Двадцяте липня. Равлик
3D, у техніці розчинення
Чумацьким шляхом із галактик інших в надвечір’я
Сповзає жовтий равлик на фіалку… біля грядки…
Йому читає вітер дикий вірші та повір’я,
Зірки мигають ніжно аж до ранку, як лампадки…
У нього мушля з місячної тверді, в позолоті…
З проміння сонця щупальці тендітні, як антени…
Півнеба… майже… в крихітному серці, в дивній плоті…
Безмірно тішать душу чари літні… пишні клени…
Неквапно йде, немов канатоходець артистичний…
Для нього стебла, начебто мотузки… на городі…
Слимак… чи пілігрим… чи богомолець…. півмістичний?
Він не такий, як інші всі молюски у природі…
У тексті розчинено вірш:
Чумацьким шляхом із галактик інших
Сповзає жовтий равлик на фіалку…
Йому читає вітер дикий вірші,
Зірки мигають ніжно аж до ранку…
У нього мушля з місячної тверді,
З проміння сонця щупальці тендітні…
Півнеба… майже… в крихітному серці..
Безмірно тішать душу чари літні…
Неквапно йде, немов канатоходець,
Для нього стебла, начебто мотузки…
Слимак… чи пілігрим… чи богомолець?
Він не такий, як інші всі молюски…
5 травня 2013
Оставить комментарий