Марина Алдон – 2 травня. Бог, Батьківщина, Мати

9 марта, 2013 11:16 пп

Друге травня. Бог, Батьківщина, Мати

3D, у техніці розчинення

З правіку, з давнини у кожній з мов, у всіх народів
Слова є головні, найважливіші з-поміж інших, найрідніші,
Що вміщують і сльози, і любов, і… часом, подив…
Які лягають у основу віршів, бо для серця найцінніші…

І знати, й цінувати треба дар непересічний
Та з літери великої писати ці іменники-пророцтва:
Бог, Батьківщина (духу й тіла скарб земний та вічний)
Й, звичайно, символ щастя-долі – Мати, уособлення жіноцтва…

Все інше другорядне, бо в житті є три цеглини:
Господь дає і силу, й хрест людині, і ковчег свій, і вітрила,
Вітчизна же второвує путі, гірські стежини,
А Ненька відкриває світ дитині та гаптує шовком крила…

У тексті розчинено вірш:

З правіку, з давнини у кожній з мов
Слова є головні, найважливіші,
Що вміщують і сльози, і любов,
Які лягають у основу віршів…

І знати, й цінувати треба дар
Та з літери великої писати:
Бог, Батьківщина (духу й тіла скарб)
Й, звичайно, символ щастя-долі – Мати…

Все інше другорядне, бо в житті
Господь дає і силу, й хрест людині,
Вітчизна же второвує путі,
А Ненька відкриває світ дитині…

 

9 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, релігія, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 2 травня. Бог, Батьківщина, Мати нет

Марина Алдон – 1 травня. Тюльпани

9 марта, 2013 11:14 пп

Перше травня. Тюльпани

3D, у техніці розчинення

Тюльпан – це символ травня, щастя та кохання,
Рослина королівська, гордовита, гарна, дивна…
У серці різнотрав’я упивається світанням,
Неначе Божа іскра, і яскрава, й креативна…

Тюльпан – це символ миру, зичливості, праці,
Весни, грози та зливи не боїться, не тріпоче…
Співає пісню щиру йому дрізд-горацій,
Для квітки вітер сивий свище, розглядає очі…

Тюльпан – це символ слави, героїзму, волі,
Й, звичайно, перемоги, бо із доблестю тотожний…
Так ваблять кучеряві хмари та тополі
Бутони й довгі ноги… Він, мов справжній твір художній…

У тексті розчинено вірш:

Тюльпан – це символ травня,
Рослина королівська…
У серці різнотрав’я,
Неначе Божа іскра…

Тюльпан – це символ миру,
Весни, грози та зливи…
Співає пісню щиру
Для квітки вітер сивий…

Тюльпан – це символ слави,
Й, звичайно, перемоги…
Так ваблять кучеряві
Бутони й довгі ноги…

 

9 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, квіти, пейзажна лірика, рослини, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 1 травня. Тюльпани нет

Марина Алдон – 30 квітня. Система мовлення

9 марта, 2013 9:09 пп

Тридцяте квітня. Система мовлення

3D, у техніці розчинення

Згорають відривні календарі, альбоми, глобуси…
На місці віршів – попіл, невідомість, дим… із запахом…
На дні очей цупке коріння снів, магнітні по́люси,
Але і їх обпалює свідомість точним спалахом…

Згорають знімки, літери, листи, паперу клаптики,
Лиш тільки пам’ять вічна, невмируща, як і музика…
Життя руйнує за́мки та мости…  міста, галактики,
Світ трансформує мряка всюдисуща… небо в ґудзиках…

Згорають книги, долі та серця, письма неточності,
А слово-хрест приймає плоть духовну, без претензії…
В молитві прошу про одне Творця заради творчості,
Щоб не зганьбила я систему мовну… у поезії…

У тексті розчинено вірш:

Згорають відривні календарі…
На місці віршів – попіл, невідомість…
На дні очей цупке коріння снів,
Але і їх обпалює свідомість…

Згорають знімки, літери, листи,
Лиш тільки пам’ять вічна, невмируща…
Життя руйнує за́мки та мости…
Світ трансформує мряка всюдисуща…

Згорають книги, долі та серця,
А слово-хрест приймає плоть духовну…
В молитві прошу про одне Творця,
Щоб не зганьбила я систему мовну…

 

9 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, мої вірші, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 30 квітня. Система мовлення нет

Марина Алдон – 29 квітня. Знов серце випромінює тепло…

9 марта, 2013 9:07 пп

Двадцять дев’яте квітня. Знов серце випромінює тепло…

3D, у техніці розчинення

Знов серце випромінює тепло, природну ніжність…
Я згадую про тебе на пероні… ми ж не разом…
Шляхи життєві – лінії долоні… прямо в вічність…
На семафорі окулярне скло розбите часом…

Знов серце випромінює журбу, сум галактичний…
Кохання – це невиліковний вірус, дуже древній,
Судинами прохолодить дивний імпульс електричний…
Весна впирає віти у юрбу… в хустки́ зелені…

Знов серце випромінює пісні, а не бажання,
Що вже не поміщаються у грудях, рвуться в простір…
Я відданість найбільш ціную в людях та мовчання,
Тебе не зраджу навіть уві сні, не зможу просто…

Знов серце випромінює тепло надтаємниче…
Вокзал шумить. Спинитись вітру ніде… в буйнім вирі…
У потяги вдивляюсь – не приїдеш… не покличеш…
Стою одна… мов зламане стебло… між пасажирів…

У тексті розчинено вірш:

Знов серце випромінює тепло…
Я згадую про тебе на пероні…
Шляхи життєві – лінії долоні…
На семафорі окулярне скло…

Знов серце випромінює журбу…
Кохання – це невиліковний вірус…
Судинами прохолодить дивний імпульс…
Весна впирає віти у юрбу…

Знов серце випромінює пісні,
Що вже не поміщаються у грудях…
Я відданість найбільш ціную в людях,
Тебе не зраджу навіть уві сні…

Знов серце випромінює тепло…
Вокзал шумить. Спинитись вітру ніде…
У потяги вдивляюсь – не приїдеш…
Стою одна… мов зламане стебло…

 

9 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, інтимна лірика, вірші про кохання, кохання и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 29 квітня. Знов серце випромінює тепло… нет