Восьме серпня. Вечір після спеки…
3D, у техніці розчинення
Млою дише літній вечір після спеки,
Тихо мріє гай вербовий інстинктивно…
По землі вітри старечі і далекі
Розсипають пил зірковий конвульсивно…
Місяць квітне, сяє глянцем. Як належно…
Вигинає стежка спинку сірувату…
Річка ніжно гладить пальцем обережно
Біля берега травинку кострубату…
Соловей пісні ліричні про кохання
Самовіддано співає тембром звичним…
Хмари дві напівмістичні… без вагання…
Мчать у безвість небокраєм еластичним…
Скеля, начебто черниця, ностальгійна
Мовчки молиться Творцеві, бачить вічність…
Горам знов-таки не спиться… традиційно…
Через запахи серпневі бальзамічні…
У тексті розчинено вірш:
Млою дише літній вечір,
Тихо мріє гай вербовий…
По землі вітри старечі
Розсипають пил зірковий…
Місяць квітне, сяє глянцем…
Вигинає стежка спинку…
Річка ніжно гладить пальцем
Біля берега травинку…
Соловей пісні ліричні
Самовіддано співає…
Хмари дві напівмістичні
Мчать у безвість небокраєм…
Скеля, начебто черниця,
Мовчки молиться Творцеві…
Горам знов-таки не спиться
Через запахи серпневі…
2 червня 2013
© Copyright Marina Aldon 2013
Оставить комментарий