Душа
3D, у техніці розчинення
Душа річних не має кілець, навіть маси,
Вона то плаче, то співає, то німіє…
Їй не потрібно зовсім крилець, наче птасі,
Коли літає небокраєм… або мріє…
Душа, як плоть, не має зморшок і нарядів…
І не тріпоче від морозу… чи від вітру…
Для неї місяць – мов горошок… для обрядів…
Єством керує вищий розум, сила Світу…
Душа вміщає стратосферу, всі світила…
У коридорі потойбічнім… стелі сині…
Незримо пише без паперу, без чорнила
Псалми на мові галактичній, на єдиній…
Душа, як пам’ять, не сивіє… Її промінь
Гортає вічність непомітно… ніби сонник…
Тебе відшукує, Месіє, в Божім домі,
Блукає в вимірах самітно… мов паломник…
У тексті розчинено вірш:
Душа річних не має кілець,
Вона то плаче, то співає…
Їй не потрібно зовсім крилець,
Коли літає небокраєм…
Душа, як плоть, не має зморшок
І не тріпоче від морозу…
Для неї місяць – мов горошок…
Єством керує вищий розум…
Душа вміщає стратосферу
У коридорі потойбічнім…
Незримо пише без паперу
Псалми на мові галактичній…
Душа, як пам’ять, не сивіє…
Гортає вічність непомітно…
Тебе відшукує, Месіє,
Блукає в вимірах самітно…
8 грудня 2012
