Марина Алдон – 6 вересня. Павутиння

18 июня, 2013 7:17 пп

Шосте вересня. Павутиння

3D, у техніці розчинення

Сиза ниточка осіння причепурює природу…
Шовковисте павутиння поміщається в долоньці….
Тче павук вуаль для гаю в день погожий і в негоду…
Може, кошик для врожаю, або неводи для сонця…

Із туманів дивна сітка з натурального нейлону…
Або вересня борідка? Кучерява, таємнича…
Поміж небом та землею, згідно плану та сезону,
Вітер бавиться із нею і ховає в ній обличчя….

Із узорами мережка досконала та майстерна…
Для верби, сосни сережка? Ланцюжок для пня старого?
Стрічка вільсі для браслета? Для грибів – тонка антена?
Ні, для вересня тенета, щоб зостався ще надовго…

У тексті розчинено вірш:

Сиза ниточка осіння –
Шовковисте павутиння…
Тче павук вуаль для гаю,
Може, кошик для врожаю…

Із туманів дивна сітка,
Або вересня борідка?
Поміж небом та землею
Вітер бавиться із нею…

Із узорами мережка…
Для верби, сосни сережка?
Стрічка вільсі для браслета?
Ні, для вересня тенета!

 

 

18 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші для дітей, ліс, осінь, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 6 вересня. Павутиння нет

Марина Алдон – 5 вересня. Збережи…

18 июня, 2013 5:45 пп

П’яте вересня. Збережи…

3D, у техніці розчинення

Збережи наші вірші, кожну риму та літеру, кому
У душі молитовними текстами для літургії…
Збережи нашу осінь і світлин не показуй нікому…
Найціннішим у пам’яті спогадом висвяти мрії…
Навіть вітер у тиші розуміє чуттів вищі цінності,
Про кохання розказує жестами ключ журавлиний…
А листок на дорозі, не пізнавши твоєї чарівності,
Зустрічає печаль мою поглядом…
Де ж ти, єдиний?

Збережи наше Небо, безкінечне, глибоке, величне,
Вкрите рясно цілунками чистими, згідно об’єму…
Збережи наші ночі, чисте місячне тло автентичне,
Дивний блюз нескінченної ніжності в серці своєму…
Ти – життєва потреба, наче кров для судин та артерій,
Як вода, як повітря, смак істини, світло, дорога…
Сни гортаю пророчі, йду крізь попіл зотлілих імперій,
Знаю, будемо разом у вічності…
Там, біля Бога…

У тексті розчинено вірш:

Збережи наші вірші
У душі молитовними текстами,
Збережи нашу осінь
Найціннішим у пам’яті спогадом…
Навіть вітер у тиші
Про кохання розказує жестами…
А листок на дорозі
Зустрічає печаль мою поглядом…

Збережи наше Небо,
Вкрите рясно цілунками чистими,
Збережи наші ночі,
Дивний блюз нескінченної ніжності…
Ти – життєва потреба,
Як вода, як повітря, смак істини…
Сни гортаю пророчі…
Знаю, будемо разом у вічності…

18 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото:
art1fex, «Предчувствие»,
http://www.photosight.ru/photos/5090466/

Рубрики: 3D вірші, Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, вірші про кохання, інтимна лірика, кохання, осінь и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 5 вересня. Збережи… нет