Марина Алдон – 3 липня. Розуми над картиною Василя Штернберга «Озеро»

18 апреля, 2013 5:18 пп

Третє червня. Розуми над картиною Василя Штернберга «Озеро»

3D, у техніці розчинення

Коріння дерева старого, неначе велетня обличчя,
Справляє дивне враження на трАви біля пристані…
Безмовно з люстра голубого, якому світлотіні личать,
Киває відображення… вітриськами розхристане…

Зі стовбура гілляки-руки інтелігентно гладять літо,
В повітря тягнуть пальчики, щоб озера торкнутися…
А малахітові перуки приємно пахнуть горицвітом…
Пташині містять датчики… в листках гніздиться музика…

В задумі хмари та каміння… і кілька звивин краєвиду…
Їм хочеться теж ніжності, що сонце випромінює…
Вода жива, дає прозріння, яке черпає з небовиду…
Чуття приємне свіжості липневий день навіює…

У тексті розчинено вірш:

Коріння дерева старого
Справляє дивне враження…
Безмовно з люстра голубого
Киває відображення…

Зі стовбура гілляки-руки
В повітря тягнуть пальчики…
А малахітові перуки
Пташині містять датчики…

В задумі хмари та каміння…
Їм хочеться теж ніжності…
Вода жива, дає прозріння,
Чуття приємне свіжості…

 

 

18 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 3 липня. Розуми над картиною Василя Штернберга «Озеро» нет

Марина Алдон – 29 червня. І.І.Левітан. «Залишки колишньої. Сутінки»

16 апреля, 2013 8:54 пп

Двадцять дев’яте червня. І.І.Левітан. «Залишки колишньої. Сутінки»

3D, у техніці розчинення
Перевернутий сонет + ЯС

Хмарини білі, наче викладені з вати,
Природи творчий витвір на мольберті неба…
В морській майстерні запах успіху та втрати…

Блакитні хвилі, як водИ прозорі ребра,
Гортає дикий вітер пам’ять, числа, дати…
Пісок у жмені часу… змочувати треба?

В трави на узбережжі чистий колір червня…
Тугі стеблини сонцем вигладжені ніжно…
Мовчать руїни вежі… мріє арка древня…
Вузькі щілини поглядають досить грізно…

Дерев немає… Поховалися… напевно…
У коридорі таємничім кам’янистім…
КвіткИ маленькі щось нашіптують душевно…
В них почуття до літа суто особисті…

У тексті розчинено ЯС:

Хмарини білі –
Природи творчий витвір
В морській майстерні…

Блакитні хвилі
Гортає дикий вітер…
Пісок у жмені…

В трави на узбережжі
Тугі стеблини…
Мовчать руїни вежі,
Вузькі щілини…

 

16 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші, Сонети и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, літо, море, пейзажна лірика, сонети и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 29 червня. І.І.Левітан. «Залишки колишньої. Сутінки» нет

Марина Алдон – 24 червня. Клод Моне «Латаття» («Водяні лілії»)

13 апреля, 2013 3:22 пп

Двадцять четверте червня. Клод Моне «Латаття» («Водяні лілії»)

3D, у техніці розчинення

Пелюстки, наче справжні діаманти у казковій голубіні,
Чарують персні лагідних листків узором самобутнім…
А над водою чайки-музиканти імітують Паганіні,
Немов на грані різних двох світів… гудуть вітри могутні…

Щоранку розкриваються бутони, як повіки галактичні,
Чудово знають сонця родовід і чують Божий голос…
Обличчя благородні, мов з ікони ідеальні, автентичні…
Їм озеро – маленький небозвід, а, може, мікрокосмос…

НастОї трав, розчинені у літі, у молозиві русалок,
Просочені парфумами хмарин і пафосом поетів…
Немає за латаття кращих квітів – елегантних витинанок,
Немає таємничіших рослин, напевно, на планеті…

У тексті розчинено вірш:

Пелюстки, наче справжні діаманти,
Чарують персні лагідних листків…
А над водою чайки-музиканти,
Немов на грані різних двох світів…

Щоранку розкриваються бутони,
Чудово знають сонця родовід…
Обличчя благородні, мов з ікони…
Їм озеро – маленький небозвід…

НастОї трав, розчинені у літі,
Просочені парфумами хмарин…
Немає за латаття кращих квітів,
Немає таємничіших рослин…

 

13 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, квіти, літо, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 24 червня. Клод Моне «Латаття» («Водяні лілії») нет

Марина Алдон – 19 червня. «Сикстинська Мадонна» Рафаеля Санті

6 апреля, 2013 11:02 пп

Дев’ятнадцяте червня. «Сикстинська Мадонна» Рафаеля Санті

3D, у техніці розчинення

Обличчя юне, норов чесний, непорочний,
У центрі світу чи картини – дві зіркИ…
Чудово знає Бог небесний, Вічний Зодчий,
Що значить мати для дитини… й навпаки…

Ступає хмарами Марія в надреальність…
На небі штори край світліший… Де ж земля?
Біля грудей у жінки – мрія… світла радість,
Тримає сина – скарб найбільший… немовля…

Два янголята майже поряд… біля брами…
Вітри ховаються під хустку… Від митця?
Мудрець Мадонни ловить погляд із піснями…
Вона несе Месію людству, дар Творця!

У тексті розчинено вірш:

Обличчя юне, норов чесний
У центрі світу чи картини…
Чудово знає Бог небесний,
Що значить мати для дитини…

Ступає хмарами Марія…
На небі штори край світліший…
Біля грудей у жінки – мрія…
Тримає сина – скарб найбільший…

Два янголята майже поряд…
Вітри ховаються під хустку…
Мудрець Мадонни ловить погляд…
Вона несе Месію людству!

7 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, релігія, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 19 червня. «Сикстинська Мадонна» Рафаеля Санті нет

Марина Алдон – 16 червня. «Незабудки» Давида Штеренберга

3 апреля, 2013 9:47 пп

Шістнадцяте червня. «Незабудки» Давида Штеренберга

3D, у техніці розчинення

Блакитні очі дивляться довкола делікатно,
Маленьким квітам лячно трохи в хаті незнайомій…
Лунає за вікном пташине соло семикратно…
Чекають сонце трави волохаті у альбомі …

У полі рос алмазних чисті жмутки, повні вінця…
Їх відливають зорі в небі-склепі на світанку…
За волею сумують незабудки… На колінцях
Вслухається вітрисько в тихий шепіт… біля ґанку…

Рослини в ґрунті, начебто у ваті…  проти світла…
Та у серцях сум’яття і тривога, в’яне віра…
Так дихається важко у кімнаті… Брак повітря?
Хоча… здається стежкою підлога… буро-сіра…

У тексті розчинено вірш:

Блакитні очі дивляться довкола
Маленьким квітам лячно трохи в хаті…
Лунає за вікном пташине соло
Чекають сонце трави волохаті

У полі рос алмазних чисті жмутки
Їх відливають зорі в небі-склепі
За волею сумують незабудки
Вслухається вітрисько в тихий шепіт.

Рослини в ґрунті, начебто у ваті
Та у серцях сум’яття і тривога
Так дихається важко у кімнаті
Хоча… здається стежкою підлога…

4 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, квіти, літо, пейзажна лірика, рослини и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 16 червня. «Незабудки» Давида Штеренберга нет

Марина Алдон — 9 червня. «Народження Венери» Сандро Боттічеллі

3 апреля, 2013 2:29 пп

Дев’яте червня. «Народження Венери» Сандро Боттічеллі

3D, у техніці розчинення

Народжена з морської піни, виплекана в світлі…
Пливе до берега на мушлі… схожа на лілею…
А поруч бризки, мов пір’їни, бавляться в повітрі…
Та два Зефіри всюдисущі милуються нею…

Вона прекрасна і сувора, з запахом весняним…
До неї тягнеться  рослинність, трави дикі… мужні…
Її чекає німфа Ора із плащем багряним,
Прикрити… щоб святу невинність, голі перси пружні…

Руде волосся, карі очі та вуста звабливі,
Красиві, правильні манери, майже янголині…
Торкнутись кожен, певно, хоче, поглядом до дива,
До граціозної Венери, дівчини-богині…

У тексті розчинено вірш:

Народжена з морської піни,
Пливе до берега на мушлі…
А поруч бризки, мов пір’їни,
Та два Зефіри всюдисущі…

Вона прекрасна і сувора,
До неї тягнеться  рослинність…
Її чекає німфа Ора,
Прикрити… щоб святу невинність…

Руде волосся, карі очі,
Красиві, правильні манери…
Торкнутись кожен, певно, хоче,
До граціозної Венери…

 

16 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

 

Рубрики: Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон — 9 червня. «Народження Венери» Сандро Боттічеллі нет

Марина Алдон – 4 червня. «Українська ніч» Архипа Куїджі

2 апреля, 2013 1:37 пп

Четверте червня. «Українська ніч» Архипа Куїджі

3D, у техніці розчинення

Ілюмінація небесної твердіні загадкова…
У димці оживають міражі тремкі… знічев’я…
Танцюють танго біля хат абстрактні тіні гарячково…
Зірки крильми торкаються душі шамана-червня…

Мла темношкіра духмяніє лободою та барвінком,
Співає щось тополям вітерець, старий романтик…
Стікають сни у інші виміри з водою… досить стрімко…
У пагорби вдивляється Творець… крізь сім галактик…

Ніч українська і прекрасна, і глибока, і спокійна…
Тихенько дише стомлене село… Шлях, як орбіта…
Ховає місяць золоту зіницю ока… в стозі сіна…
Довкілля випромінює тепло… в режимі літа…

У тексті розчинено вірш:

Ілюмінація небесної твердіні…
У димці оживають міражі…
Танцюють танго біля хат абстрактні тіні…
Зірки крильми торкаються душі…

Мла темношкіра духмяніє лободою,
Співає щось тополям вітерець…
Стікають сни у інші виміри з водою…
У пагорби вдивляється Творець…

Ніч українська і прекрасна, і глибока…
Тихенько дише стомлене село…
Ховає місяць золоту зіницю ока…
Довкілля випромінює тепло…

 

2 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, ніч, пейзажна лірика, роздуми, Україна и філософія життя. Комментариев к записи Марина Алдон – 4 червня. «Українська ніч» Архипа Куїджі нет

Марина Алдон – 2 червня. Веселка

1 апреля, 2013 5:42 пп

Друге червня. Архип Куїнджі «Веселка»

3D, у техніці розчинення

Тоненький міст астральний, довжиною в пісню серця,
Із Божого єлею він, чи із пилку квіток барвистих?
Як символ, знак сакральний, стежка з тління  у безсмертя,
Між небом та землею сім мотузок променистих..

Лунає вітру мова галактична звідусюди,
З-між хмар, мов із віконця виглядають блискавиці…
Веселка загадкова грім впресовує у груди,
Є усмішкою сонця і із річки п’є водиці…

Узгір’я пахне літом, незалежно від погоди…
Густа трава серйозна, та на дотик чудотворна…
А райдуга над світом, ніби вишивка природи –
Яскрава, віртуозна, живописна, неповторна….

У тексті розчинено вірш:

Тоненький міст астральний
Із Божого єлею,
Як символ, знак сакральний,
Між небом та землею…

Лунає вітру мова
З-між хмар, мов із  віконця…
Веселка загадкова
Є усмішкою сонця…

Узгір’я пахне літом,
Густа трава серйозна…
А райдуга над світом
Яскрава, віртуозна…

 

1 квітня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, літо, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 2 червня. Веселка нет

Марина Алдон – 28 травня. Двадцять восьме травня. «Чорний квадрат» Казимира Малевича

30 марта, 2013 11:00 пп

Двадцять восьме травня. «Чорний квадрат» Казимира Малевича

3D, у техніці розчинення

вікно у всесвіт, як основа композиції…
крізь місячне затемнення – пік насолоди естетичної…
та власний розум відкидає всі традиції…
довкола безвість перспективи, глибини суперматичної…

зіркам потрібне щеплення, якась ін’єкція…
від хмар? морозу?  чи від снів чужих, що сховані у вічності?
на тлі крайнеба різних вимірів проекція…
на мряку б обіпертися, відчути подих вітру, ніжності…

руками мрії – з простоти до геніальності…
любить потреба спонукає до сприймання ілюзорного…
не може з серця стертися інстинкт вербальності…
і душу гріє віра –  біле паспарту квадрату чорного…

У тексті розчинено вірш:

вікно у всесвіт…
крізь місячне затемнення
та власний розум…

довкола безвість…
зіркам потрібне щеплення…
від хмар? морозу?

на тлі крайнеба
на мряку б обіпертися
руками мрії…

любить потреба
не може з серця стертися
і душу гріє…

14 грудня 2012

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші, Улюблене и Щоденник. Метки: 3D вірші, за картинами, роздуми, філософія життя и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 28 травня. Двадцять восьме травня. «Чорний квадрат» Казимира Малевича нет

Марина Алдон – 18 травня. Роздуми над картиною А.І. Куїнджі «Березовий гай»

17 марта, 2013 8:57 пп

Вісімнадцяте травня. Роздуми над картиною А.І. Куїнджі «Березовий гай»

3D, у техніці розчинення

Ковтають сонце стовбури беріз, вдихають спокій,
А на гілках вітрів серцебиття ритмічне, чисте…
Струмок, неначе ділить навпіл ліс, як рів глибокий,
Буяє в нім динаміка життя щодня врочисто…

Контрасти всюди: трави – небокрай, земля – повітря…
Земне й Господнє… Воля в почуттях… Думки – галопом…
Гортає тіні тихо-тихо гай… у межах світла…
Видобуває звуки з пісні птах, звичайно, дзьобом…

День споглядає ряску з висоти, квіт ритуальний…
Цупкі листочки – справжні вітражі декоративні…
Собор природи дивний і святий, монументальний…
Тремтить повітря… Затишно душі… Дива скрізь дивні!

У тексті розчинено вірш:

Ковтають сонце стовбури беріз,
А на гілках вітрів серцебиття…
Струмок, неначе ділить навпіл ліс,
Буяє в нім динаміка життя…

Контрасти всюди: трави – небокрай,
Земне й Господнє… Воля в почуттях…
Гортає тіні тихо-тихо гай,
Видобуває звуки з пісні птах…

День споглядає ряску з висоти,
Цупкі листочки – справжні вітражі…
Собор природи дивний і святий…
Тремтить повітря… Затишно душі…

 

17 березня 2013

© Copyright Marina Aldon 2012

Рубрики: Мої вірші и Щоденник. Метки: 3D вірші, весна, за картинами, пейзажна лірика и щоденник. Комментариев к записи Марина Алдон – 18 травня. Роздуми над картиною А.І. Куїнджі «Березовий гай» нет

« Следующие  
  Предыдущие »