Марина Алдон – 10 травня. День матері. Мамо рідненька…

Десяте травня. День матері. Мамо рідненька…

3D, у техніці розчинення

Мамо рідненька, тихо молюся…
Квітко тендітна, в серці бентежно…
Знаю, що ненька, тільки матуся
За́вжди привітна, любить безмежно…

Матінко мила! Ми – море й хвиля!
Ясна Зорино, узи в нас кровні…
Ти б розтопила, я б розкришила
Кожну крижину, скелі безмовні…

Дзвінко співаєш пташкою в гаї,
Із потічками…  з вітром воркуєш…
Та прикрашаєш гори безкраї,
Світ рушниками… ніжно гаптуєш…

У тексті розчинено два вірші:
1.
Мамо рідненька,
Квітко тендітна…
Знаю, що ненька
За́вжди привітна…

Матінко мила!
Ясна Зорино…
Ти б розтопила
Кожну крижину…

Дзвінко співаєш
Із потічками…
Та прикрашаєш
Світ рушниками…

2.
Тихо молюся,
В серці бентежно…
Тільки матуся
Любить безмежно…

Ми – море й хвиля!
Узи в нас кровні…
Я б розкришила
Скелі безмовні…

Пташкою в гаї
З вітром воркуєш…
Гори безкраї
Ніжно гаптуєш…

 

15 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – 9 травня. День Перемоги


Дев’яте травня. День Перемоги

3D, у техніці розчинення

Цей день у пам’яті народу, в його генах,
Вдихають мир тюльпани, сосни, світ побожний,
Ми відчуваємо свободу крізь знамена
Та подвиг предків доленосний переможний…

Цей день омитий пОтом, кров’ю і сльозами
Відважних воїнів сміливих, нездоланних…
Про них говоримо з любов’ю, ще й піснями…
Про дідусів… сьогодні сивих… легендарних…

Цей день на інші дні не схожий, вогнеокий…
Честь віддаємо ветеранам відчайдушним,
Що вперто йшли у тил ворожий, в бій жорстокий,
Назустріч кулям та туманам незворушним…

У тексті розчинено вірш:

Цей день у пам’яті народу…
Вдихають мир тюльпани, сосни…
Ми відчуваємо свободу
Та подвиг предків доленосний…

Цей день омитий пОтом, кров’ю
Відважних воїнів сміливих…
Про них говоримо з любов’ю,
Про дідусів… сьогодні сивих…

Цей день на інші дні не схожий…
Честь віддаємо ветеранам,
Що вперто йшли у тил ворожий,
Назустріч кулям та туманам…

 

14 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – 8 травня. Роздуми над картиною П. Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі»

Восьме травня. Роздуми над картиною П. Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі»

3D, у техніці розчинення

Всесвітнє око – місяць золотий, тремтить промінням,
Спокійно оглядає володіння, наче зодчий…
Цілує вітер верби та хрести, вітряк, каміння,
Подзьобують пташки зірки-насіння в лоні ночі…

Мла, мовчки, чистить крила над Дніпром листками м’яти,
Напитись хоче свіжості із річки та наснаги…
Вода степам наспівує псалом сто сорок п’ятий,
Об берег витирає мокрі щічки… жде розваги…

Далеко десь тоненький ряд хатин, стежина чорна…
Гніздяться сни під стріхами покірно… бо так треба…
Декор Творця –  мозаїка з хмарин нерукотворна,
Це – сива борода Іллі, ймовірно… серед неба…

У тексті розчинено вірш:

Всесвітнє око – місяць золотий,
Спокійно оглядає володіння…
Цілує вітер верби та хрести,
Подзьобують пташки зірки-насіння…

Мла, мовчки, чистить крила над Дніпром,
Напитись хоче свіжості із річки…
Вода степам наспівує псалом,
Об берег витирає мокрі щічки…

Далеко десь тоненький ряд хатин,
Гніздяться сни під стріхами покірно…
Декор Творця –  мозаїка з хмарин,
Це – сива борода Іллі, ймовірно…

 

14 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – 7 травня. Гамує ніч дощами спрагу…

Сьоме травня. Гамує ніч дощами спрагу…

3D, у техніці розчинення

Гамує ніч дощами спрагу, біль – сльозами неба,
Шматують хмари вітровії грубо та жорстоко…
Душа втрачає рівновагу… Боже, сили треба…
Судомить дійсність… мокрі мрії… плачу… одиноко…

Зірки ховаються надійно, лігво має кожна…
Тремтять безмовно квіти, трави, липи, вишні віти…
Без тебе в серці неспокійно, сумно і тривожно,
Не ті пісні співає травень, не оті трембіти…

У млі… якесь нерідне… місто… вікна пахнуть шалом…
У парасолі вигляд хворий… певно, сентименти…
Ти є скрижалей долі змістом, майже ідеалом…
Але чому ж між нами гори, навіть континенти?

У тексті розчинено вірш:

Гамує ніч дощами спрагу,
Шматують хмари вітровії…
Душа втрачає рівновагу…
Судомить дійсність… мокрі мрії…

Зірки ховаються надійно,
Тремтять безмовно квіти, трави…
Без тебе в серці неспокійно,
Не ті пісні співає травень….

У млі… якесь нерідне… місто…
У парасолі вигляд хворий…
Ти є скрижалей долі змістом…
Але чому ж між нами гори?

 

13 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – 6 травня. Травнева ніч

Шосте травня. Травнева ніч

3D, у техніці розчинення

На зігнутий, холодний жовтий спис своєї плоті
Нашпилює знов місяць сновидіння… різко блідне…
А зірка, трохи схожа на нарцис, але в польоті…
Пульсує та пускає в ніч коріння непомітне…

Диктує соловей вітрам пісні без фонограми,
До літа потічок рахує тижні… камінцями…
І травень духмяніє у вікні… десь біля рами…
Магнолією, гілочкою вишні із бруньками…

Цілує мла, схвильовано, траву… нетерпеливо…
Ще зовсім юну, ніжну, шовковисту і зелену…
Невже ця казка справжня? Наяву… довкола диво!
Стискаю у руці росинку чисту… та священну…

У тексті розчинено вірш:

На зігнутий, холодний жовтий спис
Нашпилює знов місяць сновидіння…
А зірка, трохи схожа на нарцис,
Пульсує та пускає в ніч коріння…

Диктує соловей вітрам пісні…
До літа потічок рахує тижні…
І травень духмяніє у вікні
Магнолією, гілочкою вишні…

Цілує мла, схвильовано, траву
Ще зовсім юну, ніжну, шовковисту…
Невже ця казка справжня? Наяву
Стискаю у руці росинку чисту…

 

12 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Марина Алдон – 5 травня. Міжнародний день боротьби за права інвалідів

П’яте травня. Дитина з ДЦП

3D, у техніці розчинення

Дивився в очі натовп апатичний, трохи п’яний,
Гілками бив вітрисько по щоках безперешкодно,
Торкався неба шпилем храм готичний дерев’яний…
Вона ж дитя стискала на руках… так благородно…

І гладила маленького хлопчину – янголятко,
Єдиний скарб, утіху із утіх, вінець розради…
Іще в юнацтві втратила родину – неньку, батька,
А нещодавно кинув чоловік… підступно зрадив…

Діагноз ДЦП – жорстокий вирок ескулапів
В лікарні пролунав, неначе грім, автоматично…
Тепер її одежа із ганчірок – блузка навпіл…
Відвідують жорстокі злидні дім систематично…

У серці біль, на вікнах павутина замість штори,
А біля ніг – старий голодний пес… та дві монети…
Лише б на операцію для сина (дуже ж хворий)
Зібрати гроші, він усього сенс, ядро планети…

Дивився в очі натовп безтурботний та згрубілий…
Вона, як тінь, з’являлася з імли із клунком білим…
Ні сніг, ні дощ, ні град, ні день спекотний і спітнілий
Спинити жінку-матір не могли… та й не зуміли б…

У тексті розчинено вірш:

Дивився в очі натовп апатичний,
Гілками бив вітрисько по щоках,
Торкався неба шпилем храм готичний…
Вона ж дитя стискала на руках…

І гладила маленького хлопчину –
Єдиний скарб, утіху із утіх…
Іще в юнацтві втратила родину,
А нещодавно кинув чоловік…

Діагноз ДЦП – жорстокий вирок
В лікарні пролунав, неначе грім…
Тепер її одежа із ганчірок…
Відвідують жорстокі злидні дім…

У серці біль, на вікнах павутина,
А біля ніг – старий голодний пес…
Лише б на операцію для сина
Зібрати гроші, він усього сенс…

Дивився в очі натовп безтурботний…
Вона, як тінь, з’являлася з імли…
Ні сніг, ні дощ, ні град, ні день спекотний
Спинити жінку-матір не могли…

10 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – 4 травня. Кульбаба

Четверте травня. Кульбаба

3D, у техніці розчинення

Кульбаби квіт із поглядом магічним, загадковим
Здається золотавою зорею в сяйві слави…
Приємно пахне медом галактичним світанко́вим,
Приваблює принадою своєю пишні трави…

До травня простягає стебла-руки крізь тумани
І ловить сонця промінь самоцвітний та класичний…
Від подиву німіють верби, буки, ще й каштани…
Суцвіття-кошик, ніби бриль тендітний, циліндричний…

З роси оздоба – витончений бісер чудодійний…
Жаль тільки, що сивіють швидко скроні безнадійно…
Невдовзі парашутики всі вітер неспокійний
Носити буде світом у долоні традиційно…

У тексті розчинено вірш:

Кульбаби квіт із поглядом магічним
Здається золотавою зорею…
Приємно пахне медом галактичним,
Приваблює принадою своєю…

До травня простягає стебла-руки
І ловить сонця промінь самоцвітний…
Від подиву німіють верби, буки…
Суцвіття-кошик, ніби бриль тендітний…

З роси оздоба – витончений бісер…
Жаль тільки, що сивіють швидко скроні…
Невдовзі парашутики всі вітер
Носити буде світом у долоні…

 

10 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – 3 травня. День Сонця

Третє травня. Сонце

3D, у техніці розчинення

Небесна куля. Кузня галактична… загадкова…
Проміння-рала орють землю, хмари, як атлети…
Енергія стікає симетрично, поступово
На Шлях Чумацький, навіть на Стожари чи комети…

Зоря гаряча з магмою у серці, чи у лоні –
Ліхтар Господній, справжнє Боже диво незбагненне…
В її зіниці, наче у люстерці ілюзорнім,
Життя відображається, можливо, потаємне…

Яскрава помаранчева планета специфічна
Сплітає в коси вправно волоконця трав та вітру…
Натхненням живить вченого, поета споконвічно…
Астральне, плазматичне тіло сонця – корінь світу…

У тексті розчинено вірш:

Небесна куля. Кузня галактична…
Проміння-рала орють землю, хмари…
Енергія стікає симетрично
На Шлях Чумацький, навіть на Стожари…

Зоря гаряча з магмою у серці –
Ліхтар Господній, справжнє Боже диво…
В її зіниці, наче у люстерці,
Життя відображається, можливо…

Яскрава помаранчева планета
Сплітає в коси вправно волоконця…
Натхненням живить вченого, поета
Астральне, плазматичне тіло сонця…

 

 

9 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – 2 травня. Бог, Батьківщина, Мати

Друге травня. Бог, Батьківщина, Мати

3D, у техніці розчинення

З правіку, з давнини у кожній з мов, у всіх народів
Слова є головні, найважливіші з-поміж інших, найрідніші,
Що вміщують і сльози, і любов, і… часом, подив…
Які лягають у основу віршів, бо для серця найцінніші…

І знати, й цінувати треба дар непересічний
Та з літери великої писати ці іменники-пророцтва:
Бог, Батьківщина (духу й тіла скарб земний та вічний)
Й, звичайно, символ щастя-долі – Мати, уособлення жіноцтва…

Все інше другорядне, бо в житті є три цеглини:
Господь дає і силу, й хрест людині, і ковчег свій, і вітрила,
Вітчизна же второвує путі, гірські стежини,
А Ненька відкриває світ дитині та гаптує шовком крила…

У тексті розчинено вірш:

З правіку, з давнини у кожній з мов
Слова є головні, найважливіші,
Що вміщують і сльози, і любов,
Які лягають у основу віршів…

І знати, й цінувати треба дар
Та з літери великої писати:
Бог, Батьківщина (духу й тіла скарб)
Й, звичайно, символ щастя-долі – Мати…

Все інше другорядне, бо в житті
Господь дає і силу, й хрест людині,
Вітчизна же второвує путі,
А Ненька відкриває світ дитині…

 

9 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Марина Алдон – 1 травня. Тюльпани

Перше травня. Тюльпани

3D, у техніці розчинення

Тюльпан – це символ травня, щастя та кохання,
Рослина королівська, гордовита, гарна, дивна…
У серці різнотрав’я упивається світанням,
Неначе Божа іскра, і яскрава, й креативна…

Тюльпан – це символ миру, зичливості, праці,
Весни, грози та зливи не боїться, не тріпоче…
Співає пісню щиру йому дрізд-горацій,
Для квітки вітер сивий свище, розглядає очі…

Тюльпан – це символ слави, героїзму, волі,
Й, звичайно, перемоги, бо із доблестю тотожний…
Так ваблять кучеряві хмари та тополі
Бутони й довгі ноги… Він, мов справжній твір художній…

У тексті розчинено вірш:

Тюльпан – це символ травня,
Рослина королівська…
У серці різнотрав’я,
Неначе Божа іскра…

Тюльпан – це символ миру,
Весни, грози та зливи…
Співає пісню щиру
Для квітки вітер сивий…

Тюльпан – це символ слави,
Й, звичайно, перемоги…
Так ваблять кучеряві
Бутони й довгі ноги…

 

9 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012