Марина Алдон – 13 вересня. Яблука

Тринадцяте вересня. Яблука

3D, у техніці розчинення

Рум’яніють яблука в саду… найкращі в світі…
Кожне з них – галактика маленька для пернатих…
Вітерець лягає в лободу… на плечі квітів…
Щоб на фрукти глянути зблизенька, заспівати…

Вересень листками шелестить… Земля ж барвиста…
Урожай визбирує квапливо щедра осінь…
Пахне щастям ця солодка мить, така врочиста –
У моїх руках червоне диво на підносі!

Підпирає дерево чолом демонстративно
Вигорілу, вицвілу хмарину домоткану…
Ну невже смачним оцим плодом провокативно
Звабив у Едемі змій людину, згідно плану?

У тексті розчинено вірш:

Рум’яніють яблука в саду…
Кожне з них – галактика маленька…
Вітерець лягає в лободу,
Щоб на фрукти глянути зблизенька…

Вересень листками шелестить…
Урожай визбирує квапливо…
Пахне щастям ця солодка мить –
У моїх руках червоне диво!

Підпирає дерево чолом
Вигорілу, вицвілу хмарину…
Ну невже смачним оцим плодом
Звабив у Едемі змій людину?

 

22 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

 

*На фото: робота члена Національної спілки  художників України Ласло Гайду

 

Марина Алдон – 12 вересня. Листи пожовклі…

Дванадцяте вересня. Листи пожовклі…

3D, у техніці розчинення
Сонет + ЯС

Листи пожовклі разом із листками
Несуть вітри тремтливі в вимір інший,
В небесну прірву.. там відкриті брами…

Світлини мокрі… я молюсь у тиші…
Від сліз або від зливи в оці плями…
Не гріють шкіру ні чуття, ні вірші…

У хаті безпорадно ходить нічка…
Згорає свічка, в вазі мертві квіти…
Хоч осінь безвідрадна… ностальгічна,
Вона не вічна, як ми всі на світі…

За хмарою десь місячна долоня
Погладжує малу самотню зірку…
Неквапно поруч каву п’є безсоння…
Страждаю… одиноко мені…  гірко…

У тесті розчинено ЯС:

Листи пожовклі
Несуть вітри тремтливі
В небесну прірву…

Папери мокрі
Від сліз або від зливи?
Не гріють шкіру…

У хаті безпорадно
Згорає свічка…
Хоч осінь безвідрадна,
Вона не вічна…

 

22 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013