Марина Алдон – 5 вересня. Збережи…

П’яте вересня. Збережи…

3D, у техніці розчинення

Збережи наші вірші, кожну риму та літеру, кому
У душі молитовними текстами для літургії…
Збережи нашу осінь і світлин не показуй нікому…
Найціннішим у пам’яті спогадом висвяти мрії…
Навіть вітер у тиші розуміє чуттів вищі цінності,
Про кохання розказує жестами ключ журавлиний…
А листок на дорозі, не пізнавши твоєї чарівності,
Зустрічає печаль мою поглядом…
Де ж ти, єдиний?

Збережи наше Небо, безкінечне, глибоке, величне,
Вкрите рясно цілунками чистими, згідно об’єму…
Збережи наші ночі, чисте місячне тло автентичне,
Дивний блюз нескінченної ніжності в серці своєму…
Ти – життєва потреба, наче кров для судин та артерій,
Як вода, як повітря, смак істини, світло, дорога…
Сни гортаю пророчі, йду крізь попіл зотлілих імперій,
Знаю, будемо разом у вічності…
Там, біля Бога…

У тексті розчинено вірш:

Збережи наші вірші
У душі молитовними текстами,
Збережи нашу осінь
Найціннішим у пам’яті спогадом…
Навіть вітер у тиші
Про кохання розказує жестами…
А листок на дорозі
Зустрічає печаль мою поглядом…

Збережи наше Небо,
Вкрите рясно цілунками чистими,
Збережи наші ночі,
Дивний блюз нескінченної ніжності…
Ти – життєва потреба,
Як вода, як повітря, смак істини…
Сни гортаю пророчі…
Знаю, будемо разом у вічності…

18 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото:
art1fex, «Предчувствие»,
http://www.photosight.ru/photos/5090466/