відчуєш дивні імпульси серцеві…
Кохатимеш мене єдину… тільки…

 

5 травня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 19 липня. Заклинання на кохання нет

« Следующие  
  Предыдущие »