Двадцять третє вересня. Скільки доріг між нами

3D, у техніці розчинення

Скільки доріг між нами, Шляхів Чумацьких,
Скільки вітрів осінніх уже померли…
Листя паде з зірками у млу зненацька…
Небо тремтить у тлінні… підводять нерви…

Скільки ночей між нами, ночей розлуки…
Як на долоні ліній в масштабі долі…
Сльози стають дощами, холонуть руки…
В вічність пірнають тіні… зі свічки… кволі…

Скільки світів між нами, країн, кордонів,
У площині мовчання молитва лине…
Повна душа чуттями, що не сезонні…
Серце пече кохання… в житті єдине…

У тексті розчинено вірш:

Скільки доріг між нами
Скільки вітрів осінніх,
Листя паде з зірками
Небо тремтить у тлінні

Скільки ночей між нами
Як на долоні ліній
Сльози стають дощами,
В вічність пірнають тіні

Скільки світів між нами
У площині мовчання
Повна душа чуттями
Серце пече кохання

28 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото:
valery_tenyakov, «Лунное сердце»,
http://www.photosight.ru/photos/5104590/