Марина Штефуца — «Німа» Рафаеля Санті

23 ноября, 2012 9:45 пп

«Німа» Рафаеля Санті

3D, у техніці розчинення

мрії фільтрують буття у глибинах душі…
сурдоперекладу звуку немає на мову людства…
сон абстрагує чуття, що завжди на межі…
міцно вростає у небо безкрає зоря, як люстра…

очі не вірять пітьмі, бо вона, наче кліть…
мла накриває три виміри смогом, усе щільніше…
губи сухі і німі, ніби стулюють світ,
серце говорить нечутно із Богом тристопним віршем…

гарний чіткий силует… шати всі до лиця…
тільки не видно в руці хризантему біляву, чисту…
неординарний портрет – епопея митця
відображає суспільну проблему та особисту…

У тексті розчинено вірш:

мрії фільтрують буття…
сурдоперекладу звуку немає…
сон абстрагує чуття,
міцно вростає у небо безкрає…

очі не вірять пітьмі…
мла накриває три виміри смогом…
губи сухі і німі,
серце говорить нечутно із Богом…

гарний чіткий силует…
тільки не видно в руці харизму…
неординарний портрет
відображає суспільну проблему…

 

23 лиситопада 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші и Улюблене. Метки: 3D вірші, за картинами, самотність у натовпі и філософія життя. Комментариев к записи Марина Штефуца — «Німа» Рафаеля Санті нет

Марина Штефуца – Зимова ніч

17 ноября, 2012 4:36 пп

анимация девушка зима

Зимова ніч

3D, у техніці розчинення

Світ міцно сковують морози, млі відпущені,
Зірки впресовуючи в ніші невагомості…
Зима кристалізує сльози… трохи сплющені…
Із мрій виліплюючи вірші в підсвідомості…

У вітру напрямок – на вибір, попри вічності…
Сам визначає шлях-дорогу сніг у лігвище…
Ніч відкриває інший вимір потойбічності,
Клонує смуток і тривогу власне прізвище…

А місяць дивиться безмовно з неба нижнього…
У грудень пам’ять імплантує очі димча́сті…
На жаль, усе в житті умовно… крім Всевишнього…
Мить щастя дорого коштує в межах… пристрасті…

У тексті розчинено вірш:

Світ міцно сковують морози,
Зірки впресовуючи в ніші…
Зима кристалізує сльози,
Із мрій виліплюючи вірші…

У вітру напрямок – на вибір,
Сам визначає шлях-дорогу…
Ніч відкриває інший вимір,
Клонує смуток і тривогу…

А місяць дивиться безмовно,
У грудень пам’ять імплантує…
На жаль, усе в житті умовно…
Мить щастя дорого коштує…

 

16 лиситопада 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

 

Рубрики: Мої вірші. Метки: 3D вірші, інтимна лірика, вірші про кохання, зима, кохання и ніч. Комментариев к записи Марина Штефуца – Зимова ніч нет

Марина Штефуца – Люблю тебе, доню мила

17 ноября, 2012 3:21 пп

Люблю тебе, доню мила

З Днем народження, Іванко!

Веселко моя прекрасна!
Крайнебо візьми в долоню…
Люблю тебе, мила доню!
Люблю тебе, зірко ясна!

Від вітру прийми цілунок
І пахощі всі від квітки…
Життя – кольорові нитки…
Найбільший ти мій дарунок…

Ось місяць у візерунках,
А хмари – його вітрила…
Ти мрієш про білі крила –
Вони у піснях, малюнках!

Де б доля шляхи не вила,
Хай буде добро в зеніті!
Для мене ти краща в світі,
Люблю тебе, доню мила!

17 листопада 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: вірші для дітей, вітання, донечці, з днем народження и свята. 9 комментариев к записи Марина Штефуца – Люблю тебе, доню мила

Марина Штефуца – Не звинувачую…

14 ноября, 2012 11:56 дп

Не звинувачую

Не звинувачую тебе…
Пелюстки серця надто кволі…
Втрачає небо глиб та колір…
Як те провалля – гір хребет…

Не звинувачую… пробач…
Повір, сама не маю долі…
Не покохаю більш ніколи…
Свідомість розриває плач…

Не звинувачую… і ти
Прошу, хоч спробуй зрозуміти…
Йдуть під укіс аж дві орбіти,
Життя руйнує два світи…

Не звинувачую… Молю…
Збагни, що біль вростає в вірші…
За нас обставини сильніші…
Чуття не зраджую…. люблю…

 

 

14 листопада 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

 

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: інтимна лірика и кохання. Комментариев к записи Марина Штефуца – Не звинувачую… нет

Марина Штефуца – Там, де біль…

14 ноября, 2012 11:23 дп

Там, де біль…

Розбиваються щастя скельця…
Знаю, втрата кохання – смерть…
Там, де біль витікає з серця,
Починається неба твердь…

Зорі, наче з тонкого плюшу…
Щось гаптує на них мороз…
Там, де біль проростає в душу,
Починається мрій некроз.

Заглядає півмісяць в вічність,
Не потрібно йому адрес…
Там, де біль витісняє ніжність,
Починається, певно, стрес.

Не веде мла відвертих бесід…
Ніч – це тільки частина снів?
Там, де біль застеляє Всесвіт,
Зостається молитви спів…

14 листопада 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

 

 

 

Рубрики: P. S., Лабіринт, Мої вірші и Прості вірші. Метки: інтимна лірика, зима, кохання и ніч. Комментариев к записи Марина Штефуца – Там, де біль… нет

Марина Штефуца – грудень

10 ноября, 2012 10:57 дп

грудень

3D, у техніці розчинення

у всі стежки вростає грудень… ожеледиця…
співа благально хуртовина власну арію…
а після ночі знову будень майже хреститься…
ховати сльози я повинна для гербарію…

зриває зорі передранок постреальністю…
на склі віконця – всесвіт цілий у проекції…
сніжинки схожі на прочанок натуральністю…
струмочок, наче скам’янілий… від ін’єкції?

зима стривожено і різко рве умовності…
гортає віщі сни над гаєм арфа місяця…
немає мрій… порожнє ліжко… геть коштовності!
далеко ти… душа вмирає… небо світиться…

У тексті розчинено вірш:

у всі стежки вростає грудень…
співа благально хуртовина…
а після ночі знову будень…
ховати сльози я повинна…

зриває зорі передранок…
на склі віконця – всесвіт цілий…
сніжинки схожі на прочанок…
струмочок, наче скам’янілий…

зима стривожено і різко
гортає віщі сни над гаєм…
немає мрій… порожнє ліжко…
далеко ти… душа вмирає…

 

© Copyright Marina Aldon 2012

 

 

Рубрики: Мої вірші. Метки: 3D вірші, зима, кохання, мої вірші, ніч и пейзажна лірика. Комментариев к записи Марина Штефуца – грудень нет

Марина Штефуца — різдвяне*

8 ноября, 2012 4:21 пп

різдвяне

3D, у техніці зіставлення

у хмарі не сніг, а бісер… його втричі більше норми…
зима трансформує дійсність та виміри, певно, інші…
оратор, паломник вітер бажає набути форми…
цілує холодну вічність, натхненно складає вірші…

на шибці шедевр Альбані, класичні гравюри Санті…
у тіней етнічні танці… принада у свят магічна…
різдвяні гірлянди в спальні, як стрічка із діамантів,
оздоблюють пазли в рамці астральні зіниці січня…

дорога, як те лекало, веде десь у невідомість…
шершава на дотик нічка, їй личить лише колядка…
думкам небосхилу мало, екстриму шука свідомість…
ридає безмовно свічка, в душі про кохання згадка…

У тексті розчинено два вірші:
1.
у хмарі не сніг, а бісер…
зима трансформує дійсність …
оратор, паломник вітер
цілує холодну вічність …

на шибці шедевр Альбані…
у тіней етнічні танці…
різдвяні гірлянди в спальні
оздоблюють пазли в рамці…

дорога, як те лекало,
шершава на дотик нічка …
думкам небосхилу мало,
ридає безмовно свічка…
2.
у хмарі не сніг, а бісер
та виміри, певно, інші…
оратор, паломник вітер
натхненно складає вірші…

на шибці шедевр Альбані…
принада у свят магічна…
різдвяні гірлянди в спальні –
астральні зіниці січня…

дорога, як те лекало,
їй личить лише колядка…
думкам небосхилу мало …
в душі про кохання згадка…

 

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші и Різне. Метки: 3D вірші, зима, Різдво, релігія и філософія життя. Комментариев к записи Марина Штефуца — різдвяне* нет

Марина Штефуца — Пригоди синього слоника

8 ноября, 2012 4:18 пп

Пригоди синього слоника

 

Думаєте, діти, слоненята сірі?
Ні, бувають часом інших кольорів…
Тільки не приймають їх до гурту звірі
І не розуміють їхніх почуттів.

У казковім краї неба батьківщина.
Жи́ло там незвичне слоненя – Барон…
Синє… із яскраво-жовтими очима…
На хвості носило ноти та тромбон…

Навіть рідна мати не гуляла з сином,
І цурався батько диво-малюка…
Походжав самотньо, наче сиротина,
Слухаючи мову жорен вітряка.

(далее…)

Рубрики: Мої вірші. Метки: вірші для дітей и казки. Комментариев к записи Марина Штефуца — Пригоди синього слоника нет

Марина Штефуца — Листопад

4 ноября, 2012 9:06 дп

Листопад

3D, у техніці зіставлення

Світанок у вазі знов миє мрії-перли,
Уявно співа зі степом монах, мандрівник-вітрисько…
На сонці не плями – кров журавлів померлих…
Хмарин, що тримають небо сьогодні колиска низько…
Спинити не може мить листопад холодний,
Хронографа стрілка вістрям осінні рахує зливи…
У мушлі диск-місяць спить на краю безодні,
Накритий кленовим листям туман походжає сивий…
У квітів давно стійкі гормональні зміни,
Симптоми некрозу шкіри у трав, ретро-гра в мовчанку…
Дороги ведуть вогкі в ліс, де скелі-стіни,
До Бога, молитви, віри душа щиро прагне зранку…

У тексті розчинено два вірші:
1.
Світанок у вазі знов
Уявно співа зі степом,
На сонці не плями – кров
Хмарин, що тримають небо…
Спинити не може мить
Хронографа стрілка вістрям…
У мушлі диск-місяць спить,
Накритий кленовим листям…
У квітів давно стійкі
Симптоми некрозу шкіри…
Дороги ведуть вогкі
До Бога, молитви, віри…

2.
Миє мрії-перли
Монах, мандрівник-вітрисько…
Журавлів померлих
Сьогодні колиска низько…
Листопад холодний
Осінні рахує зливи…
На краю безодні
Туман походжає сивий…
Гормональні зміни
У трав, ретро-гра в мовчанку……
В ліс, де скелі-стіни,
Душа щиро прагне зранку…

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші, Три ковтки тиші и Улюблене. Метки: 3D вірші, гори, дощ, місто, молитва, осінь и пейзажна лірика. Комментариев к записи Марина Штефуца — Листопад нет

Марина Штефуца — Хуст

4 ноября, 2012 8:24 дп

Хуст

 

Наш стяг – колір неба та барви пшениці,
Пісні закарпатські лунають із вуст.
Чотири вкраїнські на мапі столиці:
То – Київ, Львів, Харків та гордий наш Хуст.

Монгольська орда нас тримала в облозі,
Та вільний народ не позбавити крил.
Ми чесно живем. Наша віра – у Бозі.
Господь додає і відваги, і сил.

Ми з цегли чуттів будували країну,
Хрестила любов її кров’ю в серцях.
Дізнався весь світ про Карпатську Вкраїну,
Бо мужність бійців – до звитяжності шлях.

Руїни фортеці – історії свідки,
Минулого тіні на схилі крутім.
Усі тут рідня, наче дерева вітки,
Ми не забуваємо батьківський дім.

 

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші и Прості вірші. Метки: Україна, філософія життя и Хуст. Комментариев к записи Марина Штефуца — Хуст нет

« Следующие  
  Предыдущие »