Двадцяте серпня. «Квіти на лісовій галявині» І.Шишкіна
3D, у техніці розчинення
У лісі буяє літо, гарцює серпень,
Біліють узори квітів – природні чари…
Ховається денне світло у ніжну зелень,
Деревам у пишнім вітті дрімають хмари…
Повітря терпке, пахуче – п’янить аж дійсність…
До неба веде доріжка, у світ безмірний…
А вітру душа співуча шукає Вічність…
Гуляє, втомившись трішки… струмочок вільний…
Галявина – витвір Божий, міжгалактичний,
Де мрії, думки гніздяться… завждИ інтимні…
Грибок на хатинку схожий, на ключ скрипічний…
Росинки, як краплі щастя, прозорі, дивні…
А десь із кущів ожини метелик лине…
Лунає пташиний голос, такий прекрасний…
Мох, наче сувій тканини – оздоба глини…
Довкілля – маленький космос, Едем сучасний…
У тексті розчинено вірш:
У лісі буяє літо,
Біліють узори квітів…
Ховається денне світло
Деревам у пишнім вітті…
Повітря терпке, пахуче,
До неба веде доріжка…
А вітру душа співуча
Гуляє, втомившись трішки…
Галявина – витвір Божий,
Де мрії, думки гніздяться…
Грибок на хатинку схожий,
Росинки, як краплі щастя…
А десь із кущів ожини
Лунає пташиний голос…
Мох, наче сувій тканини,
Довкілля – маленький космос…
12 червня 2013
