П’ятнадцяте серпня. Безсоння

3D, у техніці розчинення

Світ за вікном – безодня… провалля ночі…
Скрапує свічка в вічність … у невагомість…
Поруч лише безсоння, сльозяться очі…
Згадки гортає ніжні… моя свідомість…

Темряви чорна скроня у павутинні…
Пахне журбою, смутком уся кімната…
Бачить моє безсоння твої світлини…
Пристрасть у серці згустком – за щастя плата…

Небо – твердінь Господня, де місяць сяє,
Зірочка в кожній ніші… святим не тісно…
А за столом безсоння смакує чаєм…
Пише зі мною вірші… про тебе, звісно…

Трохи тремтить долоня… від хвилювання…
Зміни в душі погодні? Дім, як в’язниця…
Знає моє безсоння – болить кохання…
Що не засну сьогодні – не таємниця…

У тексті розчинено вірш:

Світ за вікном – безодня…
Скрапує свічка в вічність…
Поруч лише безсоння
Згадки гортає ніжні…

Темряви чорна скроня
Пахне журбою, смутком…
Бачить моє безсоння
Пристрасть у серці згустком…

Небо – твердінь Господня,
Зірочка в кожній ніші…
А за столом безсоння
Пише зі мною вірші…

Трохи тремтить долоня…
Зміни в душі погодні?
Знає моє безсоння…
Що не засну сьогодні…

9 червня 2013

© Copyright Marina Aldon 2013

Фото:
art1fex, «Мистерии»,
http://www.photosight.ru/photos/5081827/